Що робити, щоб рана гоїлася краще?

Проблема лікування хронічних ран є важливою медико-соціальною проблемою сучасного суспільства, розповідає завідувач відділення опікової травми та пластичної хірургії Тернопільської лікарні швидкої допомоги Андрій Ковальчук. У скрутні економічні часи в людей бракує часу і можливостей для того, аби займатися своїм здоров’ям і запобігти ускладненням, які розвиваються внаслідок тих чи інших захворювань. Тому саме в часи соціально-економічної нестабільності хронічні рани проявляються досить часто.

Лікар наголошує на тому, що коли у пацієнта з’являється рана, треба одразу звертатися до фахівця, а не займатися самолікуванням.

- Люди шукають інформацію в Інтернеті, ЗМІ, літературі. Як наслідок великого бажання займатися самолікуванням із подальшими некомпетентними діями у хворих дуже часто розвиваються ускладнення, - наголошує пан Ковальчук. - Усі моменти догляду повинні регламентуватися лікарською консультацією. Будь-які зміни з боку рани - це показ до консультації й огляду: у поліклініці, амбулаторії чи стаціонарі. Лікувальний процес контролює лікар, а не пацієнт.

Єдиного визначення поняття «хронічна рана» сьогодні немає. Можна почути терміни «тривало незаживаюча рана», «проблемна рана», «трофічна виразка» (різного генезу). Лише трофічні виразки нижніх кінцівок за причинним фактором можуть бути венозними, артеріальними, на тлі діабетичної нейропатії та ангіопатії, гіпертонічними, при системних захворюваннях крові та обміну речовин, нейротрофічними. І це ще не весь список причин, що призводять до формування трофічної виразки.

Є тисячі засобів

Сьогодні у літературі описано більше тисячі засобів для лікування і догляду за раною. Тільки замінників шкіри - синтетичних чи біологічного походження - близько 300 різновидів. Засобів є дуже багато і вони надзвичайно різні. Гіппократ свого часу використовув для лікування ран різні мазі. Для приготування однієї з них брав волосся мерців, розповідає Андрій Ковальчук.

- Питання навіть не в тому, які засоби чи ліки кращі, - наголошує хірург. - Питання глобальніше, бо підбір лікувального середника є індивідуальним. Тепер є певні напрямки і стратегії у лікуванні ран, яких дотримуються медики і досягають хорошого ефекту.

Насамперед треба виявити причину, що призводить до формування  рани, наголошує лікар.

Лікування ефективне за умови усунення ушкоджуючих факторів, поліпшення регіонарного венозного й артеріального кровообігу. Якщо фактори, що ушкоджують, не усунуто, то хронічні рани навіть при інтенсивному лікуванні довго не гояться, а після загоєння часто рецидивують.
Здебільшого рана довго не гоїться через тривале запалення, що підсилюється на тлі порушеного кровопостачання та інфікування тканин. Виділення на поверхні рани підтримують запалення. Тому важливим правилом під час лікування є очищення поверхні рани від запальних виділень та змертвілих тканин. Чим більше їх там буде, тим більшим буде інфікування рани. Виділення будуть створювати поживне середовище для інфекції, яка призводить до повторного запалення. Як лікар, так і пацієнт повинен пам’ятати, що чим довше ексудат буде на рані, тим більше він зробить шкоди.

- Уявіть ситуацію, коли пацієнт не міняє пов’язки два-три дні, - розповідає лікар. – Вона просякнута виділеннями і шкодить пацієнту. За такої умови хронічна рана завжди буде запалюватись та збільшуватися у розмірах. Інколи народні цілителі в селі успішніше лікують хронічні рани, тому що по декілька разів на день її промивають, а лікар призначає мазь чи гель, які треба міняти лише раз на день. Часто буває, що лікувальний середник за наявності великої кількості виділень локально не спрацьовує, а лікар думає, що діє, тому важливо це вчасно контролювати.

Тепер є багато мазей, комбінованих препаратів, адсорбентів і новітніх покриттів для рани.

Сьогодні з’явилося багато адсорбентів для видалення ексудату – у вигляді синтетичних пов’язок, губок. Їх кладуть на рану, і вони витягують ексудат. Сучасні ранові адсорбенти у вигляді пористих губок ефективніше порівняно з марлею витягують виділення, але вони значно дорожчі. Можна і марлю частіше міняти, але це процес болючий, неприємний, затратний й емоційно виснажливий для пацієнта.

• Давно відомий факт, що в умовах вологого середовища рана регенерує краще, - зазначає пан Ковальчук. – Сучасна гідрогелева пов’язка створює вологе середовище, тоді рані комфортно. Крім цього, забезпечує функцію адсорбента, рана швидше гоїться. Звичайно, пацієнту комфортніше носити сучасну пов’язку, а не марлю, але в умовах складної економічної ситуації не всі пацієнти спроможні купити такі засоби. Цей фактор треба враховувати.

Революцією в лікуванні ран і трофічних виразок сьогодні є вакуумна терапія.

- Ця технологія зараз дуже прогресує, її часто вважають панацеєю при лікуванні ран. Про це повинні знати пацієнти, - зазначає Андрій Ковальчук. - Коли інші методи не допомагають, правильно виконана вакуумна терапія є рятівним моментом при лікуванні ран. На рану накладають ізолюючу плівку з герметичною полімерною трубочкою, що під’єднана до спеціального вакуумного апарату. Створюючи негативний тиск, апарат відсмоктує виділення. В умовах від’ємного тиску судини починають вростати в основу ранової поверхні, покращується кровопостачання, насичення тканин киснем, стимулюється ріст тканин, краї рани затягуються. Таким чином відбувається загоєння рани.

Відомо, що будь-який метод лікування найбільш ефективний у руках його автора. Однак ознайомлення з широким спектром методик і їх засвоєння дозволять кожному фахівцеві мати власний досвід, знайти індивідуальний підхід до кожного пацієнта і до будь-якої хронічної рани, підсумовує Андрій Ковальчук.

Для рани - мінімум ліків, або і без них

Рана здатна загоїтися сама з мінімумом ліків або без них. Треба лише створити умови для цього, переконаний тернопільський хірург Сергій Карпенюк.

• У більшості випадків не ліки гоять рану, - наголошує він, - організм сам усе зробить. Треба створити умови в рані, щоб не було необхідності посипати її стрептоцидом, приймати антибіотики чи інші активні засоби: актовегін, пентоксифілін чи, як прийнято у народній медицині, прикладати до рани хліб, вапно або сироватку.

Розуміння процесів загоєння ран дозволило виявити дефекти, які виникають у хронічних ранах і те, яким чином вони діють, перешкоджаючи загоєнню. Це призвело до появи нової моделі загоєння хронічних ран, продовжує Сергій Карпенюк. Модель, засновану на оцінці та усуненні факторів, що перешкоджають загоєнню, назвали абревіатурою TIME, згідно з поділом на чотири напрямки: Т - видалення нежиттєздатних тканин, І - пригнічення інфекції, M - контроль рівня вологості, Е - стимуляція процесів регенерації шкіри.

- Зараз лікар доглядає за раною активно та систематизовано, а не просто закриває її пов'язками, зазвичай марлевими, - зазначає хірург. - Загальні кроки такі: рана повинна бути вільна від інфекції та некрозу, повинна мати добре очищене ранове ложе без фібринозних нашарувань або рубців, мати оптимальний рівень вологості. Також має бути контроль виділень. Однак, перш ніж розглядати лікування рани, важливо визначити й усунути, якщо це можливо, причину пошкодження тканин і ті зовнішні чинники, які порушують загоєння.

- Цікаво, що відповідно до цієї концепції не є необхідною „стерилізація” рани від бактерій, бо рани здатні гоїтися навіть при появі нових бактеріальних культур. Тож важливо досягнути відповідного балансу певної кількості і видів бактерій, це дозволить рані загоюватися, - розповідає пан Карпенюк.

Важливим моментом є контроль рівня ексудату (виділення - прим. авт.).

- Ексудат потрібно забирати з рани, але разом з тим слід дотримуватися балансу вологи у рані, - зазначає лікар. - І якщо ранове ложе занадто сухе, необхідно підібрати відповідний перев’язувальний матеріал для збалансування вологості у рані.

Найбільша проблема пацієнтів із хронічними ранами в тому, що найпопулярнішим перев’язувальним матеріалом є марлева пов’язка, вважає Сергій Карпенюк.

- Та якщо йдеться про трофічну хронічну рану, то марля (котон) не витримує жодної критики, - вважає лікар. - Марлева пов’язка псує ефект від використання будь-яких ліків. Усі медикаменти „втікають” у пов’язку, вона дуже швидко намокає, закисає, не виконує свою захисну функцію, через неї проникає інфекція. Є такі рани, що можна кожних дві години робити перев’язку. І головне – марлева пов’язка ніколи не створить у рані збалансованого вологого середовища. А це запорука успіху в лікуванні.

Зараз в Україні є сучасні матеріали, які допомагають створити у рані відповідні умови. Нові перев’язувальні матеріали схожі до сучасного спортивного одягу, взуття. В них використовують ті ж технології мембран, і не лише. З їх допомогою рана дихає, не закисає, вона захищена від зовнішніх факторів, зберігається баланс вологи, продовжує лікар. Разом з тим рана волога. А така рана менше болить, швидше гоїться, значно зменшуються рубцеві зміни.

- Нові матеріали дозволяють покращити якість життя, поки рана загоюється, - зазначає лікар. – Людина з раною може вільно піти у магазин за будь-якої погоди, працювати, рана не створює дискомфорту чи запаху, можна приймати душ.

Довідка

Найчастіші причини утворення хронічних ран на кінцівках:

Посттромбофлебітична хвороба – 46,3%

Варикозна хвороба – 16,7%

Діабетичні ангіо- та нейропатії – 10,6%

Атеросклероз судин нижніх кінцівок – 9,6%

Захворювання і травми нервової системи – 6%

Ендартериїт – 3,6%

Інші причини – 7,2%

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.