Трохи більше ніж через місяць подружжя Рейнольдзів зі США зможе забрати до себе Андрійка, який народився без ручок та ніжок. Процес усиновлення - на стадії завершення.
Чоловік із дружиною зустрілися з журналістом "20 хвилин" і розповіли про себе. Подружжя буде в Україні ще п’ять тижнів. Більшість цього часу вони проводять із хлопчиком, який наразі перебуває у будинку дитини. Келлі та Езра мають право перебувати з Андрійком по чотири години на день. Тож вони вже бачилися 12 разів. Хлопчик порозумівся зі своїми майбутніми батьками, із задоволенням з ними грається.
Свій час в Україні подружжя проводить між Тернополем та Києвом. 27 травня вони знову поїхали до столиці — вирішувати певні питання усиновлення. Проте більшу частину часу американці перебувають у Тернополі, тому часто відвідують Андрійка. Спершу Рейнольдзи винаймали квартиру. А зголом переїхали до батьків тернопільських волонтерів Жанни та Юрія Чурілових, які тепер живуть у Великій Британії.
- Протез я зробив із довгої дерев'яної ложки, скотчу, шматка тканини та звичайних гумок, - розповідає Езра Рейнольдз. Мені все обійшлося у 3,5 долара, а дитині суттєво полегшило життя.
Ручка ложки була надто довгою, тож довелося трохи вкоротити її маленькою пилочкою, продовжує чоловік. Протез дуже м'який, тож дитина не пораниться. Кінець цього пристрою не є гострим. Езра приладнав туди м'якеньку частину від воланчика для бадмінтону. Край протеза, який прикріплюють до кінцівки, обшитий м'якою тканиною.
Американець , як і його дружина, працюють у спецшколі для дітей із різними вадами.
- Я працюю з протезами, адже до нас звертаються люди з різними вадами і травмами, - каже іноземець. - Тому придумати спосіб полегшити життя Андрійкові мені не було складно. Коли ми привеземо хлопчика до Америки, його огляне ортопед та інші фахівці, які займуться протезуванням малюка.
Рейнольдзи з нетерпінням чекають завершення процесу усиновлення. Вони хочуть разом з Андрійком поїхати додому, адже там їх чекають ще дві доньки. Два роки тому подружжя удочерило двох українських дівчаток із синдромом Дауна. Поки вони перебувають в Україні, дітей залишили на своїх батьків.
Те, що всі їхні усиновлені діти з України – випадковість, кажуть Рейнольдзи.
- На сайті фонду Reece's Rainbow, де ми побачили дівчаток та Андрійка, не вказано, з якої вони країни, - каже Келлі Рейнольдз. – Там вказані лише фото і діагнози. Діти нам сподобалися, ми подали запит, тоді вже й дізналися країну.
Келлі та Езра Рейнольдзи приїжджали в Україні два роки тому, коли удочеряли дівчаток. Кажуть, що тоді про них преса не писала. Тому нині для них така увага преси досить неочікувана. Та вони раді, що Андрійком цікавляться і його доля небайдужа багатьом людям.
Наступного разу американці хочуть приїхати в Україну як туристи, разом зі всіма своїми дітьми. Родина навіть запозичила у своє сімейне меню українські страви. Вони із задоволенням ліплять вареники та готують борщ.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер