Того вечора забрати всю знахідку відразу не наважився, оскільки вже темніло, а хотілось це сфотографувати. Чоловік присипав усе землею та пішов на базу, повернувся на місце знахідки наступного ранку.
- Розчищаючи вчорашню знахідку, я відчув невелике запаморочення. Я ж не очікував стільки всього знайти. Я надіявся на якусь зброю, а тут аж шість комплектів для упряжки коней. Крім того, раніше знаходили щонайбільше 2 набори та й ті були дуже пошкоджені, - каже начальник Західноподільської гальштатської археологічної експедиції Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України Микола Бандрівський. - Це вперше на Західній Україні ми знайшли металеві деталі декору колісниць, які, напевне, використовували для бою близько 2700 років тому. Це унікальна знахідка, адже до цього відкриття в Коцюбинчиках ніяких слідів використання колісниць на Західній Україні ніхто не знаходив.
Дзвоники, яким 2700 років, ще працюють
Курганний могильник біля села Коцюбинчики Чортківського району Тернопільської області вчені інституту археології досліджують з 26 червня.
Коли частину кургану розкопали до дна, виявилося, що тут розміщена чимала поховальна споруда. Вона була збудована з великої кількості кам'яних плит.
- Останні так щільно прилягали одна до одної, що створюють враження суцільного "кам'яного панцира", - розповідає Микола Бандрівський. - У центрі усипальниці ми знайшли кам'яну вимостку, на якій були перепалені кістки, уламки двох корчаг, горщика і мисок.
Копаючи далі, під шаром вугілля та попелу Микола Бандрівський знайшов 6 комплектів кінської упряжі, яку використовували в VII ст. до народження Христа. Вони складалася з шести пар вудил з кріпленням до вуздечки та металевих деталей декору колісниці.
- Тут ми знайшли одне з найбільш унікальних надбань. Це були прорізні навершки в металевих стержнях колісниці з голівками лані та чотири бронзові дзвоники, які в давнину прикріпляли до кузова колісниці, - каже пан Бандрівський. - В VII ст. до народження Христа пересування колісниці супроводжувалось мелодійним звучанням таких дзвоників. Не зважаючи на те, що їм близько 2700 років, вони ще дотепер є функціональними і видають напрочуд мелодійні звуки, і це справді варто почути.
Микола Бандрівський розповів, що ці дзвоники в давнину виготовляла людина, у якої був справді відмінний слух. Зараз на Закарпатті прикрашають вози дзвониками, проте це не порівняти з почутою мелодією знайдених дзвоників.
"Через розкопки схуд на 10 кг"
Працює Микола Бандрівський на розкопках майже щодня. Розташувався він у приміщенні сільради села Коцюбинчики, що за три кілометри від місця розкопок.
- У спекотні дні ми працювали в два етапи. О четвертій годині ранку я йшов до кургану. Тут розкопки робили десь до 11 год., адже в таку спеку працювати було просто неможливо. Після чого поверталися на базу. Вже пополудні, десь з 4-5 год., знову йшли на розкопки. Тут вже були до 21 год., а то й довше, - каже археолог. - Коли йшов дощ, то переважно не затягувався, тому ми тимчасово ховались у наметі.
Не залишила поза увагою експедиція і школярів місцевої школи. Багато було охочих допомогти, додав пан Бандрівський. Правда, через роботу вдома ходили, коли могли.
Їжу чоловік готував собі сам, тому доводилося обходитись здебільшого продуктами швидкого приготування.
- Під час експедиції чоловік жив як в спартанських умовах, адже там не було ні води, ні газу. За перший тиждень він навіть схуд на 10 кг, правда, тепер вага вже стабілізувалася, - каже дружина пана Миколи Ірина Бандрівська.
Унікальну знахідку, згідно чинного законодавства, по закінченню розкопок передадуть до одного з державних музеїв. Як зазначив Микола Бандрівський, можливо, й до Києва.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 22 від 3 червня 2026
Читати номер