Були діти в дуже важкому стані. За рік пандемії в Тернополі не втратили жодного маленького пацієнта

«Все, що мене не вбиває, робить мене інакшим» – так можна перефразувати слова відомого філософа, якщо аналізувати перебіг пандемії COVID-19 і те, наскільки круто вона змінила життя кожного з нас. Від початку першої фази карантину, яку український уряд запровадив у березні минулого року, виповнився рік.

Ковід, як ми вже встигли переконатися, не обирає ні за фахом, ні за роками, ні за переконаннями людини. І хоч дітей серед усіх хворих є менше, ніж дорослих, все ж вони також відчувають на собі негативні прояви недуги. Але завдяки кваліфікованій роботі медиків інфекційного відділення КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня», нам вдається мати чи не найкращі показники в Україні. Нульовий показник смертності пацієнтів – це найкраща винагорода за нелегку працю, запевняють у закладі.

Як все починалося

Саме міська дитяча лікарня стала одним із базових закладів для надання медичної допомоги хворим, у яких запідозрять симптоми коронавірусу. Уже рік часу тут приймають діток зі всієї області. Понад 220 пацієнтів отримали медичну допомогу та повернулися до звичного ритму життя.

Ще наприкінці лютого 2020 року в рамках проєкту «Інспектор РІА» ми відвідали міську дитячу лікарню. Захисні костюми, респіратори, експрес-тести, боксовані палати і не тільки – про готовність до прийому хворих ми розповідали у наших публікаціях.

Про умови тоді також розповідала завідувачка інфекційного відділення Ольга Дивоняк. До речі, вона є першим в області медиком, яка отримала щеплення від коронавірусу.

– Відділення розташоване в окремій будівлі. Кожна палата-бокс відокремлена одна від одної для запобігання поширення хвороби. Є передбоксник, де лікар чи медична сестра можуть помити руки, –  показувала ще тоді пані Дивоняк. – Далі сама палата, яка має ванну кімнату та вихід на вулицю. Саме завдяки останньому пацієнти з підозрами на хвороби, які мають краплинний спосіб передачі, можуть потрапляти у бокс прямо з вулиці, минаючи приймальний покій. Таким чином ми можемо розмежовувати інфекції. На першому поверсі маємо 8 боксів, два з яких – одномісні, решта – дво-, тримісні.

Тоді медичні працівники ще тренувалися вдягати засоби захисту, аби в необхідний момент діяти максимально швидко. Тепер вони роблять це досконало.

Жодного інфікування на роботі

Ми запитали у пані Дивоняк, як змінилася ситуація за рік, як навчилися боротися з викликами пандемії, як зуміли вберегти кожне маленьке життя, як наразі лікують хворих?

– Підготовка до роботи з хворими на коронавірус тривала місяць, ще до того часу, відколи пандемія розпочалася в Україні. Медпрацівники інфекційного відділення проходили тренінги і семінари, де персонал навчали особливостей роботи з пацієнтами, які мають ковід. Ми вчилися розпізнавати захворювання, вивчали скарги, клінічні прояви недуги, як правильно здійснювати забори матеріалів (із зіву, носа) на проведення ПЛР-обстежень для верифікації діагнозу. Вчилися одягати і правильно знімати засоби індивідуального захисту. Це нам стало у нагоді, адже за рік роботи у інфекційному відділенні не було жодного внутрішньолікарняного інфікування, – акцентує вона.

Перші пацієнти у відділенні – із Монастириського району, саме тут, нагадаємо, був епіцентр спалаху ковіду на початку пандемії. Пік захворюваності припав на осінь, з вересня по листопад. І вже у березні поточного року медики відзначають активний приріст хворих. Це пов’язано із недотриманням карантинних вимог серед населення, а також, можливо, мутацією вірусу.

Змінювався підхід у лікуванні

Коронавірус, безсумнівно, до цих пір приковує до себе погляди багатьох медиків-науковців зі всього світу. Його вивчають, аналізують, щодо нього бояться складати прогнози.

– Це – хвороба, при якій так швидко та часто оновлюють протоколи ведення хворих. Ті препарати, які були рекомендовані для лікування пацієнтів на початку епідемії, зараз виключені з протоколів. Оскільки доведена їхня неефективність. Пам’ятаємо і зміну підходів у діагностиці хвороби. Зараз ми обстежуємо на коронавірус всіх хворих, які поступають до нас з ознаками гострої респіраторної інфекції. Маємо у своєму арсеналі можливість обстежувати методом ПЛР, експрес-тестів (визначення антигену), методом ІФА (наявності антитіл). Звісно, ПЛР з цього переліку є найбільш інформативним способом для постановки діагнозу, – продовжує лікар.

Коронавірус вражає дітей від 0 до 18 років. Щоправда, у стаціонар частіше потрапляє малеча дошкільного віку.

– Перебіг хвороби легкий і середньо-важкий. Таких хворих у стаціонарі небагато, - продовжує Ольга Дивоняк. – При захворюванні дитини батьків найбільше турбує підвищена температура тіла, яка важко збивається. Також деколи виникають ускладнення – бронхіти, пневмонії, коли потрібне інтенсивніше лікування. За цей рік ми мали чотири випадки мультисистемного запального синдрому. Це найбільш важке та рідкісне ускладнення коронавірусної інфекції. Такі хворі починали своє лікування у реанімаційному відділенні. Вони потребували інтенсивного моніторингу, нагляду, обстеження, лікування. Вартість останнього за одну добу в розрахунку на дитину складала від 1500 Євро. Але все це відбувалося за кошти держави. Усі препарати були в лікувальному закладі, тому ми мали змогу надавати необхідну медичну допомогу.

Вакцинація і захист

Завдяки злагодженій роботі у колективі відділення, на Тернопільщині зафіксований нульовий показник смертності серед дитячого населення, у якого діагностували коронавірус. Врятовані дитячі життя – це найбільша винагорода за нелегку працю, кажуть медики.

– Починаючи з березня, бачимо зростання кількості захворювання не тільки серед дорослих, а і дітей. Тому закликаємо людей дотримуватися карантинних заходів та дбати про власне здоров’я, – каже Ольга Дивоняк.

Переломним моментом у пандемії має стати вакцинація, вважає лікарка.

– Я сама вакцинувалася, мій чоловік отримав щеплення. Саме вакцинація допоможе виробити колективний імунітет у населення. Тільки так ми зможемо побороти захворювання, – наголошує вона.

Загалом у інфекційному відділенні 43 медпрацівники. За період пандемії звільнилося троє, усі лікарі та медсестри залишилися на робочому місці.

–  Ми навчилися працювати у нелегких умовах, ми не боїмося хворих і віримо в те, що пандемія завершиться, якщо всі ми постараємося, – підсумовує завідувачка.

Читайте також:

Як збираються лікувати хворих на коронавірус у Тернополі - ми перевірили. Ексклюзив "20 хвилин"

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.