Соковитою і ніжною на смак піцою з чотирма видами копченого м’яса можна посмакувати у кафе Parma, що відкрився на вул. Грушевського у лютому.
Інтер’єр, як і ціни у кафе, — доволі демократичні. Основа меню цього закладу — італійська кухня. Тож і більшість страв тут мають відповідні назви, а у їх приготуванні використовують італійські продукти.
Так, у кафе можна замовити 14 різних піц, кілька видів пасти, знаменитий салат „Капрезе” з моцарели, листочків базиліка і помідорів чи салат з прошуто та грушею, курячий суп з тольятелою, італійські
канапки „брускети” — з моцарелою і помідорами чи з фетою і слабосоленим лососем, а також найвідоміші десерти — панакота і тірамісу.
— Наша м’ясна нарізка „Тутті ді манзо” складається з сирокопчених ковбас салямі і пепероні, а також пармської в’яленої шинки — прошуто, — розповідає шеф-кухар Олександр Німащук. — Усе
замовляємо з Італії. На якості продуктів не економимо.
У меню закладу днями з’явилися новинки — м’ясна і сирна тарілки до пива, обидві — по 25 гривень.
— До м’ясної тарілки входять ковбаса салямі і пепероні, яку я готую власноруч, — каже Олександр. — А до сирної — моцарела, копчена моцарела і сулугуні. До обох тарілок подаємо фокачо (тонка
паляниця для піци — прим. ред.) з часниковою і перцевою олією. Це дуже смачно! Також до пива можна замовити фокачо з моцарелою та оливками за 15 гривень.
Загалом у кафе ціни невисокі. Так, фірмова піца „Парма” коштує 41 грн. У середньому будь-яка з піц тут обійдеться у суму від 30 до 40 грн. Найдорожчою є піца із тунцем — 47 грн. Основою усіх піц є сир
моцарела і томатний соус „пілаті”, який шеф-кухар готує з помідорів у власному соку.
— У нашому меню — італійські страви домашньої кухні, тобто, ті, які щодня готує удома кожна італійська сім’я, — каже шеф-кухар. — Ми вирішили включити у наше меню найвідоміші з них.
Фірмова піца закладу — одна з найпопулярніших. Тісто для неї, як і для решти піц, Олександр готує заздалегідь. Звечора він замішує тісто, формує кульки-заготовки вагою 220 г. Складає їх у спеціальний
контейнері ставить на ніч у холодильник. Оскільки тісто дріжджове, то за цей час воно трохи підростає. Наступного дня, як тільки замовляють піцу, кухар розкачує заготовку, а потім розтягує її руками,
формуючи з неї тоненьку паляничку. Далі — усе дуже просто. Тож за кілька хвилин мій співрозмовник показав весь процес приготування піци.
— Щодня я замішую від 30 до 50 заготовок на піцу, — каже чоловік розкладаючи на фокачо начинку. — Вранці я готую соус і нарізаю необхідні продукти для начинки. Тож відвідувачам довго чекати на
піцу не доводиться. У нашому меню приблизно дві третіх „томатних” піц і третина — на вершковому соусі. Найпопулярніші — „Парма” — з чотирма видами м’яса, „Прошуто фунгі”, — з грибами та шинкою і
„Гаваї” — з курячим м’ясом, ананасами і кукурудзою.
Будь-яка піца печеться у дуже гарячій печі не більше 3-х хвилин. Готову піцу Олександр посипає пахучими листочками орегано. Ці прянощі, за словами кухаря, надають піці приємного аромату і смаку.
Сиру до піц не шкодують. Тож кожна — дуже соковита і смачна. У цьому я мала змогу переконатися.
Скільки чого треба:
Для піци вагою 495 г: 220 г тіста, 85 г томатного соусу, по 30 г сирокопченої салямі, копчених бочка і шинки, мисливських ковбасок, 100 г моцарели, листя орегано до смаку.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер