Читаю, бо мені це подобається

«ДВАНАДЦЯТЬ ОБРУЧІВ» ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ

Юлія Савчук, філолог:

- Багато чула про цього письменника, і от нарешті взялась за його книгу «Дванадцять обручів». Початок був для мене настільки незрозумілим, що виникало бажання не продовжувати читати. Довгі речення, суржик у поєднанні з літературною мовою і нецензурщиною – пекуче поєднання для філолога. Проте, з надією на цікавий сюжет, продовжувала осилювати сторінку за сторінкою. Надзвичайно цікавим виявився розділ про поета Богдана-Ігора Антонича, хоча важко було зрозуміти, для чого ця вставка в романі взагалі. Думаю, я не змогла осягнути усієї філософії книги. Та, незважаючи на це, задоволена, адже сюжет там цікавий, можна сказати дотепно-трагічний.

«АСТАРОТ» ІВО БРЕШАН

Юля Нагорна, студентка:

- Одвічна боротьба добра і зла зображена із особливим шармом: 472 сторінки пронизані філософією, релігійними та історичними алюзіями. Брешан легко оперує філософськими трактатами доводячи , що насправді не існує однозначного поділу на звичне « чорне і біле». Напевно, у письменника виникло своєрідне бажання позмагатися із Гете і написати так званого хорватського «Фауста» 20-го століття. Ведучи нас шляхами світової історії, акцентуючи при цьому увагу на становленні хорватської незалежності. Постійні державні перевороти, зрада, розстріли, боротьба за власну честь та гідність. І звісно ж любов, безкорислива та світла. То чи здатна вона порятувати світ і виграти боротьбу проти темних сил? Відповідь шукайте на сторінках Астарота.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.