Художній керівник камерного хору Святослав Дунець колектив і сім'ю вважає однією родиною

Художній керівник камерного хору Святослав Дунець колектив і сім'ю вважає однією родиною
Для диригента й художнього керівника камерного хору Тернопілської обласної філармонії Святослава Дунця професію обрав батько, який був талановитим музикантом і диригентом. Пан Святослав вчинив його волю й анітрохи не шкодує про це. Він знайшов себе у хоровому мистецтві і, як людина творча, ні на мить не зупиняється в пошуку нових вершин. Сім'я і камерний хор стали для нього однією великою родиною. Святослав Дунець мріє про те, щоб донька й син у майбутньому продовжили його справу. Він не любить оцінювати рівень свого колективу, вважаючи це нескромністю.



Найбільші досягнення - сім'я і хор
- Якими своїми досягненнями найбільше пишаєтесь?
- У мене їх є кілька. Найперше - це сім'я. Діти і дружина - то найголовніше досягнення. Досить важливим для мене є створення колективу. Отримання насолоди і позитивних емоцій йде як від гарних оцінок доньки й перших кроків сина, так і від вдалих виступів хору. Власне, це два мої найбільші досягнення. Все решта - похідне. Сюди належать конкурси, фестивалі, поїздки, гастролі. Вони є своєрідними сходинками - більшими чи меншими, котрі ведуть догори.
- Які найпам'ятніші моменти для вашого колективу?
- Їх є багато. З останніх - це концерт у Чернівцях, де ми досить вдало виступили 25 квітня. Пам'ятною є поїздка на міжнародний фестиваль-конкурс "Хайнувка" в місті Білосток (Польща), де ми взяли третю премію. Перед цим стали лауреатами Всеукраїнського конкурсу імені Дмитра Січинського в Івано-Франківську. Дуже вдалим був для нас один із міжнародних фестивалів "Передзвін", що теж відбувався в Івано-Франківську.
- Як рекламуєте свій хор?
- Скоріш за все, реклама йде через наші виступи, через наші гастрольні поїздки. Через спілкування між колективами та диригентами. Хтось нас почув, хтось запропонував якийсь виступ і так далі.
- Як часто гастролюєте?
- Тут все залежить від нашого концертного відділу, який планує концертні поїздки. Щодо участі в конкурсах і фестивалях, то нам надсилали запрошення. А поїздка в Польщу на міжнародний фестиваль-конкурс "Хайнувка" відбулася завдяки інформаційній допомозі народної артистки України Лесі Дичко.

Щороку нова сольна програма
- Скільки нових творів вивчаєте за рік?
- В основному це одна-дві нові сольні програми. Знову ж таки, вивчити нових творів можна багато, якщо є сценічні майданчики, де можна їх показати. Саме тоді є необхідність їх вчити. Загалом ми вивчаємо по 10-20 творів на рік. Кількість залежить від їхньої складності та об'ємності.
- Як вам вдається знаходити спільну мову з усіма учасниками хору?
- Доволі легко, тому що в основному ми однолітки. Це є команда однодумців, людей, які прагнуть працювати на високому рівні і досягати якнайбільше вершин. Когось у чомусь переконувати чи доводити комусь якісь пріоритети мені не доводиться. Всі все розуміють. Ми завжди намагаємося поважати думку одне одного, таким чином і досягаємо взаєморозуміння.

Не може зупинитися на досягнутому
- Яким, на вашу думку, має бути диригент хору, щоб колектив постійно зростав у творчому плані?
- Диригент має бути акумулятором, людиною, яка не має права зупинитися на чомусь досягнутому і навіть на хвилину заспокоїтися. Він повинен завжди самовдосконалюватися. Має постійно перебувати в творчому пошуку, прагнути вдосконалювати колектив, розширювати кругозір та репертуарну палітру.
- На якому рівні перебуває зараз камерний хор?
- Більше люблю, коли про рівень мого колективу говорять інші люди, які розуміються на хоровому мистецтві. На мою думку, наш камерний хор перебуває на доволі хорошому професійному рівні. Однак, як відомо, межі досконалості немає, тому завжди є над чим працювати.
- Де берете і як шукаєте новий репертуар?
- Ми обмінюємося репертуаром із прекрасним колективом мого викладача Ігоря Циклінського. Також дуже великою бібліотекою для поповнення репертуару є камерний хор "Київ", яким керує Микола Гобдич. До речі, їхній творчий доробок - це, напевно, бібліотека для всіх хормейстерів України. Всі твори, котрі виконує цей прекрасний колектив, грамотно відредактовані та виспівані.
- Яких творів найбільше маєте у доробку?
- Переважно сучасних композиторів. Я захоплююся хоровими творами Лесі Дичко, Володимира Стеценка, Володимира Зубицького, Євгена Станковича. Мені подобається сучасна гармонія, хоча і класику не можна забувати. Ми також співаємо твори Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Євгена Козака та інших корифеїв хорового мистецтва.
- Чи не плануєте записати диск?
- Мрія записати диск існує вже майже 10 років. Якщо нам вдасться знайти спонсора, невдовзі зможемо записати духовну програму "Вознесімо серця", яку ми щороку показуємо під час Великого посту.

"Творчий процес безперервний"
- Як любите відпочивати і чи вистачає на це часу?
- Якщо чесно, то з цим важко. Я не знаю, чи є музиканти, які правдиво відпочивають, забуваючи повністю все. У мене в голові щодня крутяться думки: як би цей чи інший твір можна було б виконати і які інновації зробити. Є така байка: в сім'ї народилося троє синів, двоє нормальних, а третій - музикант. Бо музикант - це не професія, а стан душі. Відпочинок є, але він більше фізичний. Морально ж я завжди готовий до роботи. Творчий процес триває безперервно. Коли нам кажуть, що маємо працювати сім годин, це, м'яко кажучи, неправда. Творча людина працює 24 години впродовж усього свого життя.
- Що означають для вас гроші?
- Гроші - це засіб для існування. Їх ніколи багато не буває. Щодо фінансування української культури, то воно просто жалюгідне. Але попри всі труднощі та економічну кризу, аплодисменти глядачів для нас - над усе. Під час концертів кожен забуває про свою низьку зарплату і перебуває в стані піднесення від того, що твою роботу оцінюють, що вона комусь потрібна. І це дуже важливо.

Професією завдячує батькові
- Що для вас важливіше - сім'я чи робота?
- Сім'я - це робота, а робота - це сім'я. У мене жінка музикант, донька навчається в музичній школі. У майбутньому я бачу її музикантом. Можливо, що й син продовжить мою справу. Для мене сім'я і колектив дуже близькі, це фактично одна велика родина.
- Хто ваші вчителі в музиці і як вони вплинули на ваш світогляд?
- Найпершим і найбільшим вчителем для мене є батько. Він обрав мені ту дорогу, якою я зараз іду.
- Яку музику любите слухати?
- Найбільше мені подобається музика епохи класицизму, бароко. Із задоволенням слухаю і твори сучасних композиторів.
- Що рекомендували б послухати, почитати, подивитися?
- Кожен має своє бачення і свій смак. На мою думку, найкраще було б слухати ті твори, які змушують людину думати, переживати, розбурхують душу. Коли слухати, читати чи дивитися твір, який провокує до розумової діяльності, то це змушує людину рости духовно. Класика була, є і залишиться вічною. Моцарта, Брамса, Берліоза, Бетховена, Чайковського та інших композиторів слухатимуть завжди. Адже це музика, яка змушує думати і робить людину кращою.
- Про що мрієте?
- Мрії і плани в мене наполеонівські. Мрію про те, щоб діти і дружина завжди були здоровими, щоби вирішилися житлові питання в колективі. Мрію про те, що колись таки настане той момент, коли держава повернеться до нас лицем і згадає про те, що культура і наука рятують світ. Також мрію про гастрольні поїздки, де глядач справді на нас очікує і готовий аплодувати, щойно ми виходимо на сцену.

Біографія
Святослав Дунець народився 15 липня 1973 року в м. Бучач Тернопільської області.
У 1989-1993 роках навчався в музичному училищі імені Соломії Крушельницької (клас заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Левенця). Керував учнівським хором у Тернопільській загальноосвітній школі №12.
1993-1998 рр. - навчався у Львівському державному музичному інституті імені Миколи Лисенка.
Працював редактором музично-розважальних програм Тернопільської державної телерадіокомпанії.
З 1998 до серпня 2002 року був художнім керівником обласної філармонії та керівником камерного хору. З квітня 2003 року - головний диригент камерного хору.
Одружений. Дружина Оксана викладає в музичній школі №1. Подружжя виховує двох дітей - доньку Мар'яну та сина Володимира.

Новини за темою Читайте також
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Тернополя за сьогодні

21:01 Тернопільські біатлоністки відкриють новий сезон у Норвегії 20:01 Історії про війну на Сході: ТОП-7 фільмів 19:01 Книжкотерапія для дорослих : ТОП-5 коротких романів про почуття photo_camera 18:03 Вартість оренди землі в області зросла у 3,5 рази: гроші отримають місцеві бюджети Від читача 19:15 Як захистити права орендаря? 18:00 Усі розваги у Тернополі на вихідні 17:29 У Тернополі шукають чоловіка, який пішов з дому 4 листопада і не повернувся 17:05 Рідні загиблих у Польщі чоловіків не вірять у версію роботодавця. Ще просять про допомогу. Ексклюзив stars 16:29 Житель Тернопільщини продав майно, яке перебувало під заставою 16:01 Атмосферне та самобутнє: 5 причин поїхати на вихідні у Чортків (фоторепортаж) photo_camera stars 15:03 Зеленський ветував Закон про підтримку «Пласту». Що робить організація та за що «живе» тернопільський осередок stars 14:31 У Тернополі спритники здали на металобрухт кріплення із залізничної колії play_circle_filled photo_camera 14:02 Скоро вибори: у Тернополі придумали, як покращити процес та хочуть збільшити штрафи за політрекламу 13:29 У Тернополі організували ферму криптовалюти в приміщенні Укрзалізниці (оновлено) play_circle_filled photo_camera 13:06 На Тернопільщині шукають 28-річного Богдана, про якого немає звісток від 9 листопада 12:50 ПриватБанк забезпечив кур’єрів «Нової Пошти» miniPOS терміналами (прес-служба банку) 12:29 Тернополянин просить облаштувати парковку біля дитячої поліклініки на вул. Гоголя 12:01 Управління транспорту міської ради незабаром може керувати парковками та дорогами 11:29 Чемпіон світу Дмитро Підручний став почесним громадянином Тернопільської області 11:01 "Лікарі кажуть готуватись до найгіршого”: на Тернопільщині просять врятувати маму п’ятьох дітей
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
keyboard_arrow_up