Людина автономно сама на себе і на своє життя вплинути може небагато.
Так, якась доля впливу рефлексій, саморозвитку (прости господи), тренувань, освіти і самоосвіти є, але доза цього всього часто гомеопатична і коригуюча. Мало на що впливає.
Справді помітні зміни нам дають колаборації з іншими людьми. Соціальний ліфт недурно називається соціальним - люди можуть завести тебе далеко від того місця, де ти був.
Взаємодія з іншою людиною чи групою людей може одразу і стрімко змінити наше життя - емоційно, фінансово і навіть географічно. Та будь-як.
Але ліфт, як відомо, може їхати в обидва напрямки. Угору і вниз. І це вкрай важливо пам'ятати, обираючи людей для взаємодії. Бо ми всі завжди хочемо лише угору, але часто потім опиняємось на декілька поверхів нижче від того, де були і доводиться знову дряпатись до місця старту. І не завжди на це є сили. А часом ліфт взаємодії з людьми (чи людиною) заносить так низько, що ми, задерши голову, дивимось на своє минуле і аж тепер розуміємо, що нам було дуже навіть ок і не варто було шукати пригод на свою дупу.
Вибір людей, з якими заходимо у життєві ліфти, які нас понесуть потім поверхами, роками, місцями, вчинками, важливими рішеннями і незворотними наслідками життя - неймовірно важливий, може і взагалі найважливіше зі всього, що є у житті людини. І як же часто ми всі легковажно застрибуємо у кабінки з незнайомцями і поспішаємо натискати кнопки, щоб двері пошвидше зачинились і ліфт поїхав. Просто сподіваючись, шо все буде ок.
Інші люди нас змінюють, то ж варто ретельніше підбирати людей, котрим ми довіримо цю сакральну функцію - змінювати нас. А вони будуть обов’язково, бо так діє на нас соціум. Інші люди справді можуть завести нас далеко, але зовсім не факт що нам там сподобається і що буде як повернутись назад.
Пекло – це інші, писав Сартр. Але і рай інші теж. Фокус лише у тому яких саме інших ми обираємо у своєму житті. Або з ким просто повезе бути. Чи не повезе.
