Для одних - проста процедура, для інших - гріх: що чоловіки думають про аборти (ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ)

Перед публікацією першого матеріалу з циклу ми розмістили на нашому сайті лист журналістки до жінок з проханням розповісти свою історію. Прочитати його можна за посиланням тут. 

Наше звернення отримало десятки коментарів. Проте на цю тему говорити зможе не кожен. 

Історії тернополянок  читайте у публікаціях: "Лікарі сказали: треба переривати вагітність. Я могла зробити найбільшу помилку в житті": історії тернополянок про аборти .  Чому психолог може допомогти жінці після аборту ми писали у матеріалі «Через вісім років відчувала рухи дитини, яка не народилась»: психолог про те, чому жінки йдуть на аборт"

Також ми розповідали про те, куди можна звернутись жінкам у кризових ситуаціях. Деталі у публікації "Інколи покидають мами, які живуть в достатку, а хто в біді - виховує". Чому відмовляються від малюків?"

У останньому інтерв'ю із священником, представник духовенства наголосив, що відповідальність за аборт має барати на себе не лише жінка, а й чоловік і навіть родичі, які не могли вчасно підтримати жінку.  Що про цю проблему думають чоловіки та чи готові вони відправити жінку на аборт, читайте у матеріалі. 

Що кажуть чоловіки?

- Якщо ми говоримо про аборти, то. в першу чергу, маємо пам'ятати, що ми говоримо про медичну маніпуляцію. Сучасна наука та медицина вже давно сказала своє слово про безпеку абортів, визначила терміни, коли можна проводити цю процедуру і сказала, як, коли та кому це можна робити – медикаментозно чи хірургічно, - каже тернополянин Вадим. - Однак багато людей, як кажуть, «сують ніс не в своє діло».

Хлопець вважає, що жінку, яка хоче зробити аборт, з усіх сторін починають залякувати і гнобити. Одні розказують, що це гріх, і вона поплатиться за це, інші - що це викличе безпліддя або цілий ряд ускладнень, хоча це давно спростували медики, і сучасні методи переривання вагітності максимально безпечні. Треті починають давити на жалість, що ембріон відчуває біль і тому подібне, хоча і тут сучасна ембріологія спростувала ці маніпулятивні твердження.

- Але ніхто чомусь не запитує думки у жінки, яка наважилась на аборт. - продовжує він. - Ми не знаємо, чому вона потребує цю процедуру, чи може вона виростити дитину у хороших умовах, щоб вона була одягнута, нагодована у повноцінній сім'ї, з нормальними батьками. Тому перш, ніж розказувати про гріхи та засуджувати людину, може варто подивитись глибше? Чому жінка не може народити дитину і дати їй хороші умови для життя? Чому в Україні один з найвищих рівнів кількості розлучень та абортів? Я не виступаю ні за аборти, ні проти них. Аборти завжди були, є і будуть. Я кажу лише те, що ми боремося не з причинами, а наслідками, і боремося абсурдними і антинауковими методами. 

"Проблема - у інтимі"

У соцмережах, після публікації наших матеріалів з циклу чимало чоловіків теж написали свою думку. 

-Загалом, питання не у абортах, а у культурі інтимних відносин. А просвітництво у цій темі церква засуджує, суспільство через це малограмотні у інтимній сфері, що сприяє збільшенню числа небажаних вагітностей, - пише у соцмережі Антон Одобецький. 

Кілька коментарів було й про те, що цю тему взагалі не варто зачіпати.

- А давайте ви напишете про нервові зриви від того, що жінку після аборту не пне (добре хоч тільки вербально) тільки лінивий? Чесно напишете про те, що ви нагадуєте і нагадуватимете жінці після аборту, доводитимете до сліз і зламів, це ж не чоловіка-аб'юзера до порядку призвати - ця жертва не пручається, - написав Олег Ільяшов. 

Я сказала, що вагітна. Він запитав скільки коштує аборт.

У матеріалі "Сниться дівчинка з білим волоссям": тернополянка розказала про те, як зробила аборт і чому шкодує..." жінка розповідала, що остаточне рішення про переривання вагітності прийняв її чоловік. 

- Через пів року після розлучення з першим чоловіком, я познайомилась з чоловіком. Мого віку. Коли зустрічались, то було таке, що ми говорили про те, що би сталось, якби я завагітніла. Всьо було прекрасно. Мені розписували "повітряні замки". Він казав, що все буде просто шикарно... Я вірила, - каже пані Христина.

У травні цього року я була в відпустці. Почала помічати за собою ті ж симптоми, що були, коли я вперше завагітніла. Одним словом, до затримки я вже відчувала, що вагітна. Пішла на УЗД. Пішла до гінеколога. Підтвердили. 4 тижні. УЗД тільки почало бачити. 

Я прийшла до нього зразу з лікарні. Думаю - порадую. Я сказала. Але відповідь... Я навіть не знаю, як пояснити. "Зараз не час. Купа боргів. Грошей нема. Ти сама розумієш, що треба багато грошей. Ну не час зараз". 

Він запитав, чи я можу дізнатись, скільки коштує переривання вагітності. 

"Замість слів підтримки - байдужість"

Термін вагітності був невеликий. Мені сказали, можна переривати медикаментозним шляхом. Коштувало 2,5 тисячі гривень. Три таблетки. Потім три таблетки через два дні, - згадує жінка. - Замість слів підтримки чи розради... Я побачила байдужіть. Остання розмова, яка була після тих таблеток, того всього... замість того, щоб мене морально підтримати - людина сиділа, дивилась на мене і абсолютно ніякої реакції. Ні на то, що я в сльозах говорила, що я ніколи не думала, що таке зроблю. Ні реакції на то, що мені важко. 

Були слова, що ти доросла людина. Сама маєш розуміти, що не час. В мене було питання: "А ти не знав, від чого діти получаються".... У відповідь - тиша...

Ми більше не спілкувались, хоч живемо практично в сусідніх будинках. Я залишилась сам-на-сам з проблемами. Він жодного разу не намагався налагодити зв'язок. Тай я сама думаю, що все, про що ми мали поговорити - ми вже сказали. 

А як до абортів ставитесь ви?  Чи потрібно заборонити аборти? Чи дозволили б ви жінці піти на такий крок? Напишіть свою думку в коментарях. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.