Тільки станом на 18 грудня Євромайдан у Тернополі зібрав 1 млн 119 тис. 333 грн, деталізує один із координаторів студентського Євромайдану у Тернополі Любомир Шимків.
- З них 22 тис. 48 грн пішли на закупівлю продуктів, 68 тис. 768 грн - оргвитрати, 647 тис. 729 грн - на перевезення майданівців до Києва, - говорить він. - До Києва тоді відправили 4048 людей.
Залишок станом на 18 грудня був 391 тис. 521 грн, пригадує пан Шимків.
А починалося все з намету на Театральному майдані і звичайних туристичних наметів.
- Люди справді були дуже жертовні - за три місяці назбирали дуже багато. Загалом - більше 3,5 млн грн, - каже Любомир Шимків. - Кошти ми витратили на транспортні витрати, технічне забезпечення, засоби захисту - бронежилети, щити, харчування, медичне забезпечення на та потреби потерпілих, поранених, а також роздали сім’ям загиблих на Майдані.
Порівняно з Майданом 2004 року, Революція Гідності вирізнялася ще більшим народним підняттям, вважає пан Шимків.
- Хтось намет привіз, хтось допоміг автобусом, хтось - пальним, - продовжує він.
Справді, як тільки розпочався Майдан, у Тернополі встановили наметове містечко, пригадує тодішній керівник Штабу національного спротиву Тернопільщини Володимир Стаюра.
- Спершу намети були туристичні. Але ми побачили, що вони залегкі і їх зносить вітром. Також було холодно. Тож ми поставили уже військові намети. Роботу координували три політичні сили: «Батьківщина», «Свобода» та «УДАР», а також громадські організації і студенти, - розповідає пан Стаюра. - Студентам доручили займатися коштами. На Майдані завжди були скриньки.
У наметах майже одразу виникли склади теплих речей, які тернополяни приносили на заклик Майдану.
- Роботу ми координували з центральним Штабом у Києві. Нам повідомляли про потребу в одязі - збирали одяг, у касках - збирали гроші на каски... Були люди, які відповідали за транспорт. Частина власників автобусів допомагала безоплатно, - пригадує пан Стаюра.
Не було такого, щоб тернополяни забезпечували тільки тернополян, а волиняни - тільки волинян. Тернополянка Лілія Мусіхіна у той час була в одній із сотень Майдану.
- Був централізований склад, і ми йшли саме туди, - каже вона.
Найбільше організаторів і координаторів збору одягу, їжі і грошей на місцях вражала жертовність простих людей.
- Ми з ними досі підтримуємо зв'язок. От, приміром, баба Ганя - пенсіонерка, яка не працює. Досі жертвує по 200 грн з пенсії. Ми розуміємо, що для неї це значна сума. Аналогічно пані Ольга Жулковська підтримує. Таких людей є багато, - деталізує Володимир Стаюра.
Окрім наметів на Театральному, тернопільські майданівці збирали пожертви на ринках, додає Любомир Шимків. Та вже взимку 2014-го з'явилися невідомі люди, які збирали нібито на Майдан по квартирах.
- Були і декілька випадків, коли звичайні злодюжки хотіли викрасти пожертви тернополян з наметів, - каже пан Стаюра. - Тому ми організували охорону з добровольців і козаків. А ще прикро, що тепер є багато різних громадських організацій, які приписують собі волонтерство на Майдані.
До слова, у Тернополі виникали моменти, коли координаторів збору пожертв звинувачували у непрозорості використання коштів. У підсумку порушень не виявили - заяви залишилися просто словами.
«Станом на 1 березня цього року у нас було 933 тис. 274 грн, - розповідала наприкінці квітня скарбник тернопільського Євромайдану Наталія Гайдук... Більше ніж 362 тис. грнупродовж березня-квітня видали з каси потерпілим під час подій на Майдані та сім'ям загиблих. Але на 29 квітня ще залишилися 570 тис. 800 грн. Ці кошти теж використаємо для надання допомоги потерпілим на Майдані».
У списку потерпілих на кінець квітня було 100 понад осіб, повідомляла тоді волонтер медслужби Євромайдану Наталія Мазур. Наш журналіст звернувся 3 грудня до Наталії Мазур з питанням про те, чи можна отримати фото документації, де фіксували видатки потерпілим. Телефон жінки спершу був зайнятий. Коли ж вона перетелефонувала, то сказала, що забула деталі тих подій і про документацію не знає.
- Я думала, що це телефонує мама одного з полонених, сказала пані Мазур. - Я вже не пам'ятаю всього. З Наталією Гайдук зараз не спілкуюся. Ми зараз займаємося військовополоненими.
Зрештою, ми знайшли контакти Наталії Гайдук. Вона запевняє, що зошити зі звітністю існують, але не знає, де вони.
- Я у травні поїхала до США і замкнула їх у сейфі, - говорить жінка.
У кого залишила ключі від сейфу, пані Гайдук сказати не змогла. Але пообіцяла надати детальніший коментар.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Територія твого розвитку
24 сен 2014 в 16:00
Зв'язки вирішують все
#поради@rozvyvaj_sebe
Найдавніша бізнес-мудрість говорить: зв'язки вирішують все! Якщо особисте життя якось можна облаштувати і в повній самоті, то бізнес - це завжди відносини людей. Тут без уміння зав'язувати потрібні зв'язки взагалі робити нічого.
І ось таким соціальним зв'язкам, завдяки яким забезпечується успіх будь-якої справи, американці дали окрему назву «нетворкінг» (від англ. Net - мережа, і work - робота).
Як шукати «потрібних людей»?
1. Зверніть увагу на своїх знайомих.
Звичайно фахівці називають цих людей «перше коло знайомств». Заведіть міні-картотеку, зберіть відомості, які тільки можете знайти на кожну хоч трохи корисну людину. Окремо виділіть категорії - рідні, колеги, друзі (подруги, однокласники, однокурсники ...), ті, з ким ми спілкуємося завдяки «позаробочим» інтересам (спорт, хобі тощо). Може, є люди, з якими вже давно не спілкувалися. Як у них справи? Що змінилося в їх житті? Чим всі ці люди можуть бути вам корисні особисто? Яке у них коло знайомств?
2. Аналіз «знайомих ваших знайомих».
Це «друге коло знайомств». Напевно, якщо добре подумати, можна вичленувати серед знайомих ваших знайомих людей, які можуть бути вам в чомусь корисні. Навіть чисто теоретично. З ними і треба зав'язати особисте знайомство. Через особисте уявлення, рекомендацію людей з першого кола. Так ці люди перемістяться із «другого кола» в «перше», і, крім користі від них, ви отримаєте доступ вже до їх «першого кола». Розширюючи свою власну мережу особистих знайомств, ви не тільки з збільшуєте ефективність, а здобуваєте більшу вагу в своїх близьких колах. А це дорогого коштує. Особливо в бізнес-колах.
3. Професійні клуби, курси підвищення кваліфікації і навіть корпоративні заходи можуть стати чудовим «полем полювання» за потрібними людьми. Тільки підійти до такого «полювання» треба розумно.
4. Інтернет.
Невикористання цього ресурсу може виявитися найбільшою помилкою для бізнесу будь-якого масштабу. Неправильне використання - теж. До пошуку потрібних зв'язків треба підходити дуже обережно та професійно. Зробити аналіз потрібних мереж, спільнот, де тусуються потрібні вам люди.
5. Серед людей, що мають схожі з вами інтереси, що не відносяться безпосередньо до роботи, теж може бути багато корисних людей. Запитуйте їх не тільки про хобі, але і про роботу (і бізнес). Наштовхнетесь на такий «золотий самородок», про який навіть і не підозрювали. А всього лише і треба - трохи більше, ніж звичайна, «нормальна» людина, цікавитися як цією людиною, так і колом її знайомств.
6. І найголовніша порада. Не чекайте, «поки грім гряне». Будувати мережу потрібних людей треба задовго до того, як ці потрібні люди вам знадобляться. Коли «вдарить грім», ці люди вже повинні бути. Тому нетворкінгу потрібно займатися завжди, скрізь і всюди.
а крайніми зробили молодих і ВЖЕ "політичноНЕперспективних" - "солодку парочку вже свіжоспечених аферистів Майдану" Любомир Шимків і Наталя Гайдук, яка взагалі "загадково" дременула в США і неменш "загадково" залишила гроші в сейфі,ключі від якого "ну зовсім випадково" поїхали в США (що за розвод,пані Наталю, ви тернополян за лохів маєте??) такого так само дорослі дяді-політики навчили говорити журналістам??) певне вкладати гроші майдану в американські банки...