Район, як є: чи вирішать питання доріг, каналізації та стадіону в Монастириськах (ВІДЕО)

Пропонуємо вам ознайомитися з короткою біографією керівника цієї ОТГ. Дані про нього ми взяли з сайту irp.te.ua.

Старух Андрій Олегович

Народився 22 липня 1980 року. Закінчив Харківську юридичну академію (2006), Львівський регіональний інститут державного управління (2015).

Працював слідчим у Монастириському райвідділі міліції (2006—2007), на будівництві різних міст України, спеціалістом, а згодом начальником юридичного відділу Монастириської районної ради (2001—2015).

Учасник Євромайдану.

Від 25 травня 2014 р. — міський голова міста Монастириська.

У 2015—2016 рр. був мобілізований на службу в ЗСУ, 14-та Володимир-Волинська механізована бригада, командир взводу, учасник бойових дій.

Засновник «Центру наукових досліджень колоніального впливу» та ГО «Ветеранів АТО Монастирищини».

31 березня 2020 року Старух повідомив у власному Фейсбук, що захворів на коронавірусну хворобу.

Захоплюється історичними та політологічними книгами.

Одружений, разом з дружиною Вірою виховує сина Дмитра.

Читайте також:

Як лікували перших хворих на COVID-19 у Монастириськах. Маємо унікальні фото та відео

Район, як є: Монастириська, яких ви не знали. Чи варто сюди їхати? (ВІДЕО)

На каву з міським головою Чорткова: про жахливі дороги, відсутність транспорту, роботи і не тільки

Зауважимо також, що з Андрієм Старухом журналіст домовився про зустріч за дві години до самої зустрічі, тому на деякі фінансові питання міський голова відповідати був не готовий.

– Я вже мав нагоду оглянути місто. Воно дуже компактне і зручне для життя. В плані інфраструктури воно також дуже добре, адже на шість-сім тисяч населення її цілком вистачає. Та і люди дуже відкриті, видно по їх подвір’ях, що вони постійно у праці. Але також мене неприємно вразили багато речей. Біля автостанції протікає річка. Окрім того, що вода в ній зеленого, мутного кольору, так і навколо багато сміття. Чому такий її стан?

– Річки? Мабуть, тому що вчора йшов дощ. До неї стікає вода, забарвлена розчиненим ґрунтом, тому і сама вода має непрозорий, мутний колір. Це природно після дощу.

– Але ж там є багато і сміття.

– Це питання нашої культури, середовища, в якому ми проживаємо. Навіщо везти до смітника, якщо можна кинути в річку?

– Чи працює керівництво ОТГ з жителями громади, аби донести до них, щоб не смітили?

– Головна робота — це насамперед створення умов для того, щоб люди не смітили. В нас є система роздільного сортування сміття і сертифікований полігон для твердих побутових відходів.

– Чи проводиться прибирання цього сміттєзвалища біля річки та чи попереджують якось людей, щоб ті не смітили? Чи штрафують їх?

– І штрафи є, і правила благоустрою. В нас є інспектор з благоустрою, який робить відповідні приписи. Та бажання людей «втіхаря» висипати сміття біля річки, на жаль, також є…

– Щодо доріг, вони в місті у гарному стані лише в центральній частині міста. А як щодо доріг на околиці? Так само і біля автостанції дороги в ямах.

– Ви праві. Частина доріг в ямах. Не в ямах ті дороги, які новіші. Можливо, ви не були на тих, які ми робили останнім часом, а натрапили на гірші. Тому і виникають такі питання. Але це проблеми не тільки нашого міста, але й будь-якого іншого містечка, тому що утримуємо дороги ми за власні кошти. Справа не в нашому бажанні чи небажанні робити дороги. Ми дійсно хочемо зробити дороги.

– Тоді скільки кілометрів доріг і де вже проклали за останній рік-п’ять? Скільки на це виділили коштів?

– Складно сказати щодо сум, тому що ми робили дороги разом із тротуарами, а відповідно до складності робіт зростає і сума. За останній рік ми доріг не зробили, але зробили до того, робили два роки підряд.

– Щодо тротуарів. Я часто бачив картину у Монастириськах, коли тротуари проклали лише з однієї сторони, а з іншої – ями. Чому не можна було б зробити з двох сторін?

– Питання бідності і добробуту. Для жителів є можливість пройти тротуаром вже, принаймні, з одного боку дороги. За останні роки ми поклали п’ять тисяч квадратних метрів тротуарів. Але ж розвиваємо ми не тільки центр міста, але й околиці. Тому прокладаємо в різних частинах міста тротуар. Якщо маємо кошти, прокладаємо нові пішохідні доріжки.

– Питання щодо стадіону. Багато людей, зокрема молодь, хотіли б знати, якою буде доля стадіону. Також молодь прагне відродження місцевої футбольної команди.

– Стадіон не в найкращому стані. І в такому стані він перебуває не один десяток років. Ми розробили проєктно-кошторисну документацію на розвиток стадіону та подали в Фонд Державного розвитку. На наступний рік хотіли б даний проєкт реалізувати.

– Який кошторис проєкту?

– Одна з вимог до проєктів, які подають, вони повинні вартувати не менше десяти мільйонів гривень. Тому ми відштовхуємося від цієї суми, і будемо її корегувати в залежності від зміни середньої заробітної плати та інших умов.

– Молодь згадувала і за відродження місцевої футбольної команди «Галичина». Чи можливо це?

– Так, це можливо. Але для цього потрібно кошти, спрямовані на опалення шкіл, спрямувати на розвиток команди. Та чи доцільно це буде? Нам дісталася велика громада. Куди входить не тільки місто Монастириська. Ми витратили три мільйони зарплат працівникам сільських рад, які звільнялися. Окрім того, на нас поклали виплати соціальних допомог у розмірі двох мільйонів гривень. Ми рік почали з мінус восьми мільйонів.

Складно говорити про питання розвитку футбольної культури, коли, наприклад, в будинках протікає дах.

– На ваш погляд, які зараз найбільші проблеми в Монастириській ОТГ та якими ви бачите шляхи їх вирішення?

– Найбільша проблема громади – від’ємна демографія, відтік людей працездатного віку закордон. У нас одна з найгірших мереж шкіл в області, мало дітей, але багато вчителів, а ще ж є і інші працівники, кухарі, кочегари.

Та має бути не лише добрий вчитель, але й багато учнів, щоб була здорова конкуренція між ними.

– А як щодо сполучення між іншими населеними пунктами громади?

– З деякими селами сполучення краще, з деякими гірше. В нас є багато доріг обласного та державного значення, але їх утримують обласні організації, а не наша громада. При тому через те, що дороги не ремонтують, населені пункти нашої ОТГ і страждають.

– Чи вистачає фінансування від держави для повноцінного функціонування та розвитку громади?

– Все, крім освіти, держава поклала на нас: юристи, соцвиплати, фінвідділ. Їх утримували раніше з державного бюджету, а тепер — з місцевого. Тепер ми зобов’язані їх утримувати, інколи обмежуючи витрати на одні цілі і залучаючи ці кошти, щоб покрити фінансування установ, що до нас перейшли.

– Питання щодо станції переробки сміття. Про її побудову поблизу міста Монастириська ходили чутки. Наскільки вони реальні?

– Будь-який проєкт повинен мати розумну економічну основу. До нас звернулися щодо встановлення станції переробки сміття. Показали дуже гарну картинку, але дуже слабке економічне обґрунтування розвитку. А ми говоримо про багатомільйонний проєкт.

– Що саме за компанія була?

– Вони представилися, як представники групи компаній Braun з Німеччини. Ці люди не пояснили, яким чином на маленькій території працюватиме багато людей і генерувати прибуток. Нам запропонували: «Ви разом з нами будете займатися підприємницькою діяльністю і несете ризики по тому, що буде давати прибуток чи не буде». При тому, величезні капіталовкладення потрібні були вже.

– І про найближче майбутнє. Які знакові проєкти найближчим часом реалізують в громаді?

– Цьогоріч ми збудуємо каналізаційну мережу в місті Монастириська. Ви ж розумієте, що в ту брудну річку потрапляє не тільки вода, від того і такий колір. Та для побудови очисних споруд, систем водовідведення потрібно багато користувачів, аби вартість користування цими послугами була оптимальна.

Щодо тарифів, їх ми знатимемо лише тоді, коли знатимемо точну кількість абонентів та видатки. Мережу плануємо збудувати цього року.

Також згадаю ще раз про стадіон. Ми плануємо його оновити. Це два знакові, великі проєкти, які ми реалізуємо в нашому місті.

А ви бували в Монастириськах? Чи сподобалося вам місто? Пишіть в коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.