Великоднє диво. Бразилійка завдяки писанкам знайшла родину з Тернопільщини

Наша журналістка поспілкувалась із майстринею з Бразилії. Фото робіт, які вона надсилає, просто заворожують.

— Я народилась у Бразилії, але мої прадідусі та прабабусі по батькові з України — розповідає Ванесса Джерба. — У нашій родині шанували походження, тому любов до українських речей та традицій в мене змалку. Ми святкували Великдень два тижні тому. Я малювала писанки, але у нас свято пройшло без урочистостей через карнатин.









Навчилась вишивати з мамою-італійкою

Вишивати Ванесса навчилась ще коли була зовсім маленькою, а зараз цю майстерність прививає своїй донечці. 

— Вишивати навчилась з мамою, яка походить з італійської родини, — продовжує Ванесса. — Коли я була підлітком, то опанувала народні танці в українському танцювальному колективі. І в той час я навчилась робити українські писанки. 

За освітою жінка — вчителька біології. Розповідає, що на кілька років залишила заняття народною творчістю через брак часу, а три роки тому знову взялась за писанки та голку. Рік тому відкрила для себе нові національні вироби — ляльки-мотанки. 

— Писанки вчилась робити із друзями з танцювального колективу, а техніки мотанок вивчала сама, переглядаючи відеоуроки на YouTube та досліджуючи  книги про українське мистецтво, щоправда, усе робила зі словником, — каже вона

Жінка каже, що її виробами дуже захоплюються в Бразилії. 











— У нашій країні дуже активна та організована українська діаспора, — розповідає Ванесса Джерба. — Я живу в штаті Парана, що зосереджує дуже багато вихідців з України та їх нащадків. Серед нашої громади є кілька ремісників, які підтримують українське мистецтво навіть тут, далеко за межами України. 

"Вважають мої мотанки гостинними"

На своїй сторінці у Instagram Ванесса публікує фото робіт. Їх вона продає, а кошти збирає на поїздку в Україну. 

— Лялька-мотанка, зроблена з великою турботою та любов'ю. Всі прикраси ляльки вишиті вручну хрестиком і виготовлені, відповідно до слов'янських традицій. У руках вона несе кошик квітів, давній символ любові та дружби і гілочку пшениці, що символізує достаток та гарний врожай. Її обличчя чисте, без жодних емоцій, бо, як кажуть слов'янські традиції, на ньому мають бути ті емоції, які відчуває той, хто споглядає на неї, — такими словами одну із фото жінка підписала на власній сторінці. 

Ляльки, які створює бразилійка, невеликі за розміром та легко поміщаються у долоню. Кожна особлива, з різними прикрасами та символікою.  Але це дуже клопітка робота, адже кожна із них прикрашена вишивкою, одягнена в національне мініатюрне вбрання, а деякі навіть тримають обереги в руках. 

— Бразилійці з великим захопленням реагують на мої мотанки. Вони називають їх гостинними та делікатними, — ділиться авторка. 

Якщо впізнають родичі - буду щаслива

 Жінка розповідала, що  не була знайома зі своїм прадідусем, але знає, що він родом із Заліщиків, у Бразилію приїхав на початку 20-го століття.

—- Я завжди знала, що родина батька була українською, він був дуже близьким зі своїми дідусями і бабусями. Часто розповідав мені історії про своє дитинство, — каже вона.  

Ванесса розповіла, що не знала чи залишились у Заліщиках її родичі, але була б дуже щаслива, якщо хтось її впізнає.

— Прізвище мого дідуся — Вільховецький, у Бразилії його адаптували до Ліховецького, щоб полегшити вимову португальською. Батько ніколи не розказував про те, чи залишились у нас родичі в Заліщиках, але якщо вони мене впізнають та зв'яжуться зі мною — буду щаслива, — каже вона.

"Є жінка, яка ймовірно є родичкою Ванесси"

Після публікації матеріалу на сайті "20 хвилин" Ванесса знову зв'язалась з нашою журналісткою. Вона подякувала за інтерв'ю та розповіла, що вже знайшла ймовірних родичів.

—  Я спілкувалась із багатьма людьми з Тернополя. Зі мною навіть зв'язався генеолог та запропонував створити ймовірне генеологічне дерево моєї родини, — каже жінка.

Також вона завела кількох друзів у соцмережах з Тернополя. А одна жінка, за словами бразилійки, навіть може бути її потенційною родичкою. Зараз вона перебуває за межами України.

— Мені написала жінка, яка, можливо, є з моєї родини, — каже Ванесса Джерба. — Зараз вона за межами України, але пообіцяла, що коли повернеться, то поговорить зі старшими людьми в родині. Це вона надіслала мені фото церкви, де хрестили мого дідуся. Я дуже рада цьому.

 Жінка дякує усім, хто відгукнувся на її прохання та закликає усіх вірити в неможливе, адже вона не могла повірити, що на іншому кінці планети є її рідні. 
 

Якщо ви знаєте рідних Ванесси - напишіть нам у редакцію або у Instagram самій бразилійці 

vanessajerba

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.