Тут були замки, фабрика та розруха: цікаві факти про Монастириська від знаного краєзнавця (ВІДЕО)

Ми продовжуємо серію публікацій нашого проєкту «Район, як є», де журналіст «20 хвилин» відвідує малі та великі міста Тернопільщини. Цього разу він побував у Монастириськах – невеликому містечку на Півдні області.

Що він побачив у Монастириськах та чим його вразило місто, читайте у матеріалі:

Район, як є: Монастириська, яких ви не знали. Чи варто сюди їхати? (ВІДЕО)

Містечко стало українським Уханем, як лікарі боролися з коронавірусом та що змінилося за рік:

Як лікували перших хворих на COVID-19 у Монастириськах. Розповідає лікар (ВІДЕО)

А розповів про історію цього старого міста, уродженець Монастириськ, людина, що багато років віддала дослідженню минувшини краю, історик Петро Козубський.

Висловлюємо йому щиру подяку за дуже цікавий екскурс в історію міста Монастириська.

Перші письмові згадки

Перші письмові дані про місто датовані 1433 роком, у Львівських архівах. В тому році польський король подарував своєму лицарю Сигізмунду монастириські землі.

Та вже у 1464 році Монастириська згадують як власність магнатів Бучацьких, котрі володіли ще і Бучачем та навколишніми землями. І вже син Теодорика Бучацького, Ян, вже не називав себе Бучацьким, а Монастириським. Батько дав йому у власність це містечко.

Вже у 1525 році в літописах згадують, що Монастириська були власністю панів Синянських, а вони в свою чергу володіли ще і Бережанами.

Найбільш відомим з цього роду був Ян Синянський. Він добився від польського короля надання права на проведення в місті ярмарку, і не раз в рік, а двічі. А таке право отримувало далеко не кожне місто.

Крім того, в місті дозволили і проведення торгів (базар) у вівторок та п’ятницю. Цікаво, що і досі базарними днями у Монастириськах залишилися вівторок та п'ятниця.

Від 1630 року місто стало власністю Потоцьких. Першим власником був Стефан Потоцький. Саме за його управління містом в районі тютюнової фабрики (про неї пізніше) побудували замок. Фактично до 19 століття місто перебувало у власності цього роду.

Пізніше воно перейшло у власність сім’ї молодецьких.

Монастириська – не перша назва поселення

Перші поселення у цьому краї з’явилися ще в часи палеоліту (12 -14 тисяч років тому). Люди поселилися біля річки Коропець.

В Київському літописі згадується, що в районі Монастирисьок було городище – укріплене містечко і перша назва поселення було Городнє – від назви поселення.

Згодом містечко назвали Підгороднє. Історія цієї назви також дуже цікава, адже на горі Оплета, що знаходиться поблизу місцевого ставу в часи Київської Русі збудували замок, а біля нього, під горою люди створили поселення. Так і виникла назва Підгороднє. У випадку небезпеки жителі поселення ховалися за мурами замку.

Вже в 15 столітті назву знову змінили і тепер укріплене містечко називали Монастирищем, а вже в 16 столітті поляки знову його перейменували на Монастириська (на польський манер – Монастиржиська).

Назва пішла від давнього монастиря, який існував ще з часів Київської Русі, на одній з гір поблизу городища. І правильна назва саме Монастириська, так місто вже називають понад півтисячі років.

Яким було місто раніше?

Починаючи з 16 століття містечко почали розбудовувати за західноєвропейським зразком. А обов’язковим його атрибутом є велика ринкова площа в центрі міста, а біля неї – міська ратуша та храм.

Від ринкової площі в різні сторони будували вулиці. Вже в 16 столітті місто забудовували у західну сторону і воно набуло тієї форми, яку має і донині.

Другий замок, який збудували на місці, де нині стоїть тютюнова фабрика, слугував оборонною спорудою від нападів монголо-татар. Його не раз руйнували і відбудовували. Востаннє його зруйнували в 1630 році і після цього не відбудовували.

Однією з найважливіших подій в історії міста стало будівництво тютюнової мануфактури. Точних даних, в якому році це здійснили немає. За різними даними її заснували в 1777, 1797 чи 1812 році.

Її заснував офіцер австро-угорської армії (в Монастириськах розташовувався гусарський полк), після того як пішов у відставку. Звали чоловіка Бако де Гетте. Він був німцем за національністю і за власні кошти збудував тютюнову мануфактуру.

На початку 18 століття до 500 осіб тут працювали.

В часи наполеонівських війн (1799-1815 роки), коли Тернопільщина ненадовго перейшла до складу Російської імперії, все устаткування з мануфактури вивезли до Снятина (місто в Івано-Франківській області). І орієнтовно 50 років в Монастириськах тютюнова фабрика не діяла.

Але вже всередині 19 століття устаткування повернули і вже на початку 20 століття тут працювали 1114 осіб. Це було найбільше підприємство на Тернопільщині.

З побудовою фабрики Монастириська перетворилися у промислове містечко.  Хоч на тютюновій фабриці працювали як поляки, так і українці, але останні отримували зарплатню на порядок меншу.

Новіше приміщення тютюнової фабрики збудували у 1904 році, але в часи Другої Світової війни його зсередини повністю зруйнували, лишивши лише стіни.

Місто в роки Першої та Другої Світових війн

У червні 1916 року в Монастириськах тривали запеклі бої. Лінія фронту російських та австро-угорських військ проходила через місто. Не раз воно переходило у власність то однієї, то іншої сторони, та все ж Російська імперія в кінцевому результаті Монастириська захопила.

У роки Другої Світової війни в місті бої були також тяжкими. Німці захопили Монастириська 4 липня 1941 року, але перед відступом радянські війська повністю знищили зсередини тютюнову фабрику.

Зруйнували і залізничну станцію. До Другої Світової через Монастириська проходила важлива залізнична гілка від Івано-Франківська до Гусятина. І після війни її вже не відновлювали.

27 березня 1944 року місто звільнили від нацистів, але ненадовго… 7 квітня 1944 року німецькі війська здійснили контрнаступ і Монастириська знову окупували. Та перед тим, 6 квітня німецька авіація розбомбила місто, знищивши його на 80 відсотків.

Остаточно місто визволили 21 липня 1944 року.

Неофіційна столиця лемків

Монастириська вважають неофіційною столицею лемків, адже з семи тисяч населення міста, 80 відсотків становлять лемки.

Як живе цей народ, вирваний з коренем, читайте в нашому матеріалі:

Репортаж з музею Лемківської культури.

Лемки – народ, який проживав на території Польщі, Словаччини та частково України, у Закарпатській області.

В 40-их роках їх примусово переселили на територію України, даючи на збори лише дві години. Переселяли по всій країні, аби лемки не змогли сформувати общини.

З роками все більше і більше лемків знайшли свій прихисток на Монастирищині.

Видатні люди родом з Монастириськ

Олена Кисілевська – видатна поетеса, яка Стала активним членом і засновником перших жіночих товариств у Станіславові («Товариство руських женщин»), Коломиї («Руський жіночий кружок»); працювала у львівській жіночій громаді. Під час Першої світової війни працювала в «Жіночому допомоговому комітеті для січових стрільців та інших вояків». За самовіддану роботу в комітеті отримала від австрійського уряду високу нагороду — Срібний хрест.

Маркіян Вишневський – воротар збірної Польщі з футболу. Брав участь в Літніх Олімпійських іграх у 1936 році.

Ігор Біскуп – видатний футболіст. Довгий час виступав за ФК «Нива» Тернопіль, за яку зіграв понад 200 матчів.

Ірина Ванат – футболістка, майстер спорту України. Дворазова чемпіонка СРСР з жіночого футболу.

І це далеко не весь перелік видатних людей, котрі народилися в Монастириськах. Більше ви можете дізнатися, переглянувши відеоінтерв’ю про історію міста, з паном Петром Козубським.

А ви бували в Монастириськах? Чи сподобалося вам місто? Пишіть в коментарях.