2019-й: гривня, валюта воюючої країни, стала №1 у світі за зростанням

Про карколомний стрибок, який здійснила національна валюта, зміцнивши свою курсову вартість по відношенню до долара з 27,6 грн/долар (станом на 1 січня) до 23,3 грн/долар (станом на 21 грудня), пише у своєму матеріалі із серії підсумків аномалій року Укрінформ.

Другий рік поспіль динаміка офіційного курсу гривні продовжує дивувати не тільки простих громадян, але й досвідчених учасників валютного ринку та економістів. Спочатку "зруйнувалося" сезонне зміцнення гривні у весняно-літній період 2018 року. Потім осіння девальвація розпочалася на півтора місяці раніше, ніж зазвичай. Напередодні Нового року навпаки не відбулося традиційного просідання курсу національної валюти.

"Аномалії" продовжилися і у 2019-му.

Через наплив іноземних покупців, які скупили вітчизняні облігації внутрішньої позики (ОВДП) більше ніж на $4 млрд, гривня зміцнилася набагато сильніше, ніж це взагалі очікували – і у підсумку стала світовою рекордсменкою. Оскільки ревальвація української валюти склала 19% з початку року, за даними міжнародної агенції Bloomberg, гривня очолила список валют, які найбільше зміцнились до долара. Зазначається, що зміцнення гривні перевищило ревальвацію російського рубля, який по відношенню до долара зріс на 12%.

Цікаво, що захопити лідерство у світових рейтингах найбільш динамічних валют гривня спромоглася ще за результатами першого півріччя 2018 року. Тоді вона встигла зміцнитися до долара на 7,7%, обійшовши за темпами грузинський ларі та колумбійське песо.

Між тим аномальна поведінка національної валюти спричинила жваву дискусію у суспільстві про природне/штучне зміцнення гривні Нацбанком, який увесь цей час проводив жорстку монетарну політику, утримуючи високу вартість грошей (облікову ставку) в економіці.

В результаті річна інфляція досягла планових показників 5%, та НБУ це не врятувало від критики, особливо з боку національних виробників, експортерів. Врешті навіть в самому Нацбанку стався ідеологічний "розкол" – наглядовий орган Рада НБУ навіть вимагала приборкати "некероване" правління Нацбанку: мовляв, воно занадто захопилося власною незалежністю, спокійно споглядаючи зміцнення гривні, яке в результаті негативно вплинуло на економіку.

Упродовж всього року в Україні наростав бюджетний дефіцит, бо зі зміцненням гривні, як це не дивно, виникли суттєві проблеми із виконанням доходної частини: скоротилися надходження від митниці. До того ж, ревальвація негативно позначилася на ефективності роботи вітчизняних експортерів. Разом з іншими негативними чинниками все це призвело до падіння промислового виробництва. У підсумку за тиждень до Нового року бюджетний дефіцит сягнув майже 50 мільярдів гривень. Уряду навіть довелося впровадити обмеження на розподіл коштів.

Але з іншого боку, зміцнення гривні допомогло нам забути, що саме 2019 рік був роком пікових виплат по зовнішньому боргу, яких так всі боялися. Регулярно викуповуючи валюту на міжбанківському ринку Нацбанк зміг понаднормово поповнити свої валютні резерви, які сьогодні сягають вже $21,9 млрд. При цьому Україна змогла безболісно погасити близько $5 млрд. запланованих виплат по зовнішніх боргах.

Отака вона дволика гривнева аномалія, підсумовує автор публікації Марина Нечипоренко.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.