Тернопільський художник Василь Купецький повертав людям храми

Тернопільський художник Василь Купецький повертав людям храми
Художник має служити людям, а не владі, стверджував у свій час покійний тернопільський митець Василь Купецький. Свої слова він підтвердив ділом, розписавши за 35 років понад 40 храмів.

Минув рік із того дня, як відійшов у вічність тернопільський художник і скульптор Василь Купецький. Не стало майстра, який упродовж 35 років прославляв Бога в особливий спосіб, — роблячи настінні розписи у церквах.
Він важко працював, проте ніколи не шкодував своїх сил, бо знав, що його уміння потрібні людям. Постійне прагнення досконалості завадило йому спромогтися на персональну виставку в Україні. Показати частину батькового доробку зважився син, який підготував експозицію до річниці смерті свого батька Василя Купецького. Оглянути живописні твори останнього можна до середини червня в картинній галереї обласної організації Спілки художників.
Працював змалечку
Життєвий і творчий шлях тернопільського художника Василя Купецького був непростим від самого початку. Адже майбутній митець народився у розпалі Другої світової війни — 25 січня 1942 року у місті Скалат Підволочиського району у простій селянській сім’ї.
Батька забрали на фронт. А невдовзі прийшла похоронка, що сповіщала про його загибель. Прогодувати трьох дітей — двох доньок і сина — мати Василя Купецького Агафія змогла лише своєю щоденною виснажливою працею. А оскільки маленький Василько залишився єдиним представником сильної статі у сім’ї, то частина роботи лягла і на його худенькі дитячі плечі.
- Я змалку гарував — пас корови, косив сіно, заготовляв паливо на зиму, — напише він згодом у своїх спогадах. — Мати робила все — орала, сіяла, косила, в’язала снопи, шила нам одяг із німецьких шинелей. Сіяла коноплі на городі, потім мочила в річці, сушила, терла на терлиці, а взимку пряла нитки. А ще робила квіти з кольорових дерев’яних стружок і продавала на базарі, щоб були гроші для виживання.
Любив малювання і техніку
Ще дитиною Василь Купецький відчув потяг до малювання. Ось як він описує початок свого творчого шляху: «Малювати я почав раніше, ніж пішов у школу. Вже будучи учнем, я любив перемальовувати з підручників різні портрети. За це вчителі часто робили мені зауваження. Одного разу в сьомому класі вчителька піднімала всіх по списку і запитувала, хто ким хоче стати. Коли черга дійшла до мене, я задумався над тим, як мені відповісти. Справа в тому, що я любив коней, але на той час було модно бути шофером. Я вже хотів відповісти, але хтось з однокласників випередивши мене сказав: «Той буде художником», і це, напевно, вирішило мою подальшу долю.»
Ще одним дитячим захопленням Василя Купецького була техніка. Він першим у Скалаті мав моторолера, котрого, до речі, змайстрував собі сам.
- Випасаючи людям худобу, батько заробив собі гроші на велосипед, — розповідає син Василя Купецького Володимир. — А невдовзі приладнав до нього моторчика. Відтак, першим у Скалаті купив собі мотоцикла, потім горбатого «Запорожця», «Жигулі» і так далі, аж доки не дійшов до іномарки.
«Крутив» фільми у селах
Із чотирнадцяти років Василь Купецький почав малювати кіноафіші для місцевого клубу, а з шістнадцяти — офіційно працював мотористом-кіномеханіком у районній кіномережі.
- Батько «крутив» фільми у віддалених селах, — каже Володимир Купецький. — Він щодня сідав на свого велосипеда, прикріплював контейнери із кіноплівкою на багажник і за будь-якої погоди їхав за 12-15 кілометрів від Скалата, бо знав, що люди чекають на нього.
Художні здібності і працьовитість Василя Купецького помітило начальство. Талановитому юнакові дали направлення на навчання в Миргородський керамічний технікум. Туди він поїхав на власному мотоциклі разом із своїм другом-художником. Навчатися на відділі художньої кераміки Василю Купецькому дуже сподобалося. Він з головою поринув у вир творчого життя. Неодноразово бував на славнозвісних Сорочинських ярмарках.
Жили у підвалах
Після училища отримав направлення на Тернопільський фарфоровий завод. На той час Василь Купецький був уже одруженим із красунею Людмилою, з якою познайомився у рідному Скалаті. У 1965 році в молодого подружжя народився син Володимир, який у майбутньому продовжив справу свого батька, ставши художником.
Працюючи на фарфоровому заводі, Василь Купецький не бачив ніякої перспективи ні в творчому, ані в матеріальному плані. Квартири йому не дали, тому художнику разом із дружиною і сином доводилось жити в вологих підвалах, які він неофіційно отримував під майстерні від жеків та художнього фонду. Та все ж навіть у найважчі часи митець знаходив порятунок у творчості, яку постійно живила любов до рідного краю, краса і неповторність первозданної природи.
Саме в той час Василь Купецький написав чимало пейзажів. Залюбки мандрував історичними місцями Тернопілля, їздив на мистецькі пленери у Карпати. А ще його дуже
вабило сакральне мистецтво. У настінних розписах та різьбі він бачив ту величавість і гармонію, котра змушувала його серце битися частіше. Художника неначе магнітом тягнуло до цієї таємничої краси.
Розписав понад 40 храмів
Перший храм Василь Купецький взявся розписувати у 1974 році. Це була церква у Чернилеві-Руському Тернопільського району, з якої пропагандисти комуністичної ідеології зробили музей. Хоча художникові й довелося все зішкрібати зі стін і наново робити грунтовку та розпис, проте він таки повернув церкву людям.
- Тоталітарна система зробила з мене підпільника і відлюдника, — згадував про ті часи Василь Купецький. — Але то було краще, ніж малювати комуністичних ідолів, виконувати замовлення властей до чергового радянського ювілею. Художник має служити людям, а не владі. Через те я так і не отримав від влади ні майстерні, ні квартири, ні роботи. У вологому підвалі і малював, і різьбив, і ліпив. Не зробив кар’єри при «совєтах», бо ніяк не вписувався в ту систему.
Згодом художник залучив до розпису храмів і свого сина. Василь та Володимир Купецькі виконали стінопис церков у селі Товстолуг та Забойки Тернопільського, Худобинці Зборівського, Кошляки й Скорики Підволочиського, Гвардійське Теребовлянського районів, іконостас у церкві с. Цебрів Зборівського району тощо. Також Василь Купецький розписував храм Василія Великого у Тернополі.
Побували в США і Франції

- Тато любив подорожувати, — каже пан Володимир. — Він побував у Болгарії, Чехословаччині, Югославії, Німеччині. Часто їздив у Львів, Москву та Ленінград. У таких мандрівках постійно збирав інформацію для себе, шукав творче натхнення.
Коли Володимир Купецький навчався на другому курсі Львівського поліграфічного інституту, йому випала нагода разом із батьком поїхати в США. Художники якийсь час жили у родичів. Згодом познайомились із українським священиком-емігрантом. Він замовив їм дві великі ікони. Також малювали картини для українців, які жили в США. На Україну батько й син повернулися через два місяці.
Наступною родинною поїздкою стала мандрівка до Франції. Туди Купецькі подалися на місяць, прихопивши із собою картини. У 1991 році у Парижі, в церкві Святого Володимира, з неабияким успіхом пройшла перша персональна виставка творів Василя Купецького. Через чотири роки Париж знову побачив його роботи. А от у Тернополі цей художник так і не зважився на персональну експозицію, хоча був членом Національної спілки художників України і брав участь в обласних, зональних, всеукраїнських та зарубіжних виставках.
Творив до кінця життя
В останні роки свого життя Василь Купецький не розлучався із пензлем. Він розмальовував церкви, незважаючи на алергію та інші недуги, які його поволі обсідали. Восени 2008 року взявся тесати велику фігуру з каменю, але закінчити її не встиг через хворобу. Згодом цю скульптуру завершив син.
15 травня 2009 року Василя Купецького не стало. Помер при свідомості на руках дружини й сина. Відійшовши у вічність, залишив по собі глибокий слід не лише в пам’яті та серцях рідних і друзів, а й в своїх численних картинах, скульптурах та розписах храмів, які повернув людям завдяки своєму мистецькому хисту і наполегливій праці.
«Батько був інженером від природи»
Художник Володимир Купецький згадує про свого покійного батька, ледь стримуючи сльози від болю важкої втрати.
- Тато був досить суворим, — каже пан Володимир. — Якщо казав «ні», то я знав, що не варто зайвий раз випробовувати його терпіння. Він усього досягнув своєю працею. Восени і взимку малював картини, а навесні і влітку — розписував храми.
Василь Купецький допоміг своєму синові подолати страх висоти, розкрив йому секрети розпису і правильної побудови риштування.
- Він був інженером від природи, — стверджує син. — Його думка постійно працювала. Життя завжди розглядав у продовженні. Любив маму, тішився трьома онуками. Був хорошим вчителем, залюбки передавав знання і досвід своїм учням.
При цьому Василь Купецький дуже рідко хвалив свого єдиного сина. Лише після того, як останній самотужки розмалював церкву у Зборові (а було йому тоді вже 40 років), батько-художник схвально відгукнувся про цю роботу.
- Тато майже з нічого міг зробити якусь цікаву річ, — додає Володимир Купецький. — У його роботах нема фальші й надуманості, бо він усе робив щиро. Відштовхувався від природи, яку любив несамовито. Був дуже спостережливим і небайдужим. Батько правильно розумів життя — не приховував секретів своєї майстерності, постійно навчав. Його життєва філософія завжди спрацьовувала. Він мав хороший смак, вмів фальшиве відрізнити від справжнього.
А ще Василь Купецький захоплювався старовиною. Зібрав чималу колекцію фотоапаратів та монет. Власноруч побудував майстерню у Смиківцях, посадив сад, займався бджолярством.
— Татові завжди не вистачало часу, — підсумовує Володимир Купецький. — Він постійно працював, відчуваючи себе потрібним людям. У роботі в нього усе було чітко, як і в житті.

 

0
0
0
0
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Тернополя за сьогодні

21:18 На "Горбатому" мості Opel побив дві машини і врізався в паркан. Очевидці кажуть, що водій п'яний (оновлюється) 21:00 Фрі-файтер Володимир Ізанський змагатиметься етапі на Кубку Буковеля 20:00 Тернополянка виступатиме на Нацвідборі Євробачення-2019 play_circle_filled photo_camera 19:00 Тернополяни у соцмережах хваляться подарунками із Дня Закоханих. Шукайте своє фото з Instagram photo_camera Від читача 18:57 “Мені сказали не приходити сюди в кедах”: як у Києві відбулася антивиставка “Освітня барикада” 18:00 Усі розваги у Тернополі на вихідні 17:30 Тернополяни можуть запропонувати свої пропозиції щодо реконструкції Старого парку 17:00 Тендер на утримання Тернополя у 2019-ому постійно зривають. Хто ж прибиратиме місто 16:30 На фестивалі повітряних куль бомбили кремль і фотографували Тернопіль у незвичних ракурсах 16:00 Чому Тернопіль сидів без світла 15:38 Тернопільська група "Долг": "Де є солдати, там ми..." 15:37 Арбітражний суд в Гаазі виніс рішення на користь ПриватБанку та проти Російської Федерації щодо експропріації активів банку в Криму (прес-служба банку) 15:02 Пенсіонер в помешканні покійного сина виявив небезпечну знахідку 14:27 У Тернополі цього року оновлять світлофори 13:42 Злодій у парку виманив телефон у школяра 13:00 На птахофермі виникла масштабна пожежа photo_camera 12:20 На “Алясці” прорвало трубу: на дорозі утворилось “озеро” 11:51 До уваги власників "євроблях": 22 лютого – останній день дії пільгового періоду 11:12 З березня житлові субсидії у Тернополі будуть виплачувати готівкою 10:53 Марія Кручова у дебютній гонці на Кубку світу посіла 73 місце
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up