Тернопільський ді-джей Ярослав Качмарський про те, як став організатором вечірок

Треки тернопільського ді-джея Качмарського залюбки слухають у таких містах, як Львів, Київ і Дніпропетровськ. Адже там,за словами тернополянина,  публіка обожнює «відриватися» під електронну музику. Що стосується рідного міста, на жаль, електронщина тут сприймається важче.

-         Ярославе, із чого розпочалася твоя ді-джейська діяльність?

-         У дві тисячі п’ятому році я був активним прибічником субкультури готів. Ходив весь у чорному одязі, відрізнявся нестандартним мисленням. Я часто відвідував вечірки та фестивалі. Із часом мені захотілося й самому спробувати брати участь у їх проведенні, тому почав підбирати музику та пропонував її для загалу.

-         Організація вечірок, напевне, дарує відчуття насолоди, вагомості та нові знайомства?

-         Спочатку організація вечірок, скоріш за все, була захисною реакцією. Просто я хотів бувати на заходах, які б мені дуже подобалися. І щоб це повністю відповідало моєму смаку, необхідно було придумувати все самому.

-         Пригадай, будь ласка, свою першу вечірку. Чи все вдалося з першого разу.

-         Межі досконалості, мабуть, не існує (посміх. – прим. авт.)… Перший захід я організовував двадцять шостого лютого дві тисячі шостого року. Він називався «Інопланетна атака». Просто в той день, як я з’ясував, відбулася висадка інопланетян у Сан-Франциско. Із організацією мені активно допомагали львівські друзі із промогрупи «Куб». Вони допомогли підготувати необхідні декорації. Для проведення свята мені також довелося позичити в товариша двісті доларів. Але воно того вартувало. Враження від вечірки були грандіозними. Я й не очікував, що на захід прийде більше двохсот людей.

{photo_gallery id=2123|}

-         На той час такі культурні події для Тернополя, мабуть, були великою рідкістю?

-         Так. Із-за відсутності постійних розваг молодь активно долучалася практично до будь-якого святкування. Це нині всього дуже багато, але, по особливому рахунку, вибрати немає із чого.

-         Ти займаєшся організацією вечірок уже сім років. За цей час відчув змін вподобань публіки?

-         Звичайно, змінювалися не тільки смаки публіки, але й мої власні. Зараз, коли організовую мистецькі фестивалі та різноманітні заходи, присвячені експериментальній музиці, можу упевнено сказати: моя аудиторія – це свідомі люди із мистецького середовища. Вони з’їжджаються не тільки із Західної, але і Східної України.

-         Чому обрав для себе саме електронну музику?

-         Мабуть, тому що вона має те, що відповідає моєму внутрішньому світу.

-         Ти часто відвідуєш клуби не як ді-джей, а як звичайний гість, що бажає розважитися?

-         У Тернополі такі заклади відвідую дуже рідко. Зазвичай я їжджу на якісь конкретні фестивалі, де можу піймати свою улюблену музичну хвилю. На жаль, у місцевих нічних клубах більше крутять попсових виконавців. До того ж, там постійно ходять «чуваки з мікрофонами», які вигукують, що в них «найкраща тусовка в Тернополі ». Як на мене, люди просто не можуть повністю зануритися в ту музику, яка там грає, а тому їм свідомо нав’язують відчуття задоволення та веселощів.

-         Цьогоріч «Бункермуз» трохи оновився. Що нового зможемо побачити у цьому закладі найближчим часом?

-         Так, певні зміни відбулися. Ми розділили заклад на кілька сегментів: ресторан, бар та арт-галерея. Саме в галереї і відбуваються виставки та літературні події. Попереду – багато цікавих презентацій та зустрічей. Не хочу розкривати всі карти, але впевнений, тернополяни будуть в захваті.

-         Нещодавно Ольга Фреймут, яка побувала у Тернополі разом зі знімальною групою телепроекту «Ревізор» , не рекомендувала «Козу» українцям. Як ти оцінюєш ситуацію?

-         Навряд я можу це коментувати. Якби в неї були якісь претензії щодо організації концерту, міг би щось відповісти. В адміністративних справах я зовсім не компетентний, а тому важко щось говорити. Я маю свою нішу, і, на щастя, почуваюся в ній комфортно.

-         За якими критеріями відбувається відбір гуртів, які можуть виступати в «Козі»?

-         Слухаю музику, і якщо мені це не огидно,  кажу «так».

-         Декотрі тернополяни говорять, що в «Козі» збирається несерйозна публіка – підлітки та студенти. Можливо, думав про зміну культурного формату закладу?

-         Якось ми пробували робити концерти для старших людей, але вони дуже рідко відвідують якісь мистецькі події. Від молоді – набагато більша віддача. Переконаний, що той, хто хоче почути чи побачити щось нове, прийде і знайде його, не дивлячись на те, яка вікова категорія там переважає. Потрібно завжди бути молодим у душі, а не тільки – у фізичній оболонці.

-         Як ти оцінюєш останні події в Україні? Чи підтримуєш учасників Євромайдану?

-         Спочатку я скептично ставився до всього. Але, коли я дізнався про побиття студентів, мене така поведінка влади вкрай обурила. Кілька днів я також був на Майдані у Києві. Залишився би там ще, але маю в Тернополі певні професійні зобов’язання.

-         Часто гастролюєш?

-         Найбільш відвідувані міста протягом року – Київ, Львів, Дніпропетровськ. На днях планую поїздку в Чернівці.

-         Як встигаєш зі всіма своїми справами?

-         Чесно, кажучи, я з кожної із них ловлю натхнення (посміх. – прим. авт.).

-         Наостанок: що можеш побажати молодим тернополянам, аби досягнути успіху в улюблені справі?

-         Потрібно роззувати очі та відкривати очі. Жалюзі на вікнах можна привідкрити, а можна повністю відкрити, щоб у кімнату потрапило достатньо світла. Насправді у світі дуже багато цікаво, тому є чим зайнятися.

Ярослав КАЧМАРСЬКИЙ

Одружений. Народився 26 червня 1985 року в Тернополі.

Освіта: вища.

Робота: керівник мистецьких ініціатив «Кози» і «Бункермузу»; ді-джей.

Улюблена музика: електронна музика, класика, опера

Улюблені фільми: режисери Стенрі Кубріх, Уес Андерсон, Вуді Аллен та інші.

Заповітна мрія: пожити півроку в Берліні. Але найкраща мрія – та, яку не можна досягнути.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.