Перебувало місто під окупацією Німеччини у складі дистрикту Галичина. Як розповідають історики, коли місто захопили – почались репресії та вбивства єврейсього населення. Страждали люди за расовою приналежністю. Українців ешалонами везли в Німеччину.
– Коли німці захопили Тернопіль – почались розстріли євреїв, – розповідає завідувачка відділу нової та новітньої історії обласного краєзнавчого музею Любов Катеринюк. – Це робили в лісових зонах. З осені 41–го почали вивозити на роботи до Німеччини населення краю. З Тернопільщини за період окупації вивезли понад 40 тисяч осіб.
Так виглядав в’їзд до Тернополя у 1941 році, коли місто захопили німці. На фоні видніється Надставна церква. Вона зазнала значних руйнувань під час війни, але найстаріша святиня міста уціліла. Її відреставрували у 1954 році.
Тернопіль був важливим для німців містом. Гітлер називав місто «воротами до Рейху», адже тут проходили комунікації та залізниця, і через Тернопіль йшли ешелони.
– Через Тернопіль здійснювали багато перевезень до Німеччини, а в інших регіонах це було важче через партизанський рух, тому Тернопіль мав важливе стратегічне значення, – пояснює завідувачка відділу краєзнавчого музею. – З 10 до 20 березня бойові дії були з перемінним успіхом. Червона армія намагалась постійно оточити місто. Але німці їх стримували. Тому боротьба була напружена та виснажлива. Бої були дуже криваві, і тоді ні радянські, ні німецькі війська не здобули успіху.
Так виглядав залізничний вокзал у 1944 році. Згодом його відреставрували, але він виглядав вже не так, як раніше.
На старій фотографії – військова техніка в депо тернопільського вокзалу.
Битву за Тернопіль порівнюють зі Сталінградською битвою через запеклі вуличні бої. Так виглядала вулиця Руська, точніше те, що від неї залишилось після бомбардувань:
Більшість приміщень було знищено. На Руській значно постраждала церква Різдва Христового та Парафіяльний костел. Під час відбудови міста перший храм відремонтували, а костел знищили і збудували універмаг.
Це старе фото з фондів Державного архіву кінофотодокументів ім. Пшеничного у м. Києві. На ньому – мінометна позиція, яка була на сучасному майдані Волі. Фото датовано квітнем 1944 року.
Це ще одна фотографія мінометної позиції на майдані Волі квітня 1944 року. Все місто було «перекопано» окопами та ямами від снарядів.
З 4,5 тисяч німецьких солдатів до своїх позицій живими дістались 55. Які були втрати з радянської сторони – достеменно невідомо.
– Є різні дані про загиблих. Оцінюють від 10 тисяч загиблих, – каже Любов Катеринюк. – Статистика війни завжди не точна і довіряти конкретним цифрам, звичайно, не можна.
Які були втрати серед цивільного населення – теж невідомо. До початку звільнення Тернополя частина місцевих покинула місто. Інші – ховались у підвалах. Тому кількість жертв невідома.
Читайте також:
«М’ясорубка», геноцид та знищене місто: як звільняли Тернопіль від нацистів (ВІДЕО, ФОТО 18+)
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 11 від 13 березня 2024
Читати номер
Pedro Polotnianka