Бджолине жало врятувало від... паралічу

Тернополянин Омелян Мандзюк уже 43 роки займається бджільництвом. Ще 20-річним юнаком він захопився цим, і з тих пір пасіка стала його любов’ю і хобі на все життя. Багато років пан Омелян жив у Тернополі, але це не заважало йому займатися улюбленою справою. А останні 10 років він разом з великою бджолиною родиною переселився в село Колодіївка Підволочиського району і присвятив захопленню весь свій час.У сім’ї Мандзюків усі лікуються медом, пилком чи навіть укусами комах. Таблеток ніхто з рідних пасічника не приймає.— Після чорнобильської катастрофи продукти від бджіл повинен вживати кожен. Адже відомо, що вони  дуже добре захищають від радіації, — починає розмову Омелян Мандзюк. - Приміром, Японія після ядерних бомбардувань врятувала свою націю саме завдяки продуктам бджільництва. Рушничок із прополісом — від нежитюПасічники мають міцне здоров’я і не страждають на ревматизм, зауважує пан Мандзюк. Це тому, що їх часто жалять бджоли. Пан Омелян розповів, що свого часу бджоли зцілили його від важкої недуги. У 49 років він упав і отримав серйозну травму спинного мозку. Медики сказали дружині, що чоловік не буде довго жити. Однак невтішні погнози медиків не справдилися. Коли пан Омелян вийшов з лікарні, почувався дуже зле. І,  мало вірячи в допомогу офіційної медицини, почав лікуватися укусами божих комах. Щодня голим виходив на свою пасіку і піддавав себе неймовірним тортурам. За деякий час чоловік почав рухати паралізованими руками і ногами. А до лікарів після цього він більше не звертався. — Я лежав у лікарні й тільки думав: “Боже, відпусти мене, бо що ж бджоли будуть робити, якщо я помру?”, — розповідає пасічник. — Якось у  журналі побачив статтю про пасіку в одному з російських монастирів. Там було фото вулика у вигляді церкви. І я заприсягнувся: якщо виживу, насамперед зроблю такий вулик. І згодом його зробив, та й не один. Підключив музику — і тепер комахи “слухають” хор монахів із Колодіївського монастиря. Що цікаво, їм подобається тиха музика, а від голосної вони стають агресивними. Пасічник у спеку завжди працює біля бджіл без сорочки, та вони його не жалять. Колись давно, ще в юності, пригадує пан Омелян, на чужій пасіці бджола вжалила його у губу, і вона не запухла. Тоді досвідчений пасічник-наставник сказав, що з хлопця буде гарний бджоляр, бо його організм добре сприймає цю отруту. За словами пана Омеляна, секрет у тому, що він не робить різких рухів. Бджоли нападають на людину виключно з метою самооборони. Вони не помічають об’єкт, який рухається плавно, а різких рухів не люблять. — А наша онучка Ліля пилком вилікувала збільшену печінку, — втручається у розмову пані Віра, дружина пана Омеляна. — Щоранку натщесерце вона з’їдала чайну ложку пилку, запиваючи її рідким медом. Коли ж через деякий час медики знову обстежили її, то печінка була в нормі. Та й я сама зараз постійно користуюся “холстиком” — лляним рушничком, змащеним прополісом. Якщо в мене починається головний біль, нежить чи кашель, кладу тканину з прополісом біля голови і вдихаю його запах. Бджолиний рій —  як ліки від гангрениОмелян Мандзюк стверджує, що всі недуги можна вилікувати продуктами бджільництва. Пасічник розповів, що у нього щодня буває чимало людей і вже багато хто вилікував медом навіть важкі хвороби. — Приміром, прополіс убиває шкідливі мікроорганізми, — пояснює наш співрозмовник. — У медицині ним лікують рани та виразки, які довго не гояться. Допомагає він при опіках і обмороженні, запальних процесах, туберкульозі.Як розповіло подружжя Мандзюків, вони знають чоловіка, який укусами бджіл вилікував гангрену на нозі. Взимку до них звернувся родич хворого, якого вже готували до операції з ампутації ноги. Пан Омелян дістав з вулика одну бджолосім’ю, загорнув у простирадло і віддав родичам. І цілий рій — а це 60-65 млн комах — хворому приклали до ноги. Комахи добряче пожалили ногу недужого. Від цього у чоловіка  різко піднялася температура, відновилася циркуляція крові — почався процес зцілення. І невдовзі пацієнт одужав. На наше запитання, чим Омеляна Мандзюка приваблює бджолярство, він відповів зустрічним запитанням: — Ви коли-небудь ввечері були на пасіці? Після гарного медоносного дня тут неповторна аура. Тоді бджоли роблять вентиляцію вуликів, тобто махають крильцями, аби висушити мед від вологи. Тож навколишнє повітря насичене ароматом пилку, нектару, прополісу, меду, бджолиного молочка. Це дуже добре знімає стрес, заспокоює та  діє як інгаляція.Пан Омелян переконаний, що мед треба їсти постійно, аби не хворіти. А ще Омелян Мандзюк  мріє про ті часи, коли кожен українець зможе придбати собі його стільки, скільки захоче, а про цілющі властивості меду знатиме навіть дитина.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.