Фокусник-ілюзіоніст Михайло Попівчак готує новий номер із літаючим столом

Фокусами тернополянин Михайло Попівчак почав цікавитися ще у школі. Тепер він знає близько сотні номерів з монетами, картами, хустинками. Атрибути для сцени робить власноруч. Окрім того під час виступів йому допомагають два чудових асистенти — горлиці.
Чоловік зізнався, що спробував різні професії, але робота фокусника стала для нього домінуючоюю. Каже, щоб мати успіх, треба постійно працювати.
- Ви себе позиціонуєте як фокусника-ілюзіоніста? Чи багато людей такої професії є у Тернополі?
- Знаю кількох фокусників в області, але це для них як додатковий заробіток, хобі, а не робота. Тобто фокусами вони займають у переміжку з іншими оригінальними жанрами.
Не розкривають секретів
- Що треба для того, щоб стати фокусником?
 -Щоб відкрився канал із космосом (сміється — прим.ред.). Насправді, велике бажання постійно вчитися. Фокус-це сценічна магія. Тому фокуснику треба бути актором — вільно та невимушено поводитись на сцені, вміти спілкуватися із залом. Вправність рук та майстерність можна досягти завдяки терпінню та наполегливості. Я би ще додав, що треба вміти дивувати людей та не втрачати інтерес до таємничого.
- Чи трапляєтся так, що фокус не виходить? Від чого це залежить?
- Перш ніж показати фокус на сцені, його проробляю сотню разів. Тому невдачі - рідкість. Вони трапляються тільки тоді, коли “випадаєш” з графіку. На сцену треба виходити у “бойовій” готовності.
Фокуснику треба викликати довіру глядачів. Бо в іншому випадку номер не вдасться.
- Яким був перший ваш фокус? Чи можна якісь трюки навчатися за книжками?
- Першим був фокус із картами. Його мені показав знайомий. Згодом він мені розкрив “секрет” того фокуса, який я сотню разів повторював, розкладав по частинках. Зараз карти у мене залишаються хорошим реквізитом — адже вони не займають багато місця, їх можна всюди купити, вони недорогі. Кинув у кишеню, витягнув — і вже показуєш фокус.
Книжок з магії дуже мало. Часто фокус з книжки не справжній — є опис, як його робити, але нічого не вдається. Фокусники дуже неохоче розкривають свої “секрети”. Добре, коли початківець-фокусник має вчителя... Мені з цим мало везло. Всього довелося вчитися самостійно.
- У кожного фокусника є свої “фішки”. А з якими атрибутам працюєте ви?
- Колода карт, декілька монеток, хустинки — це друзі та необхідні атрибути у роботі кожного фокусника. Є кілька допоміжних невидимих помічників. Але про них вам жоден фокусник не розкаже. Адже тоді не буде несподіванки. Кожен фокусник у свій номер вкладає щось своє — тому однакових нема.
Фокусники нікого не обманюють. Прото не розкривають очевидних речей. Саме через це фокуси люди сприймають як щось надреальне, таємниче.
Повернувся до фокусів
- Чи хотіли б працювати у цирку?
- На арені цирку не працював. Але з цирковим колективом їздив якийсь час по всій Україні. Показував власні номери і за кордоном. Зараз мій основний заробіток — корпоративні забави, дні народження, відкриття магазинів, клубів. Я з радістю відгукуюсь на запрошення створити гарний настрій як дорослим, так і дітям. Там де свято, там і я!
- Як батьки віднеслися до вашого захоплення? Не казали, фокуси - фокусами, а працювати треба?..
- У родині ніхто не займався акторством. Це як у анекдоті: тато-мама нормальні, тільки син фокусник (сміється, - прим.ред). Моя професія нетипова. Але, погодьтеся, що не кожному лопата в руках підійде. Були складні моменти у житті, коли я думав засвоїти іншу професію. Але ті моменти швидко проходили, і я знову повертався до фокусів.
Я з дитинства тяжів до розгадування таємниць. Якщо спочатку займався фокусами заради інтересу, то згодом не міг уявити собі іншого заняття, яке би приносило мені стільки задоволення.
- Який ваш “коронний” номер? Знаю, що у вас є номер з голубами...
- Горлиці Пух та Пуся - справжні актори. Дуже красиві птахи та виглядають ефектно. У моєму номері вони з'являються з порожньої скриньки. Хоча я зараз працюю над номером, щоб вони з'являлись нізвідкіля.
Ці птахи дуже спокійні, кмітливі та швидко навчаються. А ще слухняні — на сціні з'являються у потрібний момент. Якщо треба - сидять тихо і навіть не ворохнуться.
- Про що мрієте?
 -Зараз працюю над новим номером. Майструю власноруч годинник, в якому одна стрілка. Секрет в тому, що я можу примусити стрілку рухатися та показувати годину, яку хочу я, або глядач із залу. Це дуже цікаво та ефектно виглядає.
Ще хочу зробити літаючий столик. Такий собі стіл зі свічками, який літає...завдяки моторчику (сміється, - прим.ред.). Більше таємниць не розкриватиму. Хоча все там дуже просто. Люблю робити фокуси, які викликають щиру посмішку у глядачів.
Розмовляла Анеля ПРОТАСЕВИЧ, 0-68-105-76-32
Біографія
Михайло Попівчак народився 31 грудня 1980 р. у Тернополі. Закінчив школи №№2 та 11. Відвідував курси перукарів. Працює фокусником-ілюзіоністом.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.