А також зараз основну увагу на заводі приділяють виготовленню тканини воєнного призначення - згідно з наказом Міноборони України. Це - замовлення, яке дасть можливість заводу працювати постійно, стабільно і якісно.
Читайте також: У Тернополі виготовляють камуфляжну тканину, яка захищатиме бійців від опіків
Під час екскурсії на ВАТ "Текстерно" 22 червня журналістам 20minut.ua показали, як працює виробництво. Ми побували у прядильних цехах, бачили як фарбується тканина на спеціальних валах, побачили рулони готової тканини на складах.
- З кадрами є велика проблема, тому що це - люди похилого віку, в основному, - каже пані Александрова. - Молоді люди на роботу не спішать, біржа кадрами не забезпечує, тому як можемо, так працюємо, стараємося, вмовляємо. Люди погоджуються і працюють, але проблема в кадрах є. До речі, якщо говорити про професії, які потрібні заводу, а це помічник майстра ткацького виробництва – то зарплата у них 4-5 тис грн. Якщо нам вдасться "відвоювати" всі замовлення, які нині потрібні державі, я думаю, перспективи у нас є. Ми боремося за "Текстерно", адже за часів союзу завод мав 90% замовлень виключно державних і лише 10% були у вільному продажі для швейних підприємств.
На нині, щоб завод запрацював на 100% потужності, бракує ще 100 чоловік.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 24 від 17 червня 2026
Читати номер
кредит приватним і корпоративним осіб. Ви були відхилені
так багато банків? Чи потрібна фінансування, щоб створити свій бізнес? робити
вам необхідно фінансування для розширення вашого бізнесу? Або вам потрібен
персональний кредит?. зв'яжіться з нами :: [email protected]
ФОРМА ДАНИХ позичальника
1) ВАШЕ ІМ'Я:
2) СЕКС:
3) ВАША КРАЇНА:
4) ВАША ПРОФЕСІЯ:
5) Ваш сімейний стан:
6) Номер телефону:
7) ЩОМІСЯЧНИЙ ДОХІД:
8) АДРЕСА:
9) МЕТА:
10) КРЕДИТНА ЗАПИТ:
11) КРЕДИТНА ТЕРМІН:
зв'яжіться з нами :: [email protected]
З найкращими побажаннями
Г-н Картер Коллінз
Для того ж, щоб стати простим трудягою на конвейєрі достатньо професійного навчання, трохи здоров'я і старання, поменше випивати, інколи і читати вміти не обов'язково.
Кожна з цих професій варта пошани, бо кожна з них потрібна! Просто кожному слід займатися своєю справою, до якої є нахили і талант. І тому, не варто таки пхатися в педагогічний університет, якщо не плануєш в майбутньому бути педагогом. Не варто взагалі пхатися в вуз, якщо школу тягнув на трійки. І взагалі, як на мене, краще класний токар на станку, ніж паскудний некваліфікований педагог в школі.
Від того, що в нас всі матимуть вищу освіту професійний рівень спеціалістів автоматично вищим не стане. Кількість не означає якість. І ніхто не каже закривати всі вузи. Нажаль багато вузів в нас працюють просто як фабрики дипломів не даючи ніяких знань. Нехай вже собі будуть, працюють на приватній основі, раз народ дуріє і хоче будь-що корочку мати, незалежно від власних талантів та здібностей. Просто цей балаган не повинен оплачуватися державою. Навчатися в вузі за державний кошт повинен той процент населення, який справді може таке навчання розумово з користю осилити та застосувати потім в майбутній професії.
Доречі про Японію. З вищою освітою там менше половини дорослого населення (вивчайте демоскоп і інші ресурси). Решта в вузи не пхається, бо розуміє що не може.
Нарахунок решти - згідний, рівень зарплат в нас справді критично низький. Але, не потрібно забувати, що саме через такий рівень зарплат сюди заходять інвестиції та розвивається/відроджується виробництво. Дай зарплати як в Польщі і ніякої промисловості тут не буде - ніхто не захоче інвестувати. Виробництво в усьому світі дедалі більше автоматизується і робіт "за станком" стає все менше. Виробництво глобалізоване, в бізнесі тон задають транснаціональні корпорації. Кому буде цікаво приїжджати в Україну, якщо тут приміром будуть вищі витрати на робочу силу ніж в Китаї?
От чого я не розумію, так це надмірної тяги до вищої освіти, та ще й не пов'язаної з майбутньою професією. Навіщо закінчувати педагогічний універ, якщо потім працюєш на полі? Або ще гірше, навіщо вчитися 5 років в універі, платити хабарі за всі сесії, а потім ПЛАТИТИ величезний хабар за працевлаштування вчителем в школу????? Зарплата тих же 2000 грн в місяць, економічної вигоди 0! Але ж пруть, конкурс по 3-5 людей на державне місце! Напевне бачать таки в цьому своє майбутнє.
Тому, думаю, шанс знайти себе за кордоном є навіть в учителя української мови, було б велике бажання та старання.
Але якщо нема відмінного знання мови в країні куди проїжджається, то звісно кар'єрних шансів 0, це ж логічно.
А взагалі, вчительська робота, то мабуть найважча робота на світі. Хто має своїх дітей, той добре це розуміє. І то, вдома їх 2-3 максимум (рідше більше), а в учителя їх в класі більше 20 і кожному треба приділяти увагу. Навантаження на психіку - не дай Боже! Я б особисто, якби безальтернативний вибір стояв, то краще б тиждень відпахав на конвеєрі на СЕБНі, аніж 1 повноцінний робочий день в школі. Звісно, мова йде про справжнього вчителя в заповненому класі, а не про того, хто в маленькій сільській школі викладає, де 3 класи по 4 дітей.
Те, що готові на заводі працювати, маючи вищу освіту, звісно позитив, це краще ніж без толку роками на біржі стояти. Погано що тратиться 5-6 років свого життя на освіту, яка в майбутньому буде геть непотрібна. То може краще відразу після школи на завод і не морочити собі і педагогам голову?
1) в нас не платоспроможне населення бо так як багато працює за 1000 грн. в місяць відповідно щось заробити на таких буде проблематично;
2) треба мати початкові гроші (так званий стартовий капітал), адже треба закупити техніку для обробітку а це досить не дешево;
3) треба трохи тямити в тих питаннях що, як і чим обробляти які хімікати використовувати, тому що в іншому випадку урожай буде ніяким як в тій приказці: що посієш то пожнеш.
4) і наостанок навіть всі ті 3 перших пункти будуть позитивними або хоча б другий і третій бо на платоспроможність населення загалом ніяка окрема людина вплинути не може то все рівно сільське господарство а саме рослинництво є досить ризикованим заняттям, оскільки погода може все зруйнувати, засуха або заливи, град і т.д.
Ось і відповідь чому там можуть а в нас ні.
В усьому світі сільське господарство підтримується державою і є фактично дотаційним. Платоспроможність населення більша, отже можна поставити вищу ціну на продукцію.
2) Потрібен стартовий капітал? - Зверніться в ЄБРР, поїдьте на заробітки, знайдіть інвесторів.
3) ООО, навчатися, відвідувати сільськогосподарські конференції та виставки ніхто не забороняє! А що Ви хотіли, щоб гроші прямо на полі росли і нічого не потрібно було знати?
4) Це труднощі, які спіткають фермера незалежно від того, в якій країні він буде сільським господарством займатися. Але ж якось справляються люди з труднощами, значить і Ви можете, варто захотіти.
Сільське господарство не є в усьому світі дотаційним, це уже з розряду фантазій. В деяких країнах дотації на певні галузі, наприклад на зернове виробництво. В нашій конкретно державі Ви можете продавати пшеницю напряму державі по фіксованих і доволі високих ринкових цінах. Не вірите - зайдіть на сайт ДПЗКУ.
Звісно, набагато простіше жалітися, що в нас все неможливе і нічого не робити.