Частіше б’ється серце — у вашій кімнаті надто жарко, стверджують фізіологи. Виявляється, наше самопочуття багато в чому залежить від того, наскільки в приміщенні волого і тепло. Буде надто сухо — може початися алергія, надто жарко — страждатиме серце. Якщо ж у кімнаті захолодно, у людини знижується імунітет і вона може підхопити інфекцію, навіть не виходячи на вулицю.
— Справа в тому, що серцево-судинна система і система терморегуляції організму реагують на зміну вологості і температури, — пояснює директор інституту медико-біологічних проблем медуніверситету фізіолог Степан Вадзюк. — Тому навіть за тим, як у вас б’ється серце, можна судити, наскільки комфортні умови у вашому помешканні.
Якщо в кімнаті дуже жарко, каже професор, тоді в організмі людини збільшується об’єм циркулюючої крові. А від цього зростає навантаження на серцево-судинну систему.
— Якщо серце здорове, то ніяких особливих наслідків від цього не буде, — пояснює лікар. — У здорової людини може посилитися серцебиття, але від цього їй гірше не стане. Але якщо в людини є серцево-судинні захворювання, то від цього зростає навантаження на серце. Починає “скакати” тиск, болить серце й голова, сильніше б’ється серце. Ось чому тим, хто має захворювання серця і судин, не рекомендують відпочивати на Півдні. Для таких хворих, за словами фізіолога, важлива і температура в помешканні. Адже це мікроклімат, який ми собі створюємо в обмеженому просторі. Тому потрібно створити такі умови, які були б найкращими для організму.
Погано і коли вологість в помешканні недостатня. Особливо якщо немає вазонів і нечасто миють підлогу. І про це свідчать не лише відсталі шпалери чи щілини в паркеті.
— Через знижену вологість і високу температуру в приміщенні стає більше пилу, — каже С.Вадзюк. — А це шкідливо для тих, хто хворіє на астму чи схильний до алергії. Тому астматикам треба стежити, щоб вологість була нормальною і в повітрі було менше пилу. Це може збільшити чутливість організму до пилу і спровокувати алергію навіть у здорових людей.
Погано людині і від високої вологості на вулиці, особливо коли холодно.
— Це призводить до інтенсивнішої віддачі тепла, бо вода є хорошим провідником, — пояснює С.Вадзюк. — Якщо не одягатися відповідно до погоди, людина буде переохолоджуватися. І зрештою застудиться.
Вважають, що коли в кімнаті надто висушується повітря, то людина стає сонливою. З цим Степан Вадзюк не згідний.
— Сонливими і втомленими ми стаємо не від зміни температури чи вологості, а від зменшення кисню в приміщенні, — пояснює він. — Так реагує нервова система. Вона найбільш чутлива до кількості кисню в повітрі, яким ми дихаємо. За словами професора, за вміст кисню “відповідає” атмосферний тиск, а не вологість чи температура.
Він розповів, що вплив погоди на людину досліджували по-різному: і окремо вологість, температуру, атмосферний тиск та швидкість руху повітря, а також вплив всіх їх разом.
— Дійшли висновку, що найбільше на самопочуття людини впливає зміна атмосферного тиску, а не вологість чи температура, — зазначає С.Вадзюк. — Падає тиск, то й менше стає кисню. Тому людина стає сонливою. І від цього ми не можемо заховатися ніде. Якщо вологість і температуру можна регулювати, то на тиск ми не можемо подіяти. І в квартирі, і на вулиці цей тиск однаковий.
— Від переохолодження йде викид певних гормонів, що пригнічують імунітет, — пояснює С.Вадзюк. — Від цього людина хворіє. Наше внутрішнє середовище, за словами професора, набагато тепліше, — 36-37C. А якщо зовнішня температура буде меншою 20C, то це є командою для регуляторної системи, що наступає небезпека. Звужуються судини, бо реагують поверхневі рецептори. Починає надходити менше крові, ми відчуваємо холод. Система починає працювати, щоб посилити обмінні процеси.
Якщо постійно переохолоджуватися, то це призведе до застуд, запевняє С.Вадзюк.
Регулювати вологість у кімнаті допомагають кімнатні рослини. До того ж їх має бути багато.
— Саме завдяки великій кількості вазонів у моєму кабінеті практично оптимальне значення вологості, — зазначає Степан Вадзюк. — Вони впливають на мікроклімат в приміщенні. Адже вода з грунту, якщо вона зайва для рослини, випаровується і зволожує повітря. Крім того, рослини й самі виділяють вологу в атмосферу, очищають повітря від пилу і дають кисень. Тому вазони особливо допомагають підтримувати вологість у помешканні.
До речі, ставити на підвіконня ємкості з водою — не найкращий вихід із ситуації, вважає професор.
— Якщо ми штучно підвищуємо вологість, а в кімнаті ще й жарко, то ми моделюємо парну, — каже С.Вадзюк. — Тоді зменшується тепловіддача. Організм людини перегрівається, вона починає більше пітніти.
Крім того, за словами фізіолога, вазони в кімнаті — це естетичніше, ніж посудини з водою на підвіконниках. Але якщо і їх не ставити, то в “голій” кімнаті буде надто висушене повітря. А для здоров’я це погано.
Довідка “RIA плюс”
Фізіологи стверджують, що найоптимальніша вологість для людини – близько 50%. Оптимальна температура в кімнаті – 20 градусів тепла.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер