Любов до голубів перейняв від батька: чоловік з Теребовлянщини розводить птахів для душі та заробітку

— Я виріс з голубами, — говорить Юрій Берестянський. — Мій батько колись дуже любив цю справу. Я жив ще в селі Різдвяни, що неподалік. Потім одружився, переїхав в село Зубів і зрозумів, що вдома бракує голубів. Тому зробив голуб'ятник та почав розводити їх сам. З самого дитинства я біля них. Батька, на жаль, вже немає, а я, можна сказати, продовжив його справу. 

Серед птахів досі є ті, що жили ще у батька пана Юрія, адже після того, як він відійшов у вічність, птахи "переїхали" до нього. 

Породисті та дорогі голуби 

Зараз чоловік має близько півсотні голубів. Серед них є птахи різних порід. Але найулюбленіші серед них - "Померанський дутиш". 

— Особливість цих голубів в гордій осанці та спокійному характері, але разом з тим, вони досить вимогливі до умов. Наприклад, їм треба треба підкидати яйця, аби вони своєю вагою їх не розчавили, — розповідає пан Юрій.

А ще розведення птахів — непоганий підзаробіток, адже вартують вони від 100 до двох тисяч гривень, залежно від породи. 

Усі голуби мають на лапах кільця. Їх прикріпляють для того, щоб контролювати породи та вік птахів. На кільцях позначають рік виведення, індекс, умовно позначає місто, і букви, які відображають країну виведення птиці. 

— Коли йде молодий виводок, то ми чіпляємо кільця, записуємо дані. Кожну пару треба позначати, — каже він. — Всі дані записую в свою книгу, щоб знати, що і до чого.

Голуби-переможці

Більшість порід у голуб'ятнику Юрія Берестянського виставкові. Із ними чоловік об'їздив пів України, і мають вони чимало нагород. 

— Нещодавно ми отримали перше місце на ярмарці в Тернополі із "Померанськими дутишами", були на виставках у Львові, Франківську, але, зізнаюсь, часу на всі виставки не вистачає, бо є робота, домашні справи, нема коли їздити, — посміхається Юрій. 

А ще голуби познайомили чоловіка із багатьма цікавими людьми, в яких спільний інтерес до птахів. Він розповідає, що Тернопільщина — один з регіонів, де найбільше голуб'ятників. І це тенденція не останніх років, то традиція, яка передається з покоління в покоління. А птахам в наших умовах комфортно. 

— Нові породи знаходжу і в Інтернеті, деякі купую. А ще люди, які розводять голубів, дуже комунікабельні. Ми всі досить багато спілкуємось між собою і часто обмінюємось птахами. Щось і сам виставляю на продаж, щось купую, щось міняю, — ділиться чоловік. 

Є і поштові голубі

Живуть голуби у спеціальних вольєрах, щодня їм потрібна увага та захист від хижих птахів.

— Я живу недалеко від лісу і тут досить багато яструбів. Влітку, коли прилітає ластівка, на яку вони можуть полювати, я випускаю їх політати. Бувало кілька випадків, коли голуби не повертались, але це рідкість, молодий швидше втече, ніж той, який вже багато років тут живе. — каже птаховод.

"Померанські дутиші" далеко не літають, лише на сусідські дахи, бо у них велика вага і вони швидко втомлюються. Є серед голубів і поштові. Вони вже  вільно можуть вилітати на більше часу. 

— Їх так називають так ще з часів війни, коли до їх ніжок прикріпляли послання. Напевно, всі бачили це в фільмах, —  розповідає чоловік. — А ще є поштові голуби, яких тримають для участі в гонках. У мене таких немає, але знаю, що і для цього птахів теж розводять. 

Найстарші голуби в пана Юрія з 2006-го року, вони ще жили в його батька. 

Яйця голубів допомагають від тиску 

— Я звісно, голубів не їм, ні голубів, ні яєць, — посміхається чоловік. — Але один чоловік розповідав, що вони допомагають від підвищеного тиску. Один мій колега тримає голубів спеціально для яєць, бо вони добре допомагають від тиску, але сам я не знаю. 

Як каже пан Юрій, догляд птахам потрібен щодня. 

— Треба подивитись їм в дзьобики, чи не захворіли. Треба погодувати, напоїти, — ділиться чоловік. — Я часто їжджу на роботу закордон. Тож залишаю птахів на рідних. За ними доглядає син,, дочка та дружина. Тож в нас майже сімейне захоплення, але це добровольно-примусово, як я завжди жартую.

До справи Юрій залучив і інших родичів, як змайстрували голуб'ятники на своїх господарствах. Тож тепер за сімейним столом є зпро що поговорити.

— Люблю я ту справу. Хтось любить спорт, рибалку, а я маю таке захоплення: голуби, вже і не уявляю як жити без них, — закінчує розмову чоловік. 

Читайте також: Лимони, наче кавуни, ананаси і кава: подружжя з Тернопільщини вирощує екозотичні фрукти. Їх можна мати в квартирі

16-річна дизайнерка зі Зборова створила власну лінію одягу, її вже побачили на Ukrainian Fashion Week
 

Напишіть у коментарях, якщо ви знаєте людей із цікавими захопленнями, які живуть в районах області. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.