Погляд на армію зсередини: "зрада" і "перемога" від демобілізованого Володимира Якиміва

Погляд на армію зсередини: "зрада" і "перемога" від демобілізованого Володимира Якиміва
- Сам факт того, що хтось відслужив в АТО, ще не робить його свідомішим, а його громадянську позицію активнішою, - каже Володимир Якимів (40 р.)

Чим відрізняються солдати-строковики і мобілізовані, чому вони не поспішають залишатися на контракт і чи варто чекати, що «прийдуть хлопці з фронту і наведуть порядок» - розповідає демобілізований волонтер із Бережан.

- В армії досі мало принципових і свідомих людей, готових змінювати ситуацію довкола себе, - каже демобілізований Володимир Якимів. – Але попри все, я не шкодую, що пішов служити.
Історія служби і демобілізації Володимира – нетипова. В армію він пішов добровольцем під час 5-ї хвилі мобілізації. Упродовж усіх 460 днів служби описував на своїй сторінці у Facebook армійські будні з їхніми плюсами і мінусами, курйозними ситуаціями та конфліктами з командуванням. Від статусу учасника бойових дій відмовився. А цього літа, коли більшість товаришів по службі вже «дембельнулися», він принципово добивався, щоб йому таки видали комплект літньої форми. Навіщо? Бо це - те, що йому належиться.
Попри все, каже, що якби знову довелося обирати – пішов би служити ще раз. Про досвід, який він виніс для себе зі служби, говоримо з Володимиром у перші його дні вдома.

- Читаючи тебе у Facebook, нерідко складалося враження, що в той час, як більшість солдатів прагнуть полегшити собі життя, ти для себе його ускладнював. Чому?
- Я по житті не шукаю обхідних шляхів, і Армія – не виняток. Як волонтер, я робив для Армії більше, ніж належить, та я не хотів надзвичайного – хоча б належного. Така позиція була зрозуміла не всім. На жаль, в Армії дуже мало людей, які справді готові вимагати змін, змінювати себе і суспільство довкола себе. Таких приблизно  до 10%. Усі решта – якими прийшли в армію, такими і підуть. Хіба, можливо, стануть трохи жорсткішими і рішучішими.

- Як можеш описати основні категорії людей, які зараз служать?
- Перша – це солдати, яким вбили в голову, що слухатись командира потрібно завжди. Безумовно, чітке і оперативне виконання наказу – це плюс. Але в Армії досі не розрізняють бойовий наказ і цивільний чи стройовий.
Друга категорія – це воїни, справді мотивовані захищати Батьківщину. Серед них є як добровольці, так і мобілізовані.
Тож потрібно розрізняти, що солдат - це працівник на службі ЗСУ, який зобов’язаний дотримуватися Статутів та слухатись часом «дибільних» вказівок своїх командирів. А воїн, боєць – це громадянин України, який, виконуючи основний закон - Конституцію України - захищає територіальну цілісність Держави, тимчасово виконуючи певні (!) функції солдата.
І тут є дві думки: або командування не розуміє різниці між солдатами (і багаторічними контрактниками) та мобілізованими (і кількамісячними контрактниками), тому виникають непорозуміння і конфлікти. Або ж – дуже добре розуміє цю різницю, тому всілякими непрямими способами намагається не допустити мобілізованих до підписання контрактів - їм потрібні лише слухняні солдати…
Звісно, такий поділ - дуже умовний: багато солдат є справжніми бійцями, а деякі бійці часом перетворюються у солдат. А бували випадки, коли під час бойових дій навіть «аватари» показували кращі результати, ніж інші.

- Серед кого «аватарів» найбільше?
- По-різному. Армія сильно змінює людей. Одні приходять «аватарами», а протягом служби зовсім не вживають алкоголь. Інші – навпаки. Загалом п’ють через те, що командування не може знайти заняття для солдат. А самі вони навчені не проявляти ініціативу, а лише виконувати накази.
Багато залежить від командира. Наприклад, на сержантській раді ми радили командуванню телефонувати до рідних тих «аватарів» і через них впливати на їхню поведінку. Ніхто цього так і не зробив. Якось я сам поспілкувався телефоном з дружиною одного «аватара» – і до кінця служби він став «нормальним». Найкраще спам’ятати можуть рідні. А штрафи, сидіння в карцерах чи ямах результату не дають.

- А загалом яка мотивація зараз найкраще працює в армії?
- Не гроші. Більшість солдат таки розуміє, що якщо ми зараз не будемо стояти там, то за кілька тижнів-місяців ворог буде стояти під нашими дверима. Звісно, матеріальна підтримка потрібна, але більшою мотивацією є навіть не сама зарплата, а соціальні гарантії від держави для учасників бойових дій.

- Чому ж ти відмовився від цього статусу?
- Тому що я не приймав безпосередньої участі в бойових діях. Узагалі, я прийшов подивитися, що таке Армія, що таке служба, куди йдуть ті речі, якими волонтери забезпечують солдат, і яка насправді в Армії ситуація з матеріальним забезпеченням. А також – здобути бойову професію.

- Кому зараз в армії найлегше, а кому найважче?
- Найважче командирам, які не можуть зрозуміти, що мобілізовані та солдати строкової служби – це зовсім різні категорії. І коли намагаються застосовувати старі методи до зовсім нового зрізу суспільства, то в багатьох випадках натикаються на несприйняття і конфлікти. А перелаштуватися не можуть. Бо їх цього не вчили. Хоча прикладів успішного порозуміння я теж бачив чимало.
А кому найлегше? Це - Армія. В армії легко не буває.

- Залишатися на контракт не захотів?
- Ні. У мене є робота, я приватний підприємець, займаюся громадською діяльністю, продовжую волонтерити. Я готовий за потреби знову і знову ставати на захист своєї Батьківщини, але робити це своєю професією – ні. Як солдат я себе не знайшов. З попередніх хвиль хлопці залишались на контракт. Але багато хто передумав саме через ставлення командирів, через зайву муштру на полігоні, всі ці нескінченні шикування, строєм в їдальню і подібне.

- До речі, про їдальню. Ти пішов в армію вегетаріанцем. Вернувся – теж?
- Так. Вегетаріанець я з 1992 р., і переконався, що всюди є можливість залишитися собою, в армії в тому числі… Загалом насмішок чи знущань над моїм способом харчування не було, хіба що здивування.

- Як рідні ставились до рішення піти служити?
- Як і кожні рідні, які думають, що ти добровільно йдеш на смерть. Вважають, що це не є нормально. Навіть якщо за цей самий час більше людей загинуло в аваріях, ніж в бойових діях, - це сприймається якось спокійніше. Але якщо дотримуватись заходів безпеки – можливо вберегтись від багатьох трагічних випадків. Деякі мої земляки воюють вже третій рік – і досі живі.

- Тут, у мирному житті, багато обговорюють Мінські домовленості. А як в армії?
- Більшість розуміє, що іншого варіанту в нас нема. Війна закінчиться тільки тоді, коли розвалиться Російська Федерація. А це можливо тільки завдяки тиску всіма можливими санкціями. Ми реально стаємо сильнішими. Але є зовнішні інформаційні вкиди, і їх потрібно вміти розрізняти.

- То в суперечках про «зраду» і «перемогу» ти на чиєму боці?
- Залежить від кожного конкретного випадку. Наприклад, до війни я був противником кандидата в президенти Порошенка, а зараз його зовнішня політика мені імпонує. У цьому випадку ставлення змінилось від «зради» до «перемоги». Протилежний приклад: знайомі танкісти отримали начебто нові танки («перемога»), які лише зовні гарно виглядали, бо були гарно пофарбовані. А насправді їх ще місяцями доводилося доремонтовувати («зрада»). В цій інформаційній війні перш ніж кидатися оцінювати будь-яку інформацію, потрібно дуже акуратно зважувати всі «за» і «проти», вичекати кілька днів, подивитися, звідки ноги ростуть, кому вигідна ця інформація.

- Як ставишся до очікувань, що, мовляв, прийдуть хлопці з фронту – і все тут змінять?
- Таких, що готові щось змінювати, дуже мало, до 10%. Як правило, ці люди пройшли Майдан, а вже потім АТО. Для решти сам факт того, що хтось відслужив в АТО, ще не робить його свідомішим, а його громадянську позицію активнішою. Думаю, як і перед Майданом, ситуація просто накалятиметься до критичної точки. Можна лише порадити владі не доводити людей до цієї точки.

- Чи маєш після року служби рецепт успіху для наших Збройних сил?
- Вважаю, що зміни на краще в нашій Армії йдуть правильним шляхом, але для них потрібно багато часу. Армія – це такий мастодонт, якого дуже важко змінити.

- Що скажеш тим, хто переконаний, що не варто тратити рік життя на армію?
- Якщо говорити про ту армію, яка була до війни, - погоджуюсь. А в нинішній ситуації люди вже розуміють, що вони йдуть не просто марширувати, а справді захищати свою рідню і свою землю.


Довідка
Володимир Якимів народився у 1976 р. Закінчив Бережанський агротехнічний коледж. Приватний підприємець, громадський діяч, волонтер, добровільно мобілізований 5-ї хвилі. Одружений, виховує доньку.


Як з мирного жителя стає воїн (етапи зміни психології) - зі сторінки Facebook Володимира Якиміва:
- отримання повістки (багато програють вже першу битву - втікають чи "відмазуються");
- вирушення з військкомату на полігон (дехто повертався і з другої битви додому);
- розподіл по в/ч (в нас деякі інтелігенти спивалися в останній тиждень, плачучи за дітьмя чи внуками);
- відправлення з в/ч в зону АТО (теж не всі доїздили);
- прибуття в місце віддаленої дислокації підрозділу (в деяких командири надавали можливість адаптуватися до вибухів від тижня до місяця);
- зайняття вогневої позиції (дехто відразу потрапляв в окопи під обстріли, без попередньої адаптації);
- бій з особистою участю;
- втрата бойового товариша…
Кожен цей етап – це злам‬ одного чи кількох життєвих принципів та цінностей. Кожен день - це ствердження нових сформованих принципів та цінностей.
І от за певний час воїн повертається до мирного життя, звідки від прийшов. Можливо, дорогою додому він "відкотить назад" одну чи дві свої зміни, але решта – вже ніколи. Він буде іншим завжди.
Та один буде більше цінити власне життя та життя близьких людей, зневажаючи матеріальне, другий буде готовий і надалі жертвувати власним життям заради блага рідних, а третій без вагань пожертвує життям якогось бидла (корупціонера, хабарника...) заради блага суспільства.
Змінюються індивіди - змінюватиметься суспільство...
P.S. В усіх воїнів - загострене сприйняття справедливості. Не дратуйте їх...

0
0
0
0
Новини за темою Новини за темою
Коментарі (27)
  • Анонім

    володимир сам каже що на передовій не був , то якого хрена телепає своїм язиком усілякі дурниці. піариться на тому чого сам не спробував. таких тепер буде теж багато.

    розумник.
  • Анонім

    Не спонсорую війну ще м ні копійки не дала можу дати гроші на голодних собак но не нна ідіотів які воюют чому завод шоколадний працює на повну катуху.Як сказала Савченко шоколадниз завод не перетворився на танковий чому цікаво.Парайло живіт випас у нього зеркальна хвороба пен.с може до зеркала побачити.Мандуліна ходить з сумкою за 3500$і в капцях дизайнера а ви віддавайте останнє на війну .Якби старе було розумне поїхало в москву на заробітки показало жінці світ європу а то сидит там в окопах старий пеньок.І ще каже щось не подобається шукай крашще тебе хто там тримає

    Dominator reply Анонім

    Побутовий сепаратизм, одна з ознак протестує проти мобілізації. Пакуйте це лайно в камеру.

    Мазур Діана reply Анонім

    Супер,анонім!

    Dominator reply Мазур Діана

    Діана, нема чим захоплюватись, вата головного мозку складно лікується.

    Анонім reply Мазур Діана

    Дякую за підтримку но пишу правду це реалії життя скоро войовничих жінки піс.ку не будуть могли помити бо вода дорого з чортами але сидят там отакі бики в окопах і телепают свої з..лупи
  • Анонім

    Подобається парайло цікаво чому що він зробив за цей час офшори відкрив на панамі світло газ подорожчало за його правління дурний старий з нього такий солдат як з мене балерина
  • Vlad Vladuk

    так шо хрень
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Тернополя за сьогодні

11:31 Чоловік вимагав у тернополянина 6000 доларів: погрожував насильством та пошкодженням майна​​​ 11:00 В садочках з 1 березня зросте вартість харчування 10:31 Тернопільська школа №3 має нового директора 10:02 На Тернопільщині чоловік з Київщини обікрав підприємство на 47 тисяч гривень Від читача 09:41 Про візит лісівників Тернопільщини до Швеції 09:32 П'ятий рік після розстрілів — винуватці не покарані, слідство триває play_circle_filled 09:07 Євро здешевшало: курс валют на 20 лютого 08:00 Сьогодні, 20 лютого: День Героїв Небесної Сотні 07:01 Погода у Тернополі: 20 лютого, хмарно, дощ, +7° 21:00 Тарас Радь здобув третю поспіль нагороду на чемпіонаті світу 19:27 Офіційне вибачення Івану Зіню 19:05 “Ті, що падають вгору”: інтерв’ю з тернопільським гуртом play_circle_filled photo_camera 18:48 У Тернополі демонтували три незаконно встановленні реклами 18:47 В Тернополі затримали чоловіка, який вимагав гроші 18:12 Зміни у "Пакунку малюка": вартість менша, речей більше 17:45 На 15 Квітня аварія: зіштовхнулось дві автівки 17:34 У Тернополі затримали “липового” поліцейського під "кайфом" з пістолетом і наркотиками 17:05 "Якщо не боїтесь світла - виходимо до людей": Анатолій Гриценко закликав кандидатів до відкритих дебатів у прямому ефірі (прес-служби) 16:32 Судили головного бухгалтера, який не сплатив понад 2 млн 700 тис. грн податку 16:00 У Чорткові чоловік видурив у співжительки 160 тисяч гривень
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up