Що варто знати тим, хто планує відмовитися від м'яса, розповідають тернопільські лікарі

Майже 17% людей у всьому світі відмовилися від вживання м’яса. Одні не їдять його з етичних міркувань, інші — через турботу про власне здоров’я.
Серед матеріально забезпечених тернополян останніми роками також все більшає таких, котрі цікавляться здоровим способом життя, каже лікар-невропатолог вищої категорії, кандидат медичних наук, спеціаліст із гігієни харчування Оксана Островська. Щоправда, часто люди побоюються, що через вегетаріанство, тобто відмову від м’яса, а іноді й риби, яєць, навіть молочного, вони недоотримають білка, незамінних амінокислот та вітаміну В12. Насправді ж, як пояснює лікар, нашому організму потрібно не так багато білка, як ми звикли вважати.
Білка теж буває забагато
— Необхідна добова кількість білка, про яку так багато говорять останнім часом, насправді завищена, — каже Оксана Островська. — Раніше казали, що на день треба 100-150 г м’ясного білка. Але все більше лікарів наполягають, що саме надмірне споживання білка і призвело до так званих хвороб цивілізації: гіпертонії, інфарктів, інсультів, цукрового діабету ІІ типу, деформуючих остеоартрозів,  захворювань хребта, спалахів так званого метаболічного синдрому, що супроводжується ожирінням, діабетом та підвищенням артеріального тиску.
Однією з причин цих недуг, каже лікар, є надлишок м’ясної їжі в раціоні.
— Денна потреба дорослої людини в білку становить 0,75 г на кілограм маси тіла. Тож, до прикладу, чоловікові, який важить 80 кг, буде достатньо 60 г білків високої засвоюваності, котрі містяться у м’ясі, яйцях чи молоці. 
При рослинно-тваринному раціоні потреба в білку — 0,85 г на кілограм маси тіла, — цитує пані Островська із сучасного підручника з нутриціології — науки про раціональне та здорове харчування. — А вживання білка в кількості, що перевищує 1,5 г на кілограм маси, вважають небажаним. Тобто для чоловіка, який важить 80 кг, норма становитиме до 120 г білка.
Якщо ж людина споживає більше як 2 грами білка на кілограм своєї ваги, — це шкідливо, застерігають медики.
— Причому йдеться про загальну кількість білка. А він наявний не лише у м’ясі, а й у рибі, яйцях, і навіть у хлібі, — підкреслює лікар. — Найбільше — у квасолі, сочевиці, горохові, сої. Тому “обрахувати” свій раціон точно насправді дуже важко. Однак зменшивши кількість м’яса в ньому, ми можемо застрахуватися від ймовірного надлишку білка.
Дещо з "незамінного" все ж можна замінити
Острах, що без м’яса ми недоотримаємо незамінних амінокислот, таких потрібних для побудови клітин, у пані Островської теж викликає сумніви.
— По-перше, деякі амінокислоти — лише відносно незамінні, — пояснює вона. — Тобто, якщо вони не надходять із їжею, то організм може їх синтезувати з тих речовин, що надійшли. По-друге, мікрофлора кишківника містить корисні бактерії, які здатні синтезувати незамінні амінокислоти та вітамін В12. А по-третє, незамінні амінокислоти містить не лише м’ясо, а й більшість  овочів, фруктів та горіхів.
До того ж, як зауважує лікар, м’ясо для його перетравлення потребує значного напруження шлунково-кишкового тракту, а також вивідних систем організму. Найбільше зростає навантаження на нирки.
— Аби вивести всі продукти розпаду, на кожен грам тваринного білка потрібно 40 г води, — пояснює пані Островська. — Якщо ж рідини недостатньо, нирки сильно “засмічуються”. Причому все це стосується ідеального м’ясного білка, коли тварину годували натуральним кормом, без хімічних додатків. Також йдеться про свіже м’ясо, додатково не оброблене хімікатами для покращення його смакових властивостей.
У вегетаріанстві є й духовний аспект
Деякі сучасні прихильники вегетаріанства стверджують також, що вживання м’ясної їжі не дає можливості розвиватися духовно.
— В українській культурі духовному піднесенню сприяють зокрема пости. В один із них ми саме увійшли, — продовжує пані Островська. — Давні слов’яни часів язичництва м’ясо вживали лише двічі на рік як ритуальну страву під час жертвоприношення, і то трішки. Щоденна ж їжа була вегетаріанською.
Лікар нагадує і про запорізьких козаків, які також не вживали м’яса, а також давніх старців, які жили на Русі більше сотні років.
— Нині відновник традицій нашого бойового гопака Володимир Пилат — вегетаріанець, — розповідає Оксана Островська. — І це — при великих фізичних навантаженнях. Бійці, яких він тренує, не тільки м’яса, а й риби не їдять. Однак більшість, як зауважує лікар, забуваючи ці факти, зазвичай пригадує приклади дідів-прадідів, які традиційно годували свиней і худобу.
— Та якби ви запитали свого діда, чи багато м’яса він їв, коли був дитиною, відповідь вас здивувала б, — каже пані Островська. — М’яса наші предки їли мало і нерегулярно. Однак були здоровими та міцними. А нині мати можливість їсти м’ясо щодня чомусь стало своєрідним показником статку.
До речі, від переходу на вегетаріанство — лікар знає це із власного досвіду — людей переважно втримує те, що вони побоюються виглядати “білими воронами”.
Крохмал теж шкодить
Ті ж, хто відмовляється від споживання м’яса, часто зловживають виробами із борошна та солодощами.
— Заміняти тваринний білок надлишком крохмалистої й вуглеводної їжі не варто, — наголошує лікар. — Не забувайте про горіхи, насіння, зернобобові, молочні продукти і гриби.
Тож тим, хто надумав перейти на вегетаріанство, краще ознайомитись із загальними принципами здорового харчування. Це допоможе підібрати збалансований раціон. Адже відмова від м’яса — не панацея. І надлишок крохмалистої їжі може бути навіть небезпечнішим, аніж помірне вживання м’яса.

Відмова від м’яса очищує організм. Випадки з практики
У практиці Оксани Островської траплялося, що рослинна дієта допомагала у лікуванні літніх людей, не шкодила малим дітям, і навіть вагітним жінкам.
Щоправда, робити загальні висновки лише із цих прикладів лікар не береться.
— Усе більше дітей інстинктивно відмовляються від вживання м’ясної їжі, — стверджує вона. — Їхні батьки, які ніколи не були вегетаріанцями, не на жарт цим занепокоєні. Але такі діти добре вчаться, нормально розвиваються. Тож я радила батькам не змушувати малечу, якщо вона сама так наполегливо відмовляється від м’яса.
Одна жінка не лише перейшла на вегетаріанську дієту під час вагітності, а й постила по кілька днів. За словами лікаря, та пані з дитинства була дуже хворобливою, мала порушення в роботі нирок.
— Щоправда, вона медсестра, тож, переходячи до вегетаріанства, знала, як собі не нашкодити, — зауважує пані Островська. — Її дитина народилася з нормальною вагою. Хлопчик — здоровий, добре розвивається, займається спортом.
До речі, рослинну дієту та суворий піст дуже рекомендує й знаний в Україні, Росії та за кордоном одеський лікар-гінеколог В’ячеслав Закревський. Дослухаючись до його рекомендацій, жінки впродовж вагітності не страждають на токсикоз і легко народжують. А після пологів мають достатньо молока.
Пані Островська додає, що жодним чином не хоче спонукати людей, що мають проблеми зі здоров’ям, самотужки переходити на рослинну їжу. Потрібно проконсультуватися з лікуючим лікарем. Втім, для людей похилого віку, на її переконання, відмова від м’яса — один із шансів полегшити страждання від багатьох недуг. Так, корисним є вегетаріанство для тих, хто має серцево-судинні захворювання та кістково-суглобові. Адже відмова від м’яса не тільки очищує організм від шлаків, а й не дає накопичуватися новим.
— Звісно, ефективно діючих ліків стає все більше, — продовжує лікар. — Однак на фоні неправильного харчування їхня дія значною мірою нівелюється. Натомість правильне харчування при будь-якому лікуванні призводить до полегшення симптомів хвороби та зменшення кількості необхідних ліків.

Змінювати раціон варто поступово
Традиційна медицина не заперечує того, що вегетаріанство корисне для здоров’я. Однак жінкам під час вагітності різко й швидко змінювати звичний раціон лікарі не радять.
— Одна справа, якщо жінка тривалий час харчувалася за вегетаріанською дієтою, — зауважує головний дієтолог обласної дитячої лікарні Олена Дулиш. — Але інша — вдаватися до неї під час вагітності. Це може стати надто різкою зміною для організму, якому і так непросто долати гормональні зміни.
Тож принаймні двічі на тиждень, як вважає пані Дулиш, пісне м’ясо вагітній потрібне. При цьому до раціону мають обов’язково входити овочі, фрукти, проросла пшениця. Натомість синтетичні вітаміни, котрі часто призначають вагітним, на думку дієтолога, не можуть повністю замінити натуральні. А от овололактовегетаріанство (дієта без м’яса та риби, однак із молочними продуктами та яйцями, — прим. ред.), на відміну від суворого вегетаріанства, для вагітної буде однозначно корисним.
— У лікарні наш лікувальний стіл для годуючих матерів містить страви з м’яса, — додає пані Дулиш. — М’ясне пюре можна давати й дітям із восьмимісячного віку. Дітям після першого року життя традиційно рекомендують вживати м’ясо принаймні двічі на тиждень і двічі — страви з риби. Однак при захворюваннях дієту підбирають індивідуально. Зокрема, обмежують вживання м’ясних страв тим дітям, які мають захворювання нирок. Однак як каже дієтолог, роблять це лише під наглядом фахівця.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.