Кенія. Скільки коштує життя по-африканськи

Віталій ДЕРЕХ

Аби дізнатися справжню ціну у гривнях якого-небудь товару на кенійському ринку, потрібно забрати один нуль від ціни, яку каже продавець, і поділити це число на три.

Один нуль забираємо, бо гривня удесятеро дорожча за кенійський шиллінг. А на три ділимо, бо продавці зазвичай завищують ціни саме настільки. Скажімо, за один ніж, виготовлений людьми із племені масаїв, на ринку правили 2000 шилінгів, тобто 200 гривень. Але поторгувавшись, можна купити три такі ножі.

Схожа ситуація у Кенії — з харчами на ринку. Приміром, за одне яйце тут хочуть отримати 25 шилінгів. Але продавцеві можна сміливо давати 10 і він все одно буде радий такій ціні.

Відео дня

> Утім, Кенія багатша за Танзанію і тим паче за Мадагаскар. Я розмовляв з місцевим водієм самоскида на будівництві. Чоловіка звуть Єші, йому 35 років і він має двох дітей. За місяць роботи Єші отримує 18000 шилінгів, тобто 1800 грн. У Кенії це вважають непоганим заробітком, а для України така була б занизькою. Та якщо порівняти ці гроші з місячним доходом цілої сім'ї з Антананаріву, розумієш, що Єші таки непогано заробляє. Хоча у супермаркетах Найробі ціни на продукти — київські. Дешевшого ніж, приміром у Тернополі, Хмельницькому чи Вінниці, я не знайшов нічого. Хіба що банани. Вони тут коштують приблизно гривню за штуку.

А от штрафи за порушення на дорогах тут менші, ніж в Україні. Скажімо, перевищення швидкості вам обійдеться приблизно у сотню гривень. Місцеві колеги наших інспекторів ДАІ взагалі мають незвичні для нас погляди на Правила дорожного руху. Так, вас можуть оштрафувати за те, що розмовляєте по мобільному, будучи за кермом. А от на навантажені камінням самоскиди з двома десятками будівельників у кузові поліцейські взагалі не звертають уваги.

Коментарі (1)