У релігійний конфлікт у Гнилиці втягнули громади двох конфесій і сільську владу

  Через це виник конфлікт, у який втягнули навіть сі­ль­­ського голову. Один храм — на дві громади Делегація представників православної громади із се­ла Гнилиці нещодавно від­ві­дала Тернопільську облад­­мі­­ністрацію, вимагаючи втру­­­титися в суперечку між ними і греко-католиками за володіння храмом. Греко-католицька громада, як розповіли селяни, прагне одноосібно володіти храмом. Виконком сільради, з десяти членів якого дев’ятеро — гре­ко-католики, так і вирішив. Але одразу ж скасував своє рішення, дізнавшись про його незаконність. Однак невизначеність у цьому питанні залишилася, тому представники православної громади подали ска­рги на ім’я прокурора району, начальника міліції, голові райради та голові обл­адміністрації. Обласні чиновники запевнили селян, що “приватизація” храму немо­жлива, а лише — почергові відправи, гра­фік яких треба визначити. Кульмінацією конфлікту, як розповіли нашому коре­с­понденту в селі, стала Хри­­­с­топоклонна неділя. То­ді представники греко-като­лицької громади, поси­ла­ючись на відсутність клю­­­ча, зірвали замок і за­йшли в храм. Прибула мі­ліція, але нікого не затримала і не покарала. За домовленістю, у храмі служби відбувалися почергово. Правили православний і греко-католицький священики. Але після зламання замка, як стверджують пре­д­­ставники православної громади, зникли деякі папери і кошти з церковного сейфу. Тоді його опечатали, і зараз православні добиваються спільної ревізії. Проте на це не йдуть предста­вники греко-католицької громади, оскільки, за їхніми словами, ніяк не можуть домовитися з православними. Звідки “ноги ростуть” Греко-католицьку громаду зареєстрували в Гнилиці 15 років тому. Зараз правос­лавних і греко-католиків у се­лі майже порівну. Бого­слу­жіння донедавна ві­д­­бу­ва­ли­ся спільно, від­правляв православний священик о. Бо­гдан. Непорозуміння якщо й були, то незначні, стверджують селяни. Так тривало до березня 2007 року, коли на сільських зборах представники греко-католицької громади спробували замінити православного священика на греко-католицького за нібито виявлені порушення і прохання про підвищення зар­плати — із 350 до 400 грн. — Конфлікт розпочався з намагання голови сі­ль­ради стати одноосібним лі­дером села і розпоряджатися майном громади, — ка­же одна з вірянок па­ні Яросла­ва. — При цьому, як на ме­не, постраждає і пра­­восла­вна громада, і її священик. Так, за її словами, родичі сільського голови Ілька Стахурського, який до того ж є власником двох сільських магазинів, не допускають православних за покупками. А священика нібито переслідували, аж він мусив змінити місце проживання. — Непорозуміння із головою сільради виникло досить давно, — стверджує отець Богдан. — Я попросив його не втручатися в церковні справи, і мою сім’ю почали переслідувати. Тому я переїхав на постій­не проживання в Підволочиськ. Винні гроші? Представники православної церкви звинувачують голову в бажанні бути причетним до розподілу досить значних сум, які є у розпорядженні громади. Так, перед зламом замка у церковній касі нібито було бли­зько 30 тис. грн, а зараз залишилося близько 6-ти. — Так, причина — гроші, — каже голова церковного комітету правосла­вної громади пан Євген. — Ще коли ремонтували купол церкви, ми запідозрили, що церковні кошти використовують нечесно. Такий же ремонт в сусідньому селі коштував удвічі дешевше. А церковний касир не веде ніякого обліку, не зберігає документації. Тому проконтролювати витрати неможливо. Натомість православного священика, за його ж словами, не допускали до церковної каси, оскільки вона була в руках близької зна­йомої голови. — Я не міг контролювати витрати і не орієнтувався в цьому питанні, — запевняє отець Богдан. Греко-католики стве­рд­жу­ють, що спроби передачі храму в їхню власність є лише намаганням відновити історичну спра­­ведли­вість, адже до 1939 р. храм був власністю їхньої громади. Нато­мість православні вважають цей вчинок змовою родичів і друзів сіль­ського голови, аби від­вер­нути увагу від продажу громадського майна. Також їх не влаштовує почергова від­­права, оскільки, як каже голова церковного комітету, люди бояться, щоб на храм не почали претендувати члени інших конфесій, які проживають у селі. Греко-католицький священик отець Михайло заперечує саму ймовірність конфліктів з православним священиком і громадою. — Я ставив би наше село за приклад, якою мала б бу­ти ситуація в селах аналогіч­них, де є один храм і дві гро­мади., — каже він. — Якщо говорити на рівні стосунків двох священиків, то я не бажаю кращих. Правда, був випадок, ко­ли одна громада не змогла відправити службу за сво­єю чергою, але ми самі вин­ні і цю ситуацію виправили. До голови “чіпляються”? Представники греко-ка­то­лицької громади стверд­жу­ють, що кілька селян про­сто прагнуть скомпро­ме­тувати сільського голову. Голова церковного комі­тету пан Богдан запевняє, що всі знають пана Ілька з хорошого боку, він постійно радиться з людьми, а кошти не те щоб чужі взяти, а свої дає, шукає спонсорів, у селі — порядок. — Те, що православних не допускають у магазини, — це неправда. Усім усе продають, — каже Іль­ко Стахурський. — І свяще­ника ніхто не переслідував. У се­лі — порядок, ні–я­ких кон­фліктів немає. Я не повинен контролювати те, що робиться в церкві. Але як греко-ка­толик маю право під­тримувати свою громаду. Рішення виконкому сі­ль­ради про зміну власника храму, під­­твердив він, справді було, але його одразу ж скасували. Люди чекають Чвари, які нагнітають у селі, виставляють голову села у “те­мному світлі”, ка­же нача­льник ві­д­ділу ін­фо­­р­­мації та зв’я­зків із громадськими ор­га­ні­за­ці­ями і політичними па­р­тіями виконавчого апарату облради Борис Ма­­ш­лянка. Проте пан Стаху­рський — один із най­кра­щих керівників села в області. І про це писала не одна газета. До того ж представники обладміністрації теж вважають, що в селі — “все під контролем”. Наразі селяни чекають від влади чітких дій, спрямованих на зменшення напруги. А це можна зробити, якщо виявити, скільки ж грошей на­справді залишилося у це­­р­ковному сейфі і куди поділася решта, переконані православні ві­ряни. Окрім то­го, вони вимагають встановити чіткий графік почергових відправ. Зацікавлена у завершенні ко­нфлікту й інша сторона.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.