Олена Підгрушна не тільки підсумувала свій біатлонний сезон, але й сезон збірної та розповіла, де в умовах пандемії довелося тренуватися спортсменам.
За підсумками біатлонного сезону 20/21 жіноча збірна України опинилася на сьомому місці в загальному рейтингу Кубка Націй. Це дозволить в наступному сезоні виставляти до п’яти спортсменок на один етап змагань Кубка Світу. А ще чотири роки тому збірна була в топ-5 і могла виставляти шість спортсменок.
– Як би ви підсумували біатлонний сезон, що вже минув?
– Сезон в нас видався складним та цікавим водночас, тому що підготовка до нього видалася не такою, як зазвичай. Через пандемію нам довелося готуватися на території України. На жаль, тут досі немає стадіонів, які б відповідали міжнародним стандартам, немає хорошої лижеролерної траси і тому підготовка була не такою, що дозволяла б показати хороший результат. Сезон був досить змазаним. Звісно, це не те, чого ми хочемо і до чого прагнемо. В мене теж були і злети, і падіння, проблеми з бігом та стрільбою. Та все ж до Чемпіонату Світу мені вдалося вийти на оптимальний рівень(спортсменка посіла третє місце в естафеті на Чемпіонаті Світу-2021 в Поклюці, Словенія). Сподіваємося, що продовжимо традицію здобувати медалі і на Олімпійських іграх наступного року.
Жіночу збірну України з біатлону до наступного сезону готуватиме словенський тренер Урош Велепець. Про це стало відомо наприкінці березня. Тренер для біатлоністок не новий, адже в 2015-2018 роках він вже був керманичем жіночої збірної. Саме за його приходу виступи однієї з лідерок збірної стали більш стабільними, а Олена Підгрушна після пропущеного через декрет сезону в перших двох особистих гонках здобула дві медалі. Та от медалей на Олімпійських іграх 2018 року не здобули…
Тоді ж тренер прийняв спірне рішення на олімпійську естафету поставити молодших Анастасію Меркушину та Ірину Варвинець, замість Олени Підгрушної та Валентини Семеренко. Капітан сприйняла рішення стримано, а Валентина обговорила його з уболівальниками в соцмережі. Цитуємо: «Знаєте, вболівальники, просто у нас не команда, а просто дупа. Не вірте жодному слову, це просто брехня. Тренер навіть збори не провів і не повідомив, чому так кинув мене. Ані Іра Варвинець, ані Меркушина не потрапляли, всі гонки бігли гірше за мене. Так боляче і прикро, коли брешуть тобі в очі. Навіть Урошу написала, щоб він провів збори і пояснив, що злякався, щоб ми його не побили. Він навіть сам сказав, що злякався».
– Як ви ставитеся до приходу Уроша Велепця та чи спілкувалися вже біатлоністки з тренером і як поставилися до його призначення?
– Про призначення Велепця нам повідомив президент Федерації біатлону Володимир Бринзак. Він запитав, що ми думаємо про це. Звісно, ми були раді, адже він зможе об’єднати жіночу команду та дати багато як професійним спортсменам, так і дітям.
До того ж пройшло вже багато років, відколи він керував командою. Можливо. Були негативні моменти, але ми дорослі люди. Ми не діти, аби тримати образи. Настає новий біатлонний рік, новий сезон і нова підготовка збірної. Можливо, дехто вважає, що ми з тренером залишилися ворогами, але такого нема.
Зазвичай на етапах Кубка світу з біатлону і Чемпіонаті світу дуже багато глядачів – від кількох тисяч до десятків тисяч вболівальників приходять аби підтримати свою збірну чи улюбленого спортсмена. Цьогоріч біатлонний сезон був особливим, адже проходив без глядачів.
– Чи вплинула на вас відсутність вболівальників на біатлонних стадіонах?
– На виступи це ніяк не впливає, тому що ми професійні спортсмени і виступаємо швидше на результат, а не для глядача. Звісно, коли є глядачі, це надихає і викликає особливі емоції.
Та на змаганнях ми не залишаємося одні, адже вздовж біатлонної траси стоять наші тренери, сервіс-бригада чи інший персонал і допомагають, підтримують нас. До того ж, приймати інформацію на трасі від тренера легше, адже не заважає шум вболівальників.
Але коли є глядачі, це зовсім інші емоції, надає крила та наснаги бігти.
Зараз на етапах Кубка Світу з біатлону все частіше можна побачити молодих спортсменок – Анна Кривонос, Дарія Блажко, Юлія Журавок. Молоді біатлоністки прогресують та показують хороші результати, хоч поки ще не можуть зачепитися за подіум, тому протягом декількох років незмінним кістяком збірної залишаються сестри Семеренко, Юлія Джима та Олена Підгрушна.
– В зв’язку з тим, що до збірної підтягують молодих спортсменок, чи можна сказати, що в ній триває зміна поколінь?
– В нас ніколи не було в команді політики, що тренуються одні спортсменки, а на інших не зважають. В збірній на рівні поряд з основною командою тренується і молодь. Повз мене в команді пройшло багато молодих спортсменок. Хтось з них закінчив зі спортом, хтось не захотів, одні завагітніли, інші ліниві, і так далі. В кожного своя історія.
Мій батько говорив: «Коли я бачив вас двадцятирічними, у вас горіли очі». Пройшло вісім років, він приїхав до збірної, каже: «Дивлюся на молодь і на вас, у них очі не горять, а у вас запал лишився». І буквально за рік часу спортсмени йдуть.
Я говорила вже їм: «Готова зав’язати зі спортом хоч завтра, тільки змусьте мене піти своїм результатом». Як в свій час зайшла Настя Меркушина. Цього року прекрасно себе проявила Даша Блажко.
Зараз триває зміна поколінь, але цьому процесу вже десять років. Так, він буде болючим, коли закінчить кар’єру Підгрушна, Семеренки, Прима, Підручний. Поки що ми хочемо, щоб команда трималася «на плаву» і чекаємо на молодих, обдарованих дівчат.
Звісно, мені хочеться бачити топові результати від Ані Кривонос, Юлі Журавок та Даші Блажко. Поки реалії дещо інші, молоді спортсменки ще навчаються, а от Даша вже в нашій команді.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер