Як у Європі живуть із сепаратизмом

Сепаратизм у політиці — як діабет у житті людини. Якщо не лікувати - швидка смерть неминуча, якщо ж грамотно і регулярно здійснювати запобіжні заходи, то жити з ним можна досить довго. Багато європейських держав сьогодні вражені сепаратизмом. Причому ця проблема у деяких розвинутих країнах виникла не сьогодні, і не вчора.

Слов’янський сценарій у Венеції
Неймовірно, але свій Слов’янськ місяць тому італійці могли отримати у Венеції. Проте Італія - не Україна, і правоохоронні органи там працюють справно. На початку квітня італійська поліція затримала підпільну групу із 24 осіб, які готували захоплення площі Сан-Марко у Венеції та кількох споруд на цій площі. Для втілення своїх задумів венеціанські сепаратисти переобладнали 40-тонний екскаватор під бойовий танк.
Намірам терористів вдалося запобігти, але проблема сепаратизму в Італії залишається актуальною. Націоналістична партія "Ліга Півночі", яка представлена в італійському парламенті, виступає за відокремлення півночі країни від дотаційного півдня.
Зокрема, у березні цього року у регіоні Венето, центром якого є Венеція, провели неофіційний референдум. Під час нього 2,2 мільйона жителів, а це більше 60% виборців, висловилися за відокремлення.
Сепаратистські настрої, хоч і менш гостро, але панують і на півдні Італії - за відокремлення виступають на острові Сицилія.

Барселона хоче піти від Мадрида
Іспанія уже десятки років веде активну боротьбу із сепаратизмом. Згідно з адміністративним поділом в Іспанії є 17 автономних областей. Проблемними для іспанського уряду є два регіони - Країна басків і Каталонія з центром у Барселоні.
У 2006 році у Каталонії прийняли новий автономний статус із розширенням фінансової самостійності. А у 2009-2010 роках у Каталонії провели неофіційні опитування- референдуми. За їх результатами, 90% учасників висловились за незалежність Каталонії. У вересні 2012 року по усій автономії відбулася масова маніфестація, в якій взяли участь більше мільйона людей. Гасло манфестації: "Каталонія - нова держава Європи". Того ж року на регіональних виборах перемогли політичні сили, які виступають за вихід зі складу Іспанії. Минулого року каталонський парламент прийняв декларацію про суверенітет, а на 2014 рік запланований референдум про відокремлення.
Ще один головний біль Іспанії - Країна басків. У 1953 році студенти університету Більбао створили таємну організацію, яка ставила перед собою завдання боротися за об’єднання усіх баскських земель в одну державу. В тому числі йшлося і про землі на півночі Країни басків, які зараз перебувають у складі Франції.
Основою сепаратистських настроїв у Країні басків стала організація ЕТА, яка тривалий час застосовувала терористичні методи у своїй боротьбі.

Ірландці склали зброю
Ще з 1969 року Ірландська республіканська армія (ІРА) вела війну з владою Великобританії. Вимога ІРА - відокремлення Північної Ірландії. У 2005 році ІРА заявила, що припиняє збройну боротьбу і далі буде боротися тільки політичними методами.
Проте ближчою до відокремлення від Великобританії є не Північна Ірландія, а Шотландія.
На 18 вересня цього року запланували референдум про незалежність Шотландії від Великобританії. Рішення про референдум прийняв парламент цієї країни, хоча, згідно з британськими законами, це мала б робити центральна влада Великобританії. Тож хоч легітимність цього референдуму під питанням, але британська влада намагається переконати прихильників незалежності Шотландії відмовитися від цієї ідеї.
У Франції ідеями сепаратизму пройнялися північні баски, жителі провінції Бретань та острова Корсика. Так, корсиканці за останні 30 років не раз вдавалися до терористичних актів, у результаті яких загинули сотні людей. Гроші, потрібні для боротьби, корсиканські сепаратисти здобувають за допомогою контрабанди, торгівлі наркотиками та грабежів. Наразі влада Франції шукає вирішення корсиканської проблеми шляхом компромісів і взаємних поступок.

Чиї сепаратисти найсепаратистіші?
У багатьох інших розвинутих країнах сепаратизм теж є, хоча там він не такий масштабний. Якщо порівнювати європейський сепаратизм і український, то є певні спільні ознаки.
У Шотландії, як і в Криму та на Луганщині, причиною виникнення сепаратизму стала економічна відсталість регіону. 
У Північній Італії сепаратисти свої наміри відокремитися пояснюють тим, що вони годують південь країни. Така ж ситуація і у Бельгії, де багатша Фландрія хоче відокремитися від біднішого півдня країни. Чи не нагадує вам це Донбас, який нібито годує український Захід?
Спільним у європейському та українському сепаратизмі також є те, що борці за відокремлення застосовували збройні методи. І в Іспанії, і в Великобританії десятки літ боролися зі збройними сепаратистами. При цьому економіки цих держав розвивалися.
Проте є й дві разючі відмінності. Перша - європейські сепаратисти виступають за утворення своїх національних держав. На Сході нашої країни сепаратисти не прагнуть утворення своєї незалежної держави, а просто хочуть відокремитися від України і приєднатися до Росії. Аналогічно було і в Криму.
Друга відмінність - це шалена підтримка українських сепаратистів - і збройна, і фінансова - з Росії. Саме підтримка північного сусіда ускладнює боротьбу з донецькими сепаратистами.


Довідка
Сепаратизм - це політика відокремлення частини території країни з метою утворення нової самостійної держави або отримання статусу дуже широкої автономії. У перекладі з латинської сепаратизм означає "окремий".
Наслідками сепаратизму є порушення суверенітету, єдності і територіальної цілісності держави. Як свідчить досвід, сепаратизм може стати джерелом гострих міжнаціональних і міжнаціональних конфліктів.
Проте у випадках, коли відбувається порушення прав людини і народів чи національних груп, сепаратизм може відіграти позитивну роль у боротьбі проти колоніалізму. Так, свого часу сепаратизм відіграв певну роль у розпаді СРСР та Югославії.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.