Роботу нирок замінить перитонеальний діаліз

Тоді я навіть не здогадувався, що існує ще один вид діалізу – перитонеальний,  але прислухався до порад лікарів і погодився, –  каже 27-річний  Василь. –  Відтак уже два роки сам проводжу вдома цю процедуру і переконаний,  що вона краща. По- перше, я не прив’язаний до апарата штучної нирки, по-друге можу їсти  усе, що завгодно і пити  досхочу води, тоді як “гемодіалізники” обмежені у виборі продуктів. Пам'ятаю, як якось у відділення привезли жінку, яка скуштувала дві ягоди полуниці. Лікарі її довго “відкачували”.
Після процедури хлопець почувається нормально, немає відчуття “вичавленого лимона”, як розповідають ті, що перебувають на гемодіалізі.
Без апаратів і великих голок
Для проведення процедури перитонеального діалізу в живіт пацієнта вшивають катетер. Це спеціальна “трубочка”, через яку ззовні надходить діалізна речовина. Омиваючи черевну порожнину, вона вбирає всі шлаки. Через кілька годин діалізна речовина зливається через цей же катетер і замінюється на нову, – пояснює завідувач відділення гемодіалізу університетської лікарні Андрій Клим. - В Україні цей метод активно застосовують впродовж останніх п'яти-шести років.
Одна з його основних переваг - у тому, що пацієнт проводить процедуру самостійно, а отже, не залежить від апаратів. У домашніх умовах процедуру проводять чотири-п'ять разів на день по 30 хвилин. Якщо немає ускладнень, пацієнт  навідується в лікарню лише раз на місяць для проведення лабораторних досліджень.
Таке лікування особливо зручне для жителів невеликих містечок і сіл, для яких дістатися до обласного центру тричі на тиждень – проблематично. Та й лежати нерухомо по чотири-п'ять годин також непросто. Окрім того,  хворий сам планує графік заміни діалізатора, тому може прилаштувати його під свій режим дня.
Метод перитонеального діалізу дозволяє хворим покращити якість життя, мобільність, - продовжує лікар. - Вони можуть працювати, подорожувати, вести звичний спосіб життя.
А ще ця процедура взагалі не потребує голок. Адже очищення крові відбувається всередині організму за допомогою імплантованого хірургічним шляхом до черевної порожнини катетера та діалізного розчину, який періодично замінюють на новий. 
Панацеї, на жаль, немає
Впродовж  останнього десятиріччя, за словами Андрія Клима, спостерігається значне збільшення розповсюдженості і захворюваності на недуги нирок в країнах Європи і в Україні зокрема.
Якщо говорити про Тернопільщину, то зараз на обліку перебуває 111 хворих з різними стадіями хронічної ниркової недостатності, - пояснює співрозмовник. - Малосимптомність проявів ураження нирок, запізніле звернення до лікарів веде до розвитку й прогресування різноманітних  хвороб нирок, останньою стадією яких є термінальна ниркова  недостатність.
Нині методом перитонеального діалізу в області лікують лише семеро осіб, хоча за наявності коштів цих людей могло б бути і більше. Цьогоріч з обласного бюджету на ці потреби виділили 1, 5 млн грн.
Щоб забезпечити постійне проведення одному хворому гемодіалізу чи перитонеального діалізу, необхідно 80-100 тис. грн на рік. Ясна річ, що самостійно хвора людина знайти таку суму не може.
Однак не варто думати, що перитонеальний діаліз є своєрідною панацеєю для тих, в кого  відмовилися працювати нирки, наголошує Андрій Клим. Як і усі медичні втручання,  він має свої покази та протипоказання. Попри те, що цей вид діалізу призначають дітям, хворим на серцево-судинні недуги, пацієнтам із цукровим діабетом, тим, хто має вроджені чи набуті анатомічні зміни стінки черевної порожнини (наприклад, потерпає від спайкових процесів чи  великих гриж живота), ожиріння третього ступеня, важкі хронічні запалення легень, він, навпаки, протипоказаний.
Також є низка відносних протипоказань, - додає лікар. - Цей метод не можна застосовувати хворим, чиї нирки перестали виробляти сечу. Зазвичай лікування за допомогою такого  методу триває від трьох до десяти років. Після цього потрібна пересадка нирок.
Нині в листі очікування на процедуру діалізу  – 29 осіб, в яких нирки відмовилися виконувати свої функції. Василю Новіцькому пощастило просто несказанно, і він, звісно, дуже вдячний тим людям, які не покинули його наодинці . Але по-секрету хлопець  зізнався мені, що все-таки мріє про трансплантацію. Шкода, що  мамина нирка йому не підійшла…

Варто знати
Якщо ниркова недостатність прогресує, для лікування хворих застосовують методи замісної терапії. До неї входять гемодіаліз, перитонеальний діаліз і трансплантація нирки. Діаліз – це очищення крові від шлаків шляхом фільтрації крові та усунення залишків води, які не виводяться нирками.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.