Найвища точка острова — гора Монте-Торо (358 м над рівнем моря). Жителі називають її жартома “місцевим Еверестом”.
Протяжність Менорки — лише 40 кілометрів у довжину. В ширину — вдвічі менше. Саме завдяки розмірам острів називається Менорка, тобто “менший”. Сусідня Мальорка, відповідно, означає “більший”.
— Головне місто і столиця острова, Маон, розміщене за гаванню протяжністю у п’ять кілометрів, — каже Олена. — Вона вважається одним із найкращих природних портів Середземного моря.
Туристичний сезон на Менорці розпочинається у квітні і триває до пізньої осені. Взимку дують вітри “местраль” і “трамунтана”, часто штормить.
Мають свій діалект “меноркі”
Місцевий діалект каталонської мови зветься милозвучно, під стать острову — “меноркі”. Різниця у граматиці мізерна, основна відмінність — у вимові. Є декілька англійських запозичень — наслідок британської колонізації.
— Прогулюючись островом, я часто бачила таблички-вказівники зі словом “саla”. Місцеві пояснили, що це означає “бухта”, — ділиться спогадами дівчина. — Найкрасивіша з них — Кала-Санта-Галдана, а найтихіша і безвітряна — Аддайя.
Улюблене слово острів’ян — “пок-а-пок”, тобто “крок за кроком”. Це місцевий варіант іспанської “маньяни” (“завтра”), пояснює тернополянка. Не дивуйтеся — на Менорці все розмірено, неспішно, без метушні і біганини, каже Олена.
— Життя на острові “кипить” від сходу сонця до сповненої прохолоди півночі. Перерва — на післяобідній сон — сієсту, — додає тернополянка. — У цей час зачиняють крамниці, на вікна опускають зелені ставні. Ні вранці, ані ввечері ніхто нікуди не поспішає.
Налягають на сир і коктейлі
Майже три чверті всіх туристів — дещо холоднуваті гості з Туманного Альбіону. Британський вплив відчутний і в кулінарії, і в напоях. Так, з алкоголю жителі надають перевагу джину. Під час бучних фієст, що починаються у червні в екс-столиці острова Сьюададелі, а завершуються у сучасній — Маоні, острів’яни змішують його з гірким лимоном. Тоді виходить місцевий коктейль “помада”. З продуктів популярний кесо маон — місцевий сир.
— Жителі носять аваркес — шкіряні сандалі з діркою на великий палець, — розповідає українка. — Вони дуже зручні — “взула і забула”. Це взуття острів’яни і досі шиють вручну.
Менорку часто називають “островом-музеєм”, або “музеєм просто неба”. Адже тут близько 1600 пам’яток древніх цивілізацій. Візитками Менорки є “навети” — мегалітичні гробниці у формі перевернутого човна.
— Загадкова цивілізація, про яку, на жаль, майже нічого невідомо, існувала на Менорці у сиву давнину — близько трьох із половиною тисяч років до нашої ери, — пояснює Олена Ралка.
На острові добре збереглися старовинні склепи з захороненнями, “талайоти” — круглі кам’яні вежі заввишки до восьми метрів, і “таули” — фантастичні багатометрові конструкції з двох плит, схожих на літеру “Т”. Вони, як каже дівчина, зазвичай височіють серед руїн круглих храмів.

— Менорка — другий за площею острів Балеарського архіпелагу. Він розміщений у Середземномор’ї і належить Іспанії. Авіапереліт із Барселони на Менорку займає близько 40 хвилин.
— На південному сході острова, в гавані його столиці Маона, багато затишних кафе і ресторанчиків із величезним вибором страв з морепродуктів.
— Близько половини готельного фонду Менорки становлять апартаменти. Решта — три- або чотиризіркові готелі.
— У “кайя”, тобто в дельтах висохлих рік, знпходяться найпопулярніші пляжі Менорки.
— У кам’яному і бронзовому віці на Менорці існували оригінальні археологічні культури, зокрема культура талайотів.
— Вже кілька років на Менорці заборонено будувати багатоповерхові готелі.
— Південне узбережжя остова утворене ярами. Це вологі ділянки з особливим мікрокліматом і характерною флорою, фауною, які вирізняються серед інших частин Менорки.