Завод "Текстерно" потребує кадрів

Справа не в іншому підході, не в іншому менталітеті і не в особливій формі працездатності американців а в тому що США є світовим фінансовим центром. З кожного купленого імпортного товару за $ ви сплачуєте податок у федеральну резервну систему США. І так в любій державі світу. Вся міжнародна торгівля тримається на доларах. І вони мають з цього вигоду. Якщо б в світі користувались наприклад гривнею для міжнародної торгівлі то й Україна б стала наддержавою. Чому так сталося? Чому вибрали саме США? Це питання філософське. Сильні світу цього так захотіли. Люди по великому рахунку в любій державі світу є одинакові, як їх скеруєш так будуть жити, так будуть працювати. Створи їм умови, скеруй і все буде по іншому.

По-перше в кожного є своє покликання, звичайно хто терпіти дітей не може то не варто йому йти працювати в школу. А є люди що їм в радість бути з дітьми. По-друге нікотрий вчитель не має 8 годин вдень уроків так як на заводі за конвеєром. Середнє навантаження 2-3 уроки, максимум 4 уроки по 45 хв. І якщо вчитель хороший і має педагогічні здібності то він контролює клас не залежно від кількості учнів в ньому і знаходиться в центрі уваги протягом всього уроку. Професію вчителя і роботу на заводі за конвеєром навіть немає що порівнювати. Робота вчителя це творча професія а робота працівника конвеєра це робота раба в минулому або автомата (робота) сьогодні чи в майбутньому. І взагалі хто тут пропонує що вища освіта нікому не потрібно, що треба закривати вузи і відкривати ПТУ і всіх на завод то раджу глянути на Японію. Там кожен має вищу освіту. Там навіть є загальна вища освіта подібно до того як в нас загальна середня освіта. А потім вони вже здобувають спеціалізовану другу вищу освіту. Тому що в них все максимально автоматизовано на заводах. І рабів уже не потрібно а тільки висококваліфікованих інженерів і працівників творчих професій. А хто радить розбудовувати ПТУ то ви дивитесь в минуле так на 50-100 років назад заглядає у 20 ст. вік індустріалізації, а зараз інформаційний вік.

То що ви хочете сказати що  в педагогічний поступають за покликанням і всі 100% такі вже педагоги що це п....ц всьому .Тут і так понятно чого туда йдуть бо школа це місце де можна качати бабло і подарунки з батьків і нех...во жити . Тим що в радість вчити такі одиниці і то вони опиняються мимо тазіка ,як то кажуть бо всі викладачі пенсійного віку запхали своїх дітей на свої місця або поруч із своїми місцями ну це факт і хто б там ,що не доказував.До чого тут робота на конвеєрі у нас є багато інших спеціальностей і без конвеєра і вони такі самі творчі . А ніхто і не говорить що вища освіта не потрібна просто має бути баланс і відбір тобто ті хто погано вчився в ПТУ ,ті хто краще в інститут ,і саме основне держава має регулювати тобто скільки у неї в резерві тобто на біржі праці педагогів ,юристів ,економістів ,бухгалтерів ,менеджерів ,інженерів і таке подібне ,а після цього формувати держзамовлення і головне щоб освіта була якісна, а не 3 роки херачити знову шкільну освіту ,а потім 2 роки вчити теоретичну програму 80-х років яка вже ніде не приміняється .Ось питається для чого із року в рік випускати педагогів якщо і так їх ціла армія сидить на біржі праці .Щодо ПТУ то там як не дивно освіта більш якісна ніж в інституті там хоч якісь знання дають наближені до реальності ,а в інституті це взагалі не понятно для кого і для чого .Саме основне я рахую що у нас мало бути, як у америкосів тобто школа ,коледж ,інститут і це правильно. Якщо ви вже зачепили Японію то ви вже кажіть повністю ,як Японія дійшла до автоматизму на заводах ось якраз вони і починали з найменьшого і відшліфовували до автоматизму,а як виготовлялися автоматичні верстати ,що з неба звалилися все це людська праця  .Щодо їхньої вищої освіти то ви не замислювались чого у них техніка і фактично все на першому місці ,бо там вчать реальну професію ,а не теорію і контролють добряче  . А у нас, що кожен рік випускають інженерів і де проекти ,де вироби ,де патенти . І не все можна замінити автоматизацією є такі галузі де без людської праці не обійдешся . Тепер повернемося в Україну ,то я скажу так, що нам ще далеко до автоматизму на заводах бо щоб переходити на автоматику там також мають бути люди котрі зможуть налаштувати і обслуговувати ці автоматичні лінії під конкретний продукт .А ви як думали що це вам прилад який включили в розетку і він працює і не ламається і його не треба налаштовувати, то ви конкретно помиляєть . Ви взагалі бачили виробництво ,технологію виготовлення продукції .Так ,що хто б не казав, а ПТУ потрібні .Ну і що зараз інформаційний вік ,а зремонтувати газову плиту, відремонтувати кран,відновити електропостачання і таке подібне ,що будете інформаційний вік кликати .

Мислите категоріями 50-60 хх років 20 ст. Високотехнологічне обладнання на заводі обслуговує інженер який провчився кільканадцять років в університеті а ще не один досить тривалий час проходить стажування в інших інженерів на конкретному обладнанні, але аж ніяк не ПТУшник. В цивилізованому світі ніхто сам не ремонтує в себе вдома ні крану ні тим більше газової плити. Там існує роздільна праця. Це в нас може бути що водій ремонтує сам автомобіль. В США наприклад якщо водію фури поламалось щось він немає права самостійно ремонтувати для цього він дзвонить і приїзджають люди які мають сертифікат на виконання цього виду робіт.

Так ви самі і відповіли що приїжають люди і ремонтують . Так само і я кажу що мають бути люди  але всі вони не з наба впали , вони так само вчилися в ПТУ чи коледжах по підготовці молодших спеціалістів .В інститутах вас точно не навчать цьому можете бути впевнені тим більше не навчать і автоматизацію обслуговувати .Ось інститути якраз і мислять 50-60 роками якщо програму яку викладають із цих років . Я особисто мислю нормальними  реалістичними речами ,а не такими щоб все і зразу. Мені є з чим порівнювати я закінчив ПТУ і інститут різниця в якості освіти дуже велика . Яка різниця інженер чи звичайний робітник це все назви ,суть в тому що любу автоматизацію  обслуговують люди . А яка вже підготовка це вже друге питання ,можуть бути люди у яких ,як то кажуть 3 класи освіти ,а техніку ремонтують,чи налаштовують із закритими очима .Якщо так по правильному то щоб бути толковим інженером треба хоча б 5 років відпрацювати на робітничій професії щоб вникнути в саму суть виробництва .

Не треба дурниць розказувати не буде вам на високотехнологічному обладнанні де потрібно запрограмувати технологічний процес працювати людина з ПТУ і тим більше з трьома класами. Вірю що з трьома класами людина може ремонтувати утюг виробництва СРСР закритими очима. Поміняти там шнур живлення, наприклад, через те що старий уже перетерся, чи замінити штепсельну вилку, чи замінити спіральку нагріву. Знаю одного хорошого токара старого вже. Він ще тої старої радянської закалки. Закінчив ПТУ в свій час. Дуже класно точить деталі. Але є одне "але" йому треба досить детально пояснити що ти хочеш виточити і розміри тої деталі. Бо він абсолютно не вміє читати креслень і креслярська уява в нього дуже слабенько працює. Якщо не розказати а дати тільки креслення то 100% деталь зробить не вірно. Інженер в свою чергу може не вміти точити цієї деталі але зате він добре читає креслення. І так повинно бути бо в них інші функції і завдання. І тому не треба розказувати що інститут слабший за ПТУ. В інституті інші завдання. Там не будуть вас вчити точити деталі, для цього є ПТУ. Там вчуть інше. Якщо ви хотіли щоб вас в інституті вчили точити деталі то ви звернулись не по адресу. Сучасне автоматизоване обладнання вимагає від працівника не мати "золоті руки" як кажуть в народі а мати "золоту голову". Заклав у станок заготовку. Прочитав креслення. Ввів дані з креслення в станок і заготовка сама обробляється до потрібної деталі. Тобто інженер і робітник поєднуються в одній людині. І така людина обслуговує кілька таких станків. Тобто зникає ця традиційна виробнича ланка інженер робітник, де інженер дає вказівки робітникам що їм точити і розжовує їм креслення. Робітників як таких немає. Вони замінені автоматичними станками. Інженер програмує станок, запускає його і переходить до наступного станка і все. І тільки вибирає готові деталі. Кількість працівників зменшується а вимоги до них зростають. І вимоги до їхньої голови а не рук.

А хто нам мішає взяти в оренду клаптик землі обробляти ,виростити свою продукцію ,продати і мати прибуток і буде що на хліб намастити і в гаманець положити . Чомусь всякі одиночні іноземці які переїхали в село можуть вести господарку і вже свої ферми повідкривали і людей туда пристроїли, і гроші мають ,а наші українці тільки сидять на лавках в селах і бідкаються яка х...ва жизнь і чекають поки з неба почнуть гроші падати .

Що мішає?

1) в нас не платоспроможне населення бо так як багато працює за 1000 грн. в місяць відповідно щось заробити на таких буде проблематично;

2) треба мати початкові гроші (так званий стартовий капітал), адже треба закупити техніку для обробітку а це досить не дешево;

3) треба трохи тямити в тих питаннях що, як і чим обробляти які хімікати використовувати, тому що в іншому випадку урожай буде ніяким як в тій приказці: що посієш то пожнеш.

4) і наостанок навіть всі ті 3 перших пункти будуть позитивними або хоча б другий і третій бо на платоспроможність населення загалом ніяка окрема людина вплинути не може то все рівно сільське господарство а саме рослинництво є досить ризикованим заняттям, оскільки погода може все зруйнувати, засуха або заливи, град і т.д.  

Ось і відповідь чому там можуть а в нас ні.

В усьому світі сільське господарство підтримується державою і є фактично дотаційним. Платоспроможність населення більша, отже можна поставити вищу ціну на продукцію.

Так ви дайте конкретну відповідь чого окремі звичайні іноземці без всяких капіталів сюда приїжають, живуть в наших задрипаних селах починають з найменьшого потім ,створють свої власні ферми,створють теплиці,  людей туда влаштовують на роботу і все мають і гроші і техніку купляють і люди котрі працюють у цього іноземця задоволені . То що ви перечисли це відговорки щоб тільки не працювати але коли є бажання то всього можна досягнути не все зразу але можна .

Давайте вперед за орденами. Як всьо просто. Намалюєм хату будем жить.

1) Неплатоспроможне населення - працюйте на експорт. Приклад з нашої області: "Агропродсервіс Інвест".

2) Потрібен стартовий капітал? - Зверніться в ЄБРР, поїдьте на заробітки, знайдіть інвесторів.

3) ООО, навчатися, відвідувати сільськогосподарські конференції та виставки ніхто не забороняє! А що Ви хотіли, щоб гроші прямо на полі росли і нічого не потрібно було знати?

4) Це труднощі, які спіткають фермера незалежно від того, в якій країні він буде сільським господарством займатися. Але ж якось справляються люди з труднощами, значить і Ви можете, варто захотіти.

Сільське господарство не є в усьому світі дотаційним, це уже з розряду фантазій. В деяких країнах  дотації на певні галузі, наприклад на зернове виробництво. В нашій конкретно державі Ви можете продавати пшеницю напряму державі по фіксованих і доволі високих ринкових цінах. Не вірите - зайдіть на сайт ДПЗКУ.

Звісно, набагато простіше жалітися, що в нас все неможливе і нічого не робити.