Часто замість гастриту лікують жовчевий міхур або борються з глистами, а болі від виразки списують на проблеми з нирками чи спиною
На ендоскопічне обстеження, яке в народі називають – ковтати «японця», в нас не ходять, як, скажімо, в Японії – з профілактичною метою, щоб не пропустити рак шлунка. В нас це обстеження не є настільки звичним, як скажімо, аналіз крові чи сечі. Але саме завдяки йому ендоскопістам часто доводиться виявляти проблеми, про які ні самі пацієнти, ні медики навіть не підозрювали.
В дітей не так поширені гастрити як в дорослих, але вони є, розповідає лікар вищої категорії, кандидат меднаук Юрій Бутницький, який працює ендоскопістом в Тернопільській міській дитячій лікарні.
- В дитячій практиці гастрити трапляються менше, скажімо на обстеження таких дітей направляють небагато, або їх лікують наосліп, призначили ліки, дитині стало легше і ендоскопію не призначають, - зазначає лікар. Вважається, що в дітей молодшого віку такого діагнозу як гастрит не має. Деякою мірою це так - дитина не п’є, не курить, не має шкідливих звичок, чого в неї має бути гастрит? Але тут крім бактерії Гелікобактер пілорі, яка переважно спричиняє ці проблеми, чи якихось порушень в харчуванні, певно є психоемоційний фактор.
Лікар розповідає, що часто доводиться констатувати проблеми зі шлунком в дітей, яких в 6 років віддають в школу. Змінюється все – харчування, режим, є сильні стреси і діти починають хворіти. Дорослим здається, що тут такого, коли дитина пішла до школи. А це серйозний стрес. Коли приходять на обстеження школярі, лікар деколи запитує, як вони вчаться, бо відмінники – більш емоційно та психологічно виснажуються. Хтось трійку отримає і за те не хвилюється, а відмінник отримає 10 чи 11 і вже від хвилювання погано почувається.
Ситуації дитячі різні бувають, продовжує лікар. Дітлахи або переживають страх через якісь проблеми з однолітками, чи хвилюються через перше кохання.
З дітьми гастроентерологам взагалі складно працювати – до 6 років живіт болить лише навколо пупка, всі болі концентруються в цьому місці – бо така вікова особливість інервації внутрішніх органів, і важко відразу зрозуміти, в чому причина проблеми. І є випадки, коли не розібравшись пропускають суттєві речі (як апендицит, пієлонефрит), зазначає лікар.
- Кілька разів бачив виразку навіть в шести-семирічних дітей, - розповідає Юрій Бутницький. - Знаю таку сім’ю, і сім’я благополучна, і няня дитину доглядає, а в дитини була виразка. А буває, що приходять на обстеження підлітки, які 4-5 років тому ще дітьми мали гастрит. Хлопчина каже, що його нічого не турбує, просто направили на обстеження, щоб зняти діагноз, а я заводжу ендоскоп, і бачу виразку. А хлопець ні на що не скаржиться, каже, що нічого не болить, тобто клініки нема. Особливо така ситуація характерна для хлопців в підлітковому віці. Тобто без ендоскопії такі речі не виявиш, альтернативи цьому обстеженню на даний час немає. Процедура досить інформативна, і дозволяє не лише зафіксувати зміни у всіх ділянках шлунка чи дванадцятипалої кишки, а й при необхідності виконати біопсію, зупинити кровотечу, навіть вийняти сторонній предмет.
В 80% випадків виразки шлунку та в 90% випадків виразки дванадцятипалої кишки причиною є бактерія Гелікобактер пілорі, розповідає Юрій Бутницький. В світі вже 20 років це визнаний факт. Хоча окремі фахівці вважають це відкриття всесвітньою змовою, вигідною фармбізнесу, але факт є фактом, що, використовуючи прийняті в світі схеми лікування з антибіотиками, можна вилікувати таку, як раніше вважалося хронічну та постійну рецидивуючу хворобу як виразка.
- До речі, запалення слизової шлунку та дванадцятипалої кишки (тобто гастродуоденіт), - каже лікар, – теж може викликати і підтримувати дана бактерія.
Тому, при виявленні в хворих з хронічним гастодуоденітом Гелікобактер пілорі застосовують ті самі схеми лікування, що і при виразці.
- Я працюю в дитячій лікарні, і тому хочу відзначити, що переважно люди хворіють сім’ями, - зазначає Юрій Бутницький. - Звичайно, щоб захворіти на цю патологію, повинен бути збіг обставин – зниження опірності організму, вхідні ворота для інфекції, збудник і сприятливі умови для нього. Але в сім’ї, де «крутиться» Гелікобактер пілорі, тобто хтось з родичів має виразку чи гастродуоденіт, ймовірність захворіти на дану патологію значно вища, ніж в середньому по популяції. Тому, щоб остаточно вилікуватися в деяких випадках необхідно обстежити, а при необхідності пролікувати всю сім’ю.
Особливо треба занепокоїтися, коли помітили чорний кал, який важко змивається зі стінок унітазу, чи є блювота чорним, так званою «кавовою гущею», чи є нічні болі шлунку.
- А скільки разів було, що скаржаться на болі в спині, кажуть, що то нирки віддають, а там була виразка на задній стінці дванадцятипалої кишки, - продовжує співрозмовник. - Більше як лікаря насторожує, коли скаржаться на голодні і нічні болі в животі.
Зазвичай, при гастриті шлунок болить, особливо після їди. А при виразці, навпаки, більший біль, коли пацієнт голодний. Коли поїсть, ніби легше стає, але не надовго. Тож потім і водою запивають, чи шматком хліба заїдають, аби настало полегшення.
Крім того, коли безконтрольно приймати ліки, наприклад, кислотознижуючі препарати, хворий переводить Гелікобактер у вегетативну форму, тобто бактерія „ховається”, а тому через деякий час – переважно на осінь чи весну- симптоми гастродуоденіту повертаються.
А такі препарати як де-нол, гастронорм, які люди самі собі призначають, змінюють колір калу, а це може замаскувати один із симптомів внутрішньої кровотечі, зауважує лікар.
- Тому рекомендую насамперед проконсультуватися у спеціаліста, - радить ендоскопіст. - В нашій лікарні є можливість – визначати Гелікобактер пілорі, виміряти кислотність, зробити гастроскопію. Бувають звичайно випадки самовиліковування, заводиш ендоскоп і бачиш рубці від виразки, можливості організму до самовідновлення невичерпні, але це має свої наслідки. Нещодавно був на обстеженні чоловік, який приїхав з Італії – розповідав, що мав напад, але перестав пити, курити, дієтою зайнявся, кашки поїв - льон попив, якісь ліки родичі передали, і само зажило. Так, деколи виразка і сама може зажити, але утворюється рубець. Кілька разів так зарубцюється і аж їжа може не проходити. Тому краще піти до фахівця, пролікуватися і тішитися життям.
Трапляється, що ендоскопістам доводиться не лише обстежувати і встановлювати остаточний діагноз, а й виймати сторонні предмети.
- Якось мені доводилося старшому чоловіку виймати кістку, яку той ковтнув кілька років тому, - розповідає Юрій Бутницький. - У чоловіка майже два роки живіт болів, постійно мучився від блювання. Під тією кісткою аж виразка утворилася. Я сам здивувався, що то була кістка, бо кістка переважно біла, а та частинка аж почорніла від часу. Але нічого, вийняв той шматочок, пролікував, тепер все добре.
Чимало клопотів медикам додають і сучасні іграшки.
Також медики ділилися досвідом, як виймали деталі конструктора у вигляді кульок чи паличок з магнітами, такі іграшки часто через інтернет купують – з них діти пірамідки роблять. Коли діти їх ковтають, вони прилипають одна до одної і їх вийняти ендоскопом не вдається, потрібна операція.
- А ще був випадок, як витягували англійську шпильку в півторарічної дитини, - зараз мами люблять чіпляти шпильками до візочків іконки, червоні стрічки – а шпилька розстібається і дитина ковтає її. І це неабияка проблема, бо спочатку треба застебнути всередині в шлунку ту шпильку, а потім її виймати.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер