Звісно, що абсолютна більшість студентів, які проживають в гуртожитках, на час карантину поїхали додому, проте були і такі, для кого домом став сам гуртожиток. Там де живу я, з 600 жителів залишилося всього 60. У більшості з них тут, у Тернополі, залишилася робота, яку вони не можуть покинути, а деякі просто не хочуть їхати додому, тому що їм цікавіше бути тут.
Студенти ─ це люди, які шукають позитив у всьому. Отож, навіть залишаючись в гуртожитку, вони знайдуть, чим себе зайняти
До карантину моїм максимумом в приготуванні страв була гречка з сосисками. І я не применшую своєї кулінарної майстерності. Одного разу я варив суп, але з допомогою сусідки по блоку, тому не рахую це до своїх кулінарних звершень.
До речі, живемо ми за блочною системою, на поверсі є два крила з переходом, на кожному крилі є три блоки, і в кожному з них чотири кімнати, на які відведено один спільний душ, два умивальники та туалет, проте до таких зручностей я звик швидко.
За тиждень карантину ми з однокімнатниками приготували: манку на молоці, рис з дуже смачним гарніром до нього, цибулеві кільця, а в планах навіть дістати з холодильника качку, яка в замерзлому стані лежить там уже три місяці. Хтось скаже, що такі страви приготувати може навіть дитина, проте для мене це кулінарні шедеври і не менше.
За тиждень у нас з'явилися продукти, яких ніколи до того не було в кімнаті, наприклад, борошно, манка, вершки, а також різноманітні приправи.
Через те, що робота в мене та однокімнатників фактично дистанційна, а навчання відмінили через карантин, у нас з'явилося дуже багато вільного часу. Хтось більш розважливий витратив би свій вільний час на самовдосконалення, проте не студенти, принаймні не студенти на кшталт нас.
Наш ранок починається по-різному. У будній день - це восьма година, оскільки потрібно працювати. І в перервах між роботою ми готуємо їсти. А в обід ходимо в супермаркет. Оскільки навіть до карантину на двір ми виходили лише за потребою, похід в супермаркет сприймається, як звичайна прогулянка. Інколи ми придумуємо що потрібно купити вже в самому супермаркеті.
Нашу кімнату можна назвати дуже «багатою», оскільки в нас є чимало різних видів чаю. Все через те, що купуємо ми чай і з приводу, і без приводу. Приїхали з дому ─ привезли чай, пішли в супермаркет ─ купили чай, нема що робити ─ ідемо купувати чай. При тому, що каву ми п'ємо в рази частіше.
Одного разу однокімнатник пішов купувати каву, але в нього не вистачило грошей на більш-менш смачну і він купив чай.
Час після 18 години проводимо з максимальною користю. Готування їжі, прибирання кімнати, яке тепер ми робимо ледь не щодня, а також нововведення - віджимання від підлоги. Оскільки тренажерні зали всі на карантині, тепер ми змушені тримати себе в формі вдома.
Напишіть в коментарях, чи цікавий вам такий формат статті, а також чи хотіли би ви продовження.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 7 від 12 лютого 2025
Читати номер