На цьому тижні Верховна Рада розглядатиме у другому читанні проект Закону про Держбюджет на 2018 рік. На жаль, нічого кардинально нового у ньому ми не побачимо. Для переформатування головного фінансового документа необхідно було прийняти ряд законів, зокрема щодо податку на виведений капітал, чого на жаль не було зроблено.
Запровадження податку на виведений капітал з 2018 року замість звичного податку на прибуток запропоновано Національною радою реформ та підтримано Кабінетом міністрів, який на своєму засіданні 4 жовтня 2017 року попередньо схвалив законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо податку на виведений капітал». На засіданні уряду був присутній народний депутат від «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Журжій, котрий закликав присутніх підтримати документ. Він певен: це піде Україні на користь.
Однак, опоненти таку ідею прийняли, як кажуть, в штики. Незважаючи на те, що у владних кабінетах заявляють про необхідність заміни підходу в оподаткуванні, до президентських та парламентських виборів, швидше за все, нічого переформатовувати не збираються. Ідея податку на виведений капітал для влади є занадто революційною і може похитнути їхні рейтинги. Передумови остаточного «поховання» цієї ідеї, на даному етапі, можемо знайти у висновках Департаменту податкової політики Мінфіну по законопроекту щодо податку на виведений капітал», в яких стверджується, що запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток не відповідає законодавству ЄС.
Чому необхідно запроваджувати податок на виведений капітал?
Підприємці зацікавлені в тому, щоб масштабувати бізнес, а для цього їм неохідні обігові кошти. Прихильники податку на виведений капітал вважають, що оподаткування прибутку позбавляє бізнес ресурсів для інвестування та розвитку. Тому пропонують брати податок уже «на виході» – коли гроші вилучаються із бізнесу до власника у вигляді дивідендів і прирівняних до них платежів.
Можливо, ми вигадуємо велосипед? Тут, доречно звернутися за досвідом до окремих країн, які почали проводи економічні реформи раніше за нас і їх успішно реалізовують. Приміром, ця модель оподаткування працює в Естонії з 2000 року. Згідно з рейтингом Doing Business, за легкістю ведення бізнесу Естонія займає 12 місце, а Україна – 80-е. Податок на виведений капітал введений і в Грузії, яка, як і Україна, має договір про Асоціацію з ЄС.
На всіх рівнях говоримо: нас не задовільняє ріст економіки в рік в межах 2-3 %. Зважаючи, що українська економіка в останні роки зазнала значного спаду, вже в короткостроковій перспективі, для нас життєво важливо збільшити цей показник принаймні вдвічі. Але яким чином це зробити, якщо кардинальних змін у податковому законодавстві, яке тісно взаємопов’язане з бюджетним, не передбачається?!
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер