Пенсійній реформі два роки: що вже зроблено, а на які зміни досі чекаємо?

3 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон про пенсійну реформу. Вже за тиждень президент підписав його і пенсійна реформа набрала чинності. 

Але, як і до пенсійної реформи, так і за 2 роки після її старту, політики, ЗМІ та псевдоексперти залякують українців змінами у цій системі. У рамках проекту “Відсоток правди” VoxCheck та “Українське радіо” з’ясували, що передбачає пенсійна реформа, навіщо її розпочали, що вже зробили, а на які зміни ми ще чекаємо. А також спростували найбільш поширені міфи про пенсії і пенсійну реформу в Україні.

Навіщо проводять пенсійну реформу?

У пенсійній системі було чимало проблем, що накопичувалися роками. Перша і, ймовірно, найголовніша проблема - це дефіцит Пенсійного фонду. У 2016 році він сягнув 142,586 млрд грн, або 6% ВВП. 

Дефіцит Пенсійного фонду означає, що йому недостатньо власних коштів для виплати пенсій і Фонд має отримувати додаткові кошти з державного бюджету. 

До речі, власні кошти Пенсійного фонду для виплати пенсій формуються зі сплати єдиного соціального внеску, про який ми вже розповідали у статті про податки. Наразі розмір ЄСВ - 22% від суми зарплати, з них 18,15% ідуть до Пенсійного фонду. Решта 3,85% надходять до інших фондів державного соціального страхування: на випадок безробіття; від нещасних випадків на виробництві та на випадок тимчасової втрати працездатності. 

Вирішення проблеми з дефіцитом Пенсійного фонду було і однією з вимог Меморандуму з МВФ. 

Інша проблема пенсійної системи, яка потребувала реформування, це власне розмір пенсій. До початку реформи 8 млн пенсіонерів отримували лише мінімальну пенсію. Фактично розмір виплат не залежав від тривалості стажу роботи та заробітку, з якого особа сплачувала внески. Така ситуація не просто була несправедливою до людей, а ще й не мотивувала працювати легально і сплачувати внески до Пенсійного фонду.  

Окрім цього, правила перерахування пенсій до 1 жовтня 2017 року були непрозорими і включали різноманітні коефіцієнти, доплати, надбавки та нерегулярну індексацію. Значна частина пенсійних виплат фактично не належала до страхових пенсій та була просто доплатою, аби довести їх до рівня прожиткового мінімуму.

Що відбулось після старту пенсійної реформи?

Для розуміння змін, передбачених пенсійною реформою, спочатку треба розібратись, як влаштована пенсійна система в Україні. 

Формально в Україні трирівнева пенсійна система:

• перший рівень - солідарний. Солідарна пенсійна система передбачає, що ті, хто зараз працює і сплачує ЄСВ, утримують тих, хто зараз отримують пенсії. 

• другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. У ній накопичуються кошти майбутніх пенсіонерів, які вони сплачують на індивідуальні пенсійні рахунки. Ці кошти інвестують в різні цінні папери, акції, інші фінансові інструменти. Сума накопичень та інвестиційний дохід збільшать розмір майбутньої пенсії.

• третій рівень - добровільне недержавне пенсійне забезпечення. На цьому рівні кожен бажаючий може накопичити додаткові пенсійні кошти, наприклад, у банку.

Реально в Україні функціонують тільки перший і третій рівень. 

Пенсійна реформа розпочалась зі змін у солідарній системі. По-перше, пенсії осучаснили: їх перерахували за показником середньої зарплати за останні 3 роки (2014-2017 рр.). До реформування розміри пенсійних виплат залежно від року призначення пенсії відрізнялися іноді більше ніж утричі. Саме тому в першу чергу переглянули пенсії, розмір яких не змінювали останні п'ять років. У результаті цього 1 жовтня 2017 року для 10,2 мільйонів пенсіонерів виплати підвищились.

Надалі пенсії будуть щорічно індексуватися на 50% інфляції та 50% від зростання середньої заробітної плати.

Вік виходу на пенсію залежатиме тепер від років страхового стажу - тобто скільки років людина працювала і сплачувала страхові внески:

• 25 років і більше – вихід на пенсію в 60 років,

• 15-25 років – вихід на пенсію в 63 роки,

• 15 років (мінімальний стаж) – вихід на пенсію в 65 років.

Той, хто не має мінімально необхідного стажу, отримуватиме не пенсію, а соціальну допомогу. Але теж тільки після 65 років.

Вимоги до пенсійного стажу поступово будуть підвищувати: в 2028, аби вийти на пенсію в 60 років, потрібно буде від 35 років трудового стажу, в 63 роки – 25-35 років трудового стажу. Мінімальний стаж не зростатиме і залишиться на рівні 15 років.

Змінили і оцінку страхового стажу. Якщо раніше кожен рік стажу враховувся із коефіцієнтом 1,35, то зараз коефіцієнт - 1, тобто рік роботи тепер прирівнюється до року стажу. 

А що далі?

Другий етап пенсійної реформи – запровадження другого рівня пенсійної системи (загальнообов’язкового накопичувального страхування) та вдосконалення третього рівня системи пенсійного забезпечення (добровільного накопичувального страхування). 

Але зараз недержавні пенсійні фонди не надто популярні в Україні. Згідно з опитуванням USAID, яке проводилось у 2017 році, більше половини (54%) всіх опитаних не хотіли б стати учасниками таких фондів. І лише 8% опитаних були б зацікавлені сплачувати внески до недержавних пенсійних фондів за умови отримання податкової пільги на внески.

До того ж наразі немає єдиної концепції щодо другого рівня пенсійної системи. Зокрема, депутати і Національна комісія цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) пропонують різні варіанти законопроєктів, які мали б регулювати загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне страхування.

Топ-міфи і маніпуляції про пенсійну реформу 

Згідно з нашими спостереженнями, найбільше маніпуляцій про пенсійну реформу з’явилось за декілька місяців після її прийняття. Більшість з них час від часу досі з’являються у ЗМІ. Ось головні з них:

1. Проведення пенсійної реформи одномоментно зменшить кількість пенсіонерів більше, ніж удвічі

Олег Ляшко, 09/06/2017 

Неправда

“Тепер вони спробують так само незаконно протягти свою пенсійну «реформу», через яку кількість пенсіонерів скоротиться з 12 млн до 5 млн.”

У проекті пенсійної реформи не сказано про скорочення кількості пенсіонерів ні до 5 млн., ні на будь-яку іншу кількість. Чи реформа може викликати скорочення кількості пенсіонерів? Навряд чи, адже ті, хто був пенсіонерами, ними й залишаться незалежно від реформи.

Довгостроково темп приросту пенсіонерів може сповільнитися порівняно з тим, якою ця кількість могла би бути, якби вік та стаж залишалися незмінними (тобто реформа не була проведена), а також через природне скорочення, яке не залежить від реформи. 

2. Зменшувати коефіцієнт страхового стажу не можна - це європейська норма

Юлія Тимошенко, 13/10/2017 

Неправда

“Категорично не треба було чіпати коефіцієнт 1.35, тому що це європейська норма.”

Згідно зі Звітом “Pensions at a Glance 2015: OECD and G20 Indicators” (ст. 129) оцінка одного року страхового стажу у країнах Європи варіюється від 0,41% до 2,3% і залежить як мінімум від 2 факторів: кількості періодів, які зважуються на цей коефіцієнт, і розміру доходу, з якого розраховується пенсія. Також різні країни використовують різні системи використання цього коефіцієнту: є прогресивні системи, коли страховий стаж перевищує мінімально встановлений (наприклад, Угорщина), і є регресивні, коли розмір пенсії зменшується на певний відсоток за умови, коли вихід на пенсію здійснюється раніше встановленого віку (наприклад, Франція і Німеччина).   

3. Підвищили пенсійний вік до рівня нижчого, за середню тривалість життя

Вадим Рабінович, 05/06/2018 (10:40 - 10:45)

Неправда

“Пенсионный возраст подняли в стране, где средняя продолжительность жизни  меньше выхода на пенсию”

Середня очікувана тривалість життя населення (для обох статей) - 71 рік, 76 років для жінок і 66 років для чоловіків. Водночас пенсійна реформа встановила вік виходу на пенсію - 60 років (за умови наявності необхідного трудового стажу, з 2028 року - 35 років). У разі відсутності необхідного страхового стажу на пенсію можна буде вийти в 65 років. 

Насправді ж некоректно використовувати середню тривалість життя при народженні в контексті розмови про пенсійну реформу, адже на цей показник значно впливає смертність у ранньому та середньому віці. Потрібно використовувати інший показник: тривалість життя після виходу на пенсію. Після виходу на пенсію громадяни України живуть ще в середньому 18 років (ст.54). 

4. Пенсійна реформа - це бездумне виконання вимог МВФ

Микола Скорик, 21/09/2017 (0:55-1:13)

Неправда

“Владимиру Борисовичу (Гройсману) стоило бы честно сказать, что данная реформа (пенсійна) – это выполнение требований МВФ по сокращению бюджетных расходов и, соответственно, – по сокращению пенсионеров.”

Уряди країн, домовляючись про співпрацю з МВФ, узгоджують Меморандуми про економічну політику. Їх підписують Президент, Прем’єр-міністр, Міністр фінансів і Голова Нацбанку. Меморандум завжди виглядає як звернення керівництва країни з планом дій, який вони беруться виконати, щоб законодавчими та іншими методами вирівняти платіжні дисбаланси.

Згідно з останнім Меморандумом, прийнятим 2 березня 2017 року, Україна справді, серед іншого, зосереджується на “(ii) продовженні фіскальної консолідації задля забезпечення сталості боргу в середньостроковій перспективі, що буде підтримано впровадженням пенсійної реформи та більш ефективної та сприятливої для зростання податкової системи з одночасним поліпшенням якості державних видатків”.

Щодо скорочення пенсіонерів, то їхня кількість не зменшиться в результаті реформи – ані одразу після її прийняття, ані у довгостроковому періоді, якщо не враховувати природне скорочення, яке не залежить від реформи і яке прогнозувалось задовго до поточних дебатів – напр., дивись демографічний прогноз до 2050 року (публікація 2006 року) від Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду планується за рахунок, з одного боку, зменшення приросту видатків на пенсійне забезпечення завдяки збільшенню ефективного трудового стажу при виході на пенсію (для нових пенсіонерів), а з іншого, підвищення надходжень та розширення бази ЄСВ.

5. Пенсії будуть індексуватись лише на половину індексу споживчих цін, а не на 100% 

Юлія Тимошенко, 27/09/2017 (42:15-42:30)

Маніпуляція

“Якщо сьогодні треба індексувати по закону пенсію на повний рівень інфляції, який є, то тут (в пенсійній реформі - ред.) вони закладають, що вже подальші всі роки індексація пенсій буде проводитися тільки на 50% інфляції.”

Пенсії будуть автоматично індексуватися щороку на 50% інфляції та на 50% від зростання середньої заробітної плати (відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).  

Раніше, згідно з постановою КМУ “Порядок проведення індексації грошових доходів населення”, визначалось, що “Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділену на 100 відсотків”.

Тобто раніше розмір індексації визначався лише індексом споживчих цін, а зараз ІСЦ та зростанням середньої заробітної плати. Крім того, помісячно має проводитися індексація, якщо інфляція більша 3% на місяць.

Де шукати правду?

Усі законодавчі зміни, пов’язані з проведенням пенсійної реформи, викладені у Законі України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”. Просто і доступно про етапи і сутність пенсійної реформи можна почитати на ресурсі “Пенсійна реформа” і на сайті Міністерства соціальної політики.

Основні правові положення функціонування пенсійної системи в Україні викладені у Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Який був дефіцит Пенсійного фонду і яким він залишається наразі порахували і візуалізували у проекті “Ціна держави”.

У Меморандумі з МВФ можна почитати, які зміни у пенсійній системі зобов’язався зробити український уряд. Так само в Меморандумі обґрунтована необхідність пенсійної реформи.

Про середній розмір пенсій, розподіл розміру пенсій за кількістю пенсіонерів, чисельність пенсіонерів, їх вік тощо регулярно звітує Пенсійний фонд України. Також у звітах ПФУ можна дізнатись про розмір доходів Фонду і їх джерела та напрями і обсяги видатків з Фонду.

Серед експертів фахово пенсійну реформу коментують Марія Репко з Центру економічної стратегії, Ганна Вахітова з Київської школи економіки, Галина Третьякова та Юрій Ганущак з “Реанімаційного пакету реформ”.

Дисклеймер: Цей матеріал, в рамках спільного проекту VoxCheck та Українського Радіо “Відсоток правди”, підготовлено завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю VoxUkraine та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

VoxConnector, спеціально для "20 хвилин" Тернопіль

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.