От і роби після цього добро людям...

Їду на роботу, сонце сяє, пташки щебечуть, настрій чудовий, віконце привідкрив, може людям на вулиці теж хочеться послухати "Limp Bizkit"smile emoticon. Спускаюсь по Тургенєвській, їду помаленьку, бо вулиця хоч і одностороння, але густо запаркована з обох сторін, тож видимість пішоходів на окремих ділянках дуже погана, часом якесь навіжене може вискочити...
Дивлюсь, поряд з цигарковим "ларьочком" стоїть молодиця з явним наміром перейти дорогу. Там пішохідного переходу немає, але... по-перше, я не спішу, а по-друге, чого б не зробити гарній жінці приємність і не пропустити:)?
Елєгансько зупиняюсь, чекаю, коли молодиця поверне голову і побачить мою пику і, коли це трапляється, вальяжненько так киваю головою (ну, знаєте так, зліва направо), мовляв, проходьте, пані.
Пані стоять і дивляться на мене. Я звичайно собі зірку в лобі кожен день протираю, але, думаю, щоб аж так її засліпило... ну не може такого бути! Тому киваю головою ще раз (ну ото ж зліва направо:) ). Ну і посміхаюся ж. Ну, типу весна, краса, іди, мала через дорогу, я мен хоч куди пропускаю тебе і дарую тобі цей світ! Бери і юзай поки я добрий.
Пані стоять і дивляться на мене. При чому в погляді вже щось таке... ну явно не "о, Боже какой мужчіна, я хачю ат тібя сина...". Я розумію, що пауза затягується, плюс, поки я тут бавлюся в джентльмена, позаду вже трохи машин назбиралось. Коротше, щоб пришвидшити дію, а молодиця реально хоче перейти:), я висовуюсь з вікна, мило так посміхаюсь і кажу: "та давай вже!" ну і киваю головою, мовляв проходь (ну ви в курсі... зліва направо так... доречі, ви ж поки читали, то робили цей жест, правда?).
Після цього молода, гарна дівчина з криком: "Дєбіл ти коньчєний, б...дь!" виставила мені американський "ФАК" і гордо прочимчикувала повз капот мого авто...
Ну, я канєшно тут зразу і зрозумів, що мої "кивки" пані помилково трактувала не інакше, як запрошення в красивий чорний джип, на пасажирське сидіння. І, коли цей чорт в машині мало того що 2 рази кивав, мовляв, сідай в тачку, а ще й виставив голову з вікна і рикнув "та давай вже!", пані не витримали і видали всю емоцію!
Коротше, хотілося, як краще, а вийшло...ну, по-факту смішно вийшло. Дякую Тобі, невдячна молодице! Тепер у мене є ще одна історія для конферансу на концертах:)! Нехай Тобі щастить!