Ось уже 7 років вона ходить в гірські походи і своїм захопленням заразила своїх друзів та колег. А раніше пані Ореста працювала бухгалтером, займалася сім’єю та лише мріяла про гори.
Взяла валізу та підбори
— Я ніколи не подорожувала раніше, — розповідає тернополянка. — Завжди дуже хотіла в гори, але просто не мала з ким піти, бо ніхто з моїх знайомих таким не захоплювався. Тому одного разу познайомилася в соцмережі з чужими людьми, які організовували похід на Говерлу і вирішила піти з ними. Коли згадую свій перший похід завжди сміюся. Це було на День Незалежності у 2010-му році. Я собі думала, якщо всі так ходять на Говерлу, значить туди є дорога. То ж я взяла з собою валізу, босоніжки на підборах, які я дуже люблю. Мені сказали, що потрібно мати з собою намет і спальник. Мої друзі з управління ДСНС дали мені важкий спальний мішок і ще такий старий важкий намет. Коли я приїхала з тим всім в Яремче, організатор походу побачивши мене, схопився за голову. Тоді мене перевзули, допомогли нести це все спорядження.
Ореста пригадує, що перший похід для неї був непростим. Адже після сходження на Говерлу вона просто не могла встати з намету, так сильно її боліли ноги.
— Коли я побачила, що після Говерли компанія збирається підкорити ще одну гору, я була здивована: звідки у них стільки здоров’я?! — каже мандрівниця. — Я ж тоді не знала, як правильно ходити, піднімаючись в гори. Мені того ніхто не пояснював. Насправді не потрібно ставати на пальчики, напружуючи лише окрему групу м’язів. Варто ступати всією стопою, тоді ви розподіляєте навантаження рівномірно по всіх м’язах.
Варили борщ зі снігу
Після першого походу Ореста не розчарувалася, а навпаки здобула досвід, придбала потрібне спорядження , взуття та одяг, знайшла однодумців і ось вже 7 років ходить в гори разом з друзями та колегами. Жінка просто закохана в Карпати, мандрує ними у різні пори року і каже, що у кожну пору гори особливі по-своєму. А зимою вони просто надзвичайні.
— Ця краса навколо просто зачаровує – блискучий сніг, лапаті ялинки, - каже з захватом Ореста Дешева. — А який смачний чай зі снігу! До речі, одного разу ми навіть варили зі снігу борщ, він був дуже смачний.
У 2015 році Ореста вже зустрічала новий рік на Говерлі. Тоді вона піднялася разом з товаришем, пригадує, що було так холодно, що доводилося проситися у намет до інших мандрівників. А їх до речі, у новорічну ніч на цій вершині було немало. Та цього року Ореста мріяла побачити новорічний світанок на Говерлі. Тож відсвяткувавши початок нового року разом з друзями у підніжжі Говерли, вона ще із двома охочими подалася на вершину.
— Вийшли ми на Говерлу десь за дві з половиною години. Нічне сходження особливе, воно набагато швидше. Адже далі світла ліхтарика навколо нічого не видно, тому не потрібно щоразу оглядатися з думкою: як ще далеко йти! – ділиться тернополянка. - До речі, на нічній вершині дуже цікаво дивитися на небо. Зірки видаються такими великими, а до місяця здається можна доторкнутися, таким я його раніше ніколи не бачила. А світанок на Говерлі – це просто неймовірне видовище! Коли небо починає багряніти – цієї краси словами не передати. Кращого початку Нового року годі і побажати.
Починайте з малих вершин
Усім, хто не наважується відправитися у зимові походи, Ореста Дешева радить нічого не боятися. Холод не страшний – адже сучасні спальні мішки та намети чудово зберігають тепло при мінусових температурах. А ту красу, яку ви побачите в засніжених горах, не порівняти з жодною програмою по телевізорі. До того ж, на полонинах можна знайти колиби, які влітку використовують пастухи овець. Причому дуже часто пастухи ще й залишають дрова для зимових туристів. То ж зігрітися у горах є де.
Ореста Дешева нині не уявляє свого життя без мандрів Карпатами і закликає усіх ходити в походи. Щоправда починати вона радить з малих вершин. Приміром, можна пройтися Кукульським хребтом, вийти на Синяк, Хом’як.
— Моє ім’я в перекладі означає «житель гір, горець». Мабуть, тому я так закохалася у походи горами, - каже пані Ореста.
До речі, Ореста Дешева підкорила не лише українські гори. Минулого року вона також подалася в похід Лікійською стежкою в Туреччині – це прекрасний маршрут для тих, хто закоханий у гори та море.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер