Ярослав Осадца плете дідухи більше 15 років

Справжній дідух має бути сплетений за принципом календаря, мати три ніжки, що символізують світ померлих, а ярусів гілок має бути стільки, скільки є пір року.

Перші дідухи Ярослав Осадца побачив у рідному Львові, у Шевченківському Гаї.

– Дідух був невеличкий, десь 60 см заввишки, – пригадує співрозмовник. – Він мені сподобався, але як його зробити, я не знав. Мій друг Ростислав Крамар із “Вертепу” порадив звернутися до майстрині зі Зборова. Коли побачив її дідуха, то одразу здогадався, як його робити. Спершу збираю у пучок по сім колосків - вони символізують тиждень, рівняю нижні частини колосків, формую пучки і зв’язую їх, а потім чотири пучки, що символізують місяць, обплітаю рогозою.

Від трьох днів до півроку

Малий дідух майстер може зробити за три дні, а на виготовлення великих потрібно півроку і багато помічників.

– Колись робив традиційні дідухи до метра заввишки, а згодом на конкурс “Замість ялинки – зимовий букет” виготовив дуже цікавий дідух висотою 2,4 м, – пригадує пан Ярослав. – Допомагали його робити усі учні керівника гуртків. Деревце було зроблене за принципом календаря. Але тоді майстер деяких речей не врахував, насамперед того, що маса буде великою. Тож той дідух, хоч і не перекидався, але ніжки з часом розповзлися. Після того пан Осадца почав укріплювати середину конструкції металевими пластинами і стержнем, щоб дідух не втрачав форму.

Кожен великий дідух, за словами майстра, має в основі каркас – дерев’яний або металевий. Традиційне деревце, яке не треба транспортувати, може бути і без металу, бо солома витримує свою вагу.

Восьмиметровий дідух, якого Ярослав Осадца виготовив у 2013 році, мав розбірний каркас, а також мав додаткові елементи – різдвяного павука і витинанку. Цього дідуха допомагали робити учні, сім’я і весь екоцентр, бо було дуже багато роботи. Зроблений він був за принципом календаря, і мав ще детальнішу будову – додатково кожен день символізували пучки на чотири колоски, що означали ранок, день, вечір і ніч.

Традиція – чотири злаки

Про дідухи Ярослав Осадца знає все – які види бувають, для яких територій характерні певні конструкції.

– Плоский дідух вішають на стіну, його роблять виключно з жита, і характерний він для Покуття, – розповідає пан Ярослав. – Дідух у вигляді дерева притаманний Гуцульщині, його роблять лише з вівса, бо Ісус родився в яслах, а худобу годували вівсом. На Західній Україні традиційний дідух – з трьома опорами, що в дохристиянстві означав світ мертвих. Він виготовлений за принципом календаря, тобто має чотири яруси, бо чотири пори року, кожен ярус – по три гілки, бо кожна пора року – це три місяці, а кожен місяць – це сплетені по чотири пучки з семи колосків, як дні у тижні. Роблять його з чотирьох видів злаків: ячмінь – весна, літо – пшениця, жито – осінь, овес – зима. Зараз також декорують дідух сорго.

Аби сплести різдвяне деревце, треба влітку заготовити колоски, пояснює майстер. Вони мають бути не повністю дозрілими, а молочної стиглості. Тобто вони мають бути гарного світлого кольору, без плям від дощів, хвороб чи шкідників. Крім того, недозріле зерно не обсипається і його не поїдять миші.

Дідухи тернопільського майстра є в Києві, Тернополі, а невдовзі будуть не лише в Україні.

– Попросили мене зробити кілька дідухів у Берлін, – розповідає пан Ярослав. – Там є хороші люди, які мають український ресторан. Вони й попросили зробити дідуха, маленького, але правильного, а не стилізованого. Це дуже хороші люди. Їхній син воював на Сході, був поранений, контужений, після лікування знову йшов на фронт. Вони всі – патріоти, і я з радістю відгукнувся.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.