Кілька тижнів пропускав навчання 17-річний тернополянин Олександр Ленько, бо йому вчасно не поставили правильний діагноз.
Хлопець поскаржився батькам на знесилення, а наступного дня вранці навіть втратив свідомість. При цьому помітних ознак сильного нездужання не було, хіба що температура трішки піднялася.
- Навіть терапевт спершу "списав" усе на психологічне перевантаження – іспити, тести, потім вступ до вузу, - розповідає мати хлопця Надія Ленько. – Медики помітили лише почервоніння у горлі. Призначили звичні при цьому льодяники та наказали відпочити.
Однак хлопцеві гіршало – температура піднялася до 38-39-ти, припухли лімфовузли на шиї. Цього разу терапевт призначив антибіотики. Мовляв, почалася ангіна.
- Сашко закінчив курс прийому препаратів, але стало ще гірше, - продовжує жінка. - Температура піднімалася до 40-ка. Лікар не знайшов нічого кращого, як при наступному огляді накричати і на юнака, і нас, батьків - мовляв, ми ігноруємо його приписи. На щастя, тоді до кабінету зайшов колега терапевта і, почувши все, зауважив, що шкіра у Сашка якась жовтувата. Нас направили на аналіз крові. Діагноз ошелешив усіх – інфекційний мононуклеоз. Сашка поклали у лікарню, під крапельницю. Покращало синові днів за два. На щастя, все обійшлося. Але до такого не дійшло б, якби діагноз поставили вчасно.
Шия набрякає, важко дихати носом
Відрізнити інфекційний мононуклеоз від інших захворювань, аби призначити ефективне лікування, - справді дуже важливо, наголошує завідувач дитячим інфекційним відділенням Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні Ольга Дивоняк.
– Це захворювання викликає вірус Епштейна-Барра, що належить до групи герпесів, - розповідає лікар. - Зауважу, що в одних хворих ця недуга може протікати із вираженими симптомами. В інших - одразу ж виробляється імунітет до вірусів групи герпесів (група інфекційних вірусних захворювань, які характеризуються висипом дрібних пухирців на шкірі, слизових оболонках – прим. ред.).
Зазвичай хворіють на цю недугу діти до року, проте найбільше випадків захворювань – до 9-10-річного віку. Щоправда, нерідко недугу виявляють і в 17-річних, каже лікар. За минулий рік в області зареєстровано 52 випадки інфекційного мононуклеозу. У кожному випадку майже неможливо визначити, від кого заразилася дитина, додає інфекціоніст. Відстежити джерело інфекції, як, наприклад, при вітрянці чи кору, при мононуклеозі неможливо. Шлях передачі вірусу – повітряно-крапельний. Джерело інфекції – хвора людина або носій – той, хто перехворів на цю хворобу або не має гострих проявів хвороби, але виділяє зі слиною її збудника.
- Ця недуга супроводжується високою температурою – понад 38-39оС, - наголошує лікар. – Її майже неможливо "збити". У перші дні температура може підніматися кожні 3-4 години. Збільшуються й лімфатичні вузли. Найбільше - передньо- та задньошийні. Шия набрякає, збільшується в діаметрі. Утруднене носове дихання, хоча виділень, як при нежитю, немає. Дитина гугнявить, хропе вночі. Нерідко захворювання супроводжують ангіна, почервоніння слизових ротоглотки, збільшення мигдаликів, поява на них білого нальоту. Збільшуються печінка та селезінка.
Від антибіотиків – висипання на шкірі
Лікарі вкотре застерігають батьків не намагатися лікувати дитину самотужки. Прояви мононуклеозу схожі на симптоми інших захворювань, тому поставити правильний діагноз і призначити лікування може лише лікар.
- Насамперед цю хворобу потрібно відрізняти від звичайної ангіни, - каже Ольга Дивоняк. - При ангіні більше збільшені підщелепні, а не шийні лімфовузли, немає змін розміру печінки й селезінки. Якщо дитину, хвору на мононуклеоз, батьки намагаються лікувати антибіотиками - препаратами ампіциліну або амоксициліну, котрі зазвичай приймають при ангіні, на шкірі в дитини з’являється висипання. Аж тоді це насторожує батьків і вони звертаються до лікаря.
Відрізняється ця хвороба і від дифтерії, при якій теж є наліт на мигдаликах і набряк шиї, додає інфекціоніст. Тож для визначення діагнозу потрібен загальний аналіз крові та мазки з носа й зіву.
- Власне, захворювання на інфекційний мононуклеоз може бути індикатором важкої патології – захворювань крові, зокрема лейкозу, - додає пані Дивоняк. - Тому вчасно поставити діагноз дуже важливо.
При важкій формі інфекційного мононуклеозу буває й жовтяниця – шкіра жовкне через ушкодження печінки. Тому дітям, котрі потрапляють у стаціонар, роблять не тільки звичні аналізи, беруть мазки, а й роблять біохімічний аналіз крові та проводять УЗД-обстеження органів черевної порожнини.
- Вакцини від мононуклеозу немає, - зауважує лікар. - Буває, дитина перехворіє на цю недугу, а через якийсь час з'являються схожі симптоми. Однак їх викликають інші віруси, котрі належать до групи герпесів – цитомегаловірус та герпес шостого типу.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 22 від 3 червня 2026
Читати номер