Бодібілдінг: Артем-чемпіон

“RIA плюс” зустрілася з Артемом напередодні Дня незалежності. Адже своєю перемогою він теж додав слави Україні, спортивні досягнення якої високо цінуються у світі. Коронними позами “подвійний біцепс спереду” і “HP”, що означає “максимум м’язів”, які найкраще показують об’єм і рельєф м’язів рук, Артем Сковронський переконав суддів і глядачів, що саме він — нинішній чемпіон світу. Бодібілдинг, як спосіб життя Усе почалося 7 років тому, коли Артем, як і багато хлопців з кола його друзів, прийшов у спортзал. Ще раніше кипіли пристрасті за футболом, у якому, до речі, йому пророкували непогане майбутнє. Але травма перекреслила ці сподівання. Ще кілька років були віддані пауерліфтингу, у якому Артем виконав нормативи кандидата у майстри спорту. І все-таки він професійно почав займатися саме бодібілдингом. І ось останні два роки звичний ритм його життя — щодня дві години у спортзалі, де він готується до змагань і 3-4 виступи на рік на змаганнях найвищого рівня. — Я люблю важкий спорт, — каже Артем. — Мені подобається атмосфера праці, роботи пліч-о-пліч з друзями. Спортзал для мене — це місце, де я по-справжньому “розслабляюся”. Коли готуюся до змагань, мушу обмежувати себе в їжі. Скажімо, я не можу дозволити собі їсти те, що хочу, чи випити пива, не можу порушувати режим дня, коли, наприклад, хочеться вночі посидіти за комп’ютером чи піти кудись з друзями. І такий ритм триває 4-5 місяців. За два тижні перед змаганнями я сідаю на особливу дієту. Жирів я взагалі не вживаю, вуглеводів — мінімум. Також практично не п’ю води і їм тільки білки. Крім того, обов’язково потрібно вживати різне харчування з біодобавками, вітаміни. Та й взагалі, щоб займатися цим спортом, потрібно просто дуже добре харчуватися, бо щодня спалюється маса калорій. Артем шкодує, що не всі вловлюють “смак” цього виду спорту. Юнак вважає, що бодібілдинг дуже видовищний. На змаганнях глядачі з трибун скандують не менше, ніж на футболі. Їм подобається вигляд накачаного тіла. Найбільша перемога Іспанське містечко Пальмо дель Кондадо зустріло наших спортсменів неймовірною спекою. У залі було +38ОС. А якщо додати, що українська команда три дні ночувала на підлозі в офісі спонсора в очікуванні відкриття віз, то перемога когось із спортсменів — з розряду неймовірного. До того ж виступати довелося “всліпу”: необхідних дзеркал на стінах, щоб бачити чи правильно все робиш і вчасно виправитися, не було. Артем вперше був на змаганнях такого рівня. Пригадує, що від хвилювання тремтіли руки-ноги, а коли глядачі кричали в очікуванні спортсменів, аж в очах темніло. Але коли вийшов на сцену, все минулося. Він думав про те, як треба виступити. Свою перемогу досі не може пояснити. Адже спостерігаючи за закордонними колегами, які приїхали з цілим почтом уболівальників, родичів, тренерів, масажистів, він розумів, що скромні можливості нашої команди не обнадіювали. — Кажуть, щоб стати мільйонером, спочатку ним треба стати в душі, — розповів Артем. — Стосовно установки на перемогу, це приблизно те саме. Коли я йду займатися в спортзал, я йду працювати. І моє внутрішнє “я” каже: ти повинен виграти, ти повинен стати чемпіоном. Перед змаганнями я мобілізуюся, роблю навіть більше, ніж потрібно. — Чи можеш ти свою перемогу використати для заробляння грошей? — За перемогу на чемпіонаті світу платять непогані гроші, наприклад, іспанець, абсолютний чемпіон світу, отримав 12 тисяч євро. Але для юніорів та ветеранів ніякої грошової винагороди не передбачено. Однак я можу брати участь у комерційних змаганнях. За кожне місце там передбачається грошова премія. Також можна заробляти, співпрацюючи зі спонсорами і рекламуючи їхню продукцію. Чи є життя поза спортзалом? Артему лише 21 рік. Він студент індустріально-педагогічного факультету педуніверситету, майбутній вчитель фізики і трудового навчання. У вільний час, як і багато його ровесників, слухає важку музику, колекціонує компакт-диски, спілкується з друзями, працює чи розслабляється за комп’ютером, їздить на риболовлю, мріє знайти кохану дівчину, хоче створити таку ж гарну сім’ю, як і у його батьків. Понад усе Артем хоче довести, що представники цього виду спорту — освідчені та ерудовані люди. Він каже, що як і в будь-якому спорті, в бодібілдингу є різні люди. Він ще не визначився, якою саме справою займатиметься у майбутньому: чи працюватиме в школі, чи перетворить своє захоплення у роботу і стане інструктором у спортклубі. Але він твердо знає, що бодібілдинг — це на все життя. Каже, що для цього передбачено категорію ветерани, навіть якщо тобі за 60... До речі, зараз Артем готується до наступного виступу у Німеччині, що має відбутися в листопаді цього року. Довідка “RIA плюс” Артем народився 18 грудня 1982 року в м. Новий Розділ Львівської області, але все життя живе у Тернополі. Бодібілдингом займається 2 роки (з перервами). У 2003 році в Кузнецовську (Рівненська обл.) на Кубку України посів 1-ші місця серед юніорів і дорослих. У червні 2003-го на Чемпіонаті світу в Іспанії став переможцем серед юніорів за версією федерації NABBA.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.