Тернопіль: рожевий лишай "зацвітає" навесні через зниження імунітету

Тернополянин засоромився йти у шкірвендиспансер, до дерматолога. Каже, що боїться почути якийсь важкий діагноз. Натомість зателефонував у редакцію.

- Ніколи не варто самому ставити собі діагноз, - наголошує лікар-дерматолог центру "Медівіт" Олена Кулянда. - Думаю, у чоловіка - рожевий лишай. Випадків цієї недуги завжди більшає навесні. Аби діагностував хворобу, мені варто глянути на висипання.

Хворіють переважно молодь і діти
Факторами ризику, як вона каже, є переохолодження, зниження імунітету, використання особистих речей хворого. Захворювання не є небезпечним, може минути само по собі. Однак слід врахувати, що під рожевим лишаєм можуть маскуватися набагато важчі недуги.

- Інша назва цієї хвороби - хвороба Жибера, - продовжує Олена Кулянда. – Француз ще у 1860 році описав дану недугу. Медик вважав, що лікувати її не варто. Тепер підходи змінилися. Нині недугу розцінюють як інфекційно-алергічне захворювання шкіри.

Найчастіше рожевий лишай розвивається тоді, коли організм людини ослаблений. Навесні недуга може виникнути на тлі авітамінозу. Адже заражаються, як каже лікар, насамперед ті, у кого знижений імунітет. Причому частіше хворіють молоді люди та діти.

- Першою на тілі з'являється “материнська” бляшка рожевого кольору, зі зморщеною шкірочкою посередині. Потім – дочірні. Приблизно у 80% хворих перша бляшка буває діаметром від 2 до 5 см, - додає лікар. – Типово вона з'являється на грудях, животі, стегнах, шиї, плечах або у ділянці паху.

Треба вчасно діагностувати
Через два-три тижні всі плями зазвичай зникають, залишаючи після себе лущення, додає лікар. Повторно цією недугою не заражаються. Рецидив можливий лише при дуже зниженому імунітеті.

- Ви можете жити в одній кімнаті з людиною, хворою на рожевий лишай, і не заразитися, - продовжує Олена Кулянда. – Тому тут, як і при грипі, діє універсальна порада – підтримуйте свій імунітет, уникайте стресів.

До речі, нездужання у декого може проявитися гостро - початися із підвищення температури тіла і збільшення лімфовузлів. Утім, мало хто пов'язує цей стан із появою червоної плямки де-небудь на стегні. А неправильний діагноз у випадку рожевого лишаю загрожує як мінімум екземою - гострим чи хронічним незаразним запальним захворюванням шкіри, що має нервово-алергічну природу та характеризується різноманітними висипами, свербінням і схильністю до рецидивів. Утім, "під маскою" рожевого лишаю можуть ховатися токсидермія (гостре запалення шкірних покривів під впливом речовин, що потрапляють всередину організму), трихофітія (інфекційне захворювання, спричинене грибками), сифіліс (венеричне інфекційне захворювання, яке уражує статеві органи, шкіру, слизову оболонку, внутрішні органи, кістки, нервову систему), псоріаз (хронічне неінфекційне захворювання, що вражає шкіру та внутрішні органи).

- Тож дуже важливо діагностувати хворобу вчасно, - продовжує дерматолог. – Скоротити період висипань при рожевому лишаю лікуванням не вдається. Аби уникнути ускладнень, особливо при інтенсивному свербежі, медики нерідко призначають спеціальну гіпоалергенну дієту.

Із меню, як каже Олена Кулянда, виключають яйця, цитрусові, червоні фрукти, горіхи, шоколад, чай, каву, алкоголь, та інші алергізуючі продукти. Медики також можуть призначити антигістамінні засоби - ліки, що гальмують дію алергенів, і фізіолікування – світло-, електролікування, магнітотерапія, масаж тощо.

- Крім того, при рожевому лишаї не рекомендують митися милом, розчісувати і розтирати ділянки висипань, - підсумовує медик. – Краще приймати душ, а не ванну. Варто тимчасово відмовитися від вовняного і синтетичного одягу. Найкраща білизна – з бавовняної тканини.

Довідка
Розпізнають хворобу Жибера за такими ознаками:
- на тілі з'являється “материнська” бляшка з чіткими краями і лусочками посередині;
- через 7-10 днів помітними стають дрібніші висипання - від 2-3 мм до 1,5 см, причому вони – наче краплі, які летять в одному напрямку;
- свербіж (переважно – при купанні, спітнінні);
- рідко - слабкість, головний біль, біль у м'язах, підвищення температури тіла.
За інф. Олени КУЛЯНДИ
 

Коментар
Ігор ГОЛУБОВИЧ (56 р.), лікар загальної практики-сімейної медицини міської комунальної лікарні швидкої допомоги:
- Шкірні недуги тим і небезпечні, що вони – зверху, їх видно, але вилікувати зазвичай – важко. Навіть, якщо діагноз і вдається встановити швидко. Часто такі недуги нагадують симптомами одна одну і довго лікуються. Це так декому видається – якась там хвороба шкіри, нігтів чи волосся… Втім, поява таких проблем може свідчити про серйозні проблеми в організмі. Особливо важко, як пам’ятаю з досвіду, позбуватися лишаїв або грибкових недуг. Лікувати зазвичай людину треба місяцями! Пити тоді доводиться дорогі таблетки, робити внутрішньовенні ін'єкції. Це так видається декому – помастив маззю і все! Проходять відразу далеко не всі шкірні болячки. Терапевти можуть і самі діагноз поставити. Наприклад, при оперізуючому лишаї - лихоманка, сильні і різкі болі, тому помилитися важко. Однак зазвичай пацієнтам усе ж радимо звернутися до дерматолога.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.