Які дитячі секрети розкриває малюнок, розповідає тернопільський психолог

Впевнені діти замальовують весь аркуш
Попри те, що глибокий аналіз дитячих малюнків – це робота для психолога, є окремі особливості, котрі легко можуть помітити й батьки, - розповідає пані Кухарук. – Так, впевнена в собі дитина малюватиме на всьому аркуші. Якщо зважати на те, що аркуш – це модель світу, то заповнений малюнками весь простір свідчить про те, що дитина сміливо презентує себе світові: “Ось я такий є! І прошу мене таким любити”.
Іноді дитині навіть мало аркуша і малюнок виходить за його межі. Це означає, що малюку  важко себе контролювати і будь-які обмеження викликатимуть у неї сильне невдоволення, пояснює психолог.
Трапляється, що дитина вперто не хоче малювати. Або ж наче боїться аркуша – малює на його краєчку, і одразу ж залишає це заняття зі словами: „Я не вмію, в мене не вийде. Давайте я зроблю щось інше”. Це свідчить про її невпевненість у собі.
- Те, наскільки впевнено дитина почуває себе у малюванні, для фахівця – характеристика її ставлення до самої себе та довколишнього світу, - каже психолог.
Перші малюнки подібні у всіх дітей
Загалом дитина знайомиться з папером, олівцями чи фарбами із 2,5-річного віку. У цей час їй цікавий сам процес – як класти мазок, проводити лінію. До 3,5 років вона ще не замислюється над тим, що саме вона малює.
До речі, перші дитячі малюнки у всіх подібні, - продовжує Світлана Кухарук. – Найперше діти малюють те, що закладено у підсвідомості. Це – спіралі, які символізують розвиток. Коло – як основа всього. Такі малюнки – спонтанні.
У 4-5 років дитина починає краще усвідомлювати, що вона малює. Як правило, в такому віці батьки самі  вже заохочують малюка.
- Коли дитина вперше починає малювати людей – чітко помітно, як вона сприймає дорослих, - веде далі пані Кухарук. – Часто на перших дитячих малюнках людина має лише голову і руки. Це означає, що дитині найважливіше, щоб її бачили та обіймали. Це – те, що найперше потрібно малюку. Коли ж на малюнках з’являються й тулуб, ноги, промальоване обличчя та одяг - це свідчить про те, що дитина дорослішає, розвивається і розумово, й емоційно.
Малюючи фарбами, діти, як правило, обирають дуже багато кольорів для свого малюнка.
- Приміром, на цьому акварельному малюнку чотирирічного хлопчика можна побачити модель Всесвіту, - показує одну із дитячих робіт психолог. – Є темні, є світлі частини Всесвіту. Можна припустити, що ця дитина намагається зрозуміти, наскільки великий світ, досліджує його. І наразі має більше цікавості до світу, ніж до себе.
Межі сім’ї можуть бути “розмиті”
Діти, котрі зазнали сильних страждань, можуть відмовлятися малювати людей, як пересвідчилася на прикладах своїх клієнтів психолог.
- Бувають випадки, коли з дитиною зовсім не рахуються, постійно нав’язують, що їй слід робити, - наводить приклад фахівець. – Тоді дитина відчуває, що дорослі дуже легко порушують межі її приватної території. І сприймає це як загрозу. Тому відмовляється малювати людей. Натомість погоджується намалювати котика, собачку, сонечко. 
На заняттях із психологом маленьким клієнтам нерідко пропонуть намалювати малюнок. Буває, що ця картинка розповідає фахівцеві дуже багато.
- Пригадую випадок, коли чотирирічний хлопчик дуже багато часу проводив не в сім’ї, з мамою і татом, а з іншими людьми, - розповідає Світлана Кухарук. – Тому на його малюнку, крім батьків, була і вихователька, і сусідка, і дідусь із бабусею, і тітка. У цієї дитини були побудовані стосунки із багатьма людьми, але не сформувався досвід саме близьких стосунків із батьками.
Цій сім’ї фахівець порадила більше часу проводити разом, аби дитина навчилася більше довіряти батькам.
- Батьки повинні більше перейматися переживаннями дитини, - додає психолог. – Адже чужі люди, на котрих залишають малюка, насамперед турбуються про те, чи він ситий, чи не хоче в туалет, чи хоче спати. А близькі люди мають, крім цього, цікавитися й іншим: який настрій сьогодні в їхньої дитини, чи ніхто її не ображав, чи вона не сумувала.
Тож психолог радить батькам не нехтувати заняттями малюванням з дитиною. Але при цьому – залишатися осторонь і не нав’язувати їй, що саме слід малювати.
- Можна показати, як малюють олівці, як розводити фарби. Але більше спонукати до самостійності, - каже пані Кухарук. – Звісно, можна щось допомогти, якщо дитина попросить. Головне – аби вона захотіла експериментувати. І кожен такий експеримент завжди варто хвалити.
Співати, танцювати і малювати – це природні способи самовираження, підсумовує психолог. І батькам важливо підтримувати дитину в цьому.

Як відівчити малювати на стінах
Якщо дитина малює на стінах у квартирі – купіть шпалери, постеліть на підлогу і помалюйте разом з дитиною, радить Світлана Кухарук.
Дитина, яка обмальовує стіни, вочевидь, має потребу у великому просторі для своїх малюнків, - каже психолог. – А ще – велику потребу в увазі. Тому й нищить те, що для батьків є дійсно важливим – зовнішній вигляд квартири. Адже знає – у цьому випадку на неї точно звернуть увагу.
Якщо ж кілька разів помалювати з дитиною на підлозі на великих шматках паперу чи шпалер – вона отримає достатньо уваги і надалі буде малювати на тому, що дозволено.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.