Звісно, залишати чайові чи ні — особиста справа кожного. Але в більшості країн уже склалися певні правила, скільки і кому варто залишати чайових. Про розмір суми “на чай” навіть радять уточнювати в керівника групи чи екскурсовода. Адже сума, яку залишите, наприклад, покоївці чи офіціантові в бідних країнах чи на островах, може насторожити. Вони будуть думати, як вам віддячити. Така ж сума чайових у ресторанах розвинутих країн може офіціанта образити.
Де і скільки залишають чайових обслуговуючому персоналу, розповідають тернопільські мандрівники.
На прощання дали щедрі чайові
У болгарських кафе і ресторанах тернополянка Оксана Зарічна з друзями залишала два-три леви.
— Це приблизно 5-8% від суми замовлення. Обслуговування в закладах там зазвичай хороше. Коли офіціант привітний, уважний і швидко все приносить, то не шкода залишити йому чайові, — пригадує жінка. — Та й персонал там уже навчений на це. Тож коли залишали суму більшу, аніж в рахунку, то офіціанти мило усміхалися та дякували. Лише одного разу ми не дали чайових, коли хлопець-офіціант тричі підходив до нас і перепитував замовлення. До того ж, зі столу довго не прибирали крихти хліба.
З одним із барменів тернополяни навіть потоваришували. Тож в останній вечір у цій країні вони пішли попрощатися з ним.
— Ми замовили якісь страви та пиво. Коли почали скидатися для оплати рахунка, то кожен із нас знайшов у гаманці ще дрібні болгарські гроші і копійки, — каже пані Зарічна. — Обмінювати їх ми все одно вже не мали де, тож залишили нашому другові бармену досить щедрі чайові. Йому аж незручно було, що ми стільки грошей дали. Тоді він приніс нам у подарунок пляшку вина.
“Європейці дають мало...”
Тернополянка Марія навчалася у Польщі за однією зі студентських програм. Дівчина переконує, що додаткову плату за обслуговування там дають неохоче.
— Неодноразово ходили разом в кафе з поляками, німцями, французами. Усі сидять компанією, п’ють пиво. Тоді розраховуються кожен за себе і ніяких чайових. Хіба округлюють рахунок до більшого, щоб не забирати кілька копійок решти, — пригадує вона. — Максимум, що залишали офіціантові, — один злотий.
Марія каже, що спочатку думала, що так роблять лише студенти. Але її подруга працює в одному з кафе Італії. Вона теж каже, що відвідувачі не дуже щедрі на чайові.
— Наші швидше залишать додаткові гроші до чека, аніж місцеві чи туристи із Західної Європи, — говорить вона.
Чайові включають у рахунок
У ресторанах і кафе більшості європейських країн оплату за обслуговування та сервірування включають у рахунок. При цьому на документі роблять відповідну позначку. Навіть якщо подібного напису нема, поцікавтеся про це в офіціанта.
У тій же Італії, як додає тернополянин Андрій Комар, плату за обслуговування включають у рахунок. Цікаво, що, коли пити каву за барною стійкою, то ціна — одна. А коли ту ж каву пити вже за столиком, то сума рахунка буде більшою.
— В Австрії чайові становлять 5% від вартості замовлення, у великих ресторанах прийнято залишати 10% від суми рахунку, — каже тернополянин Ігор Галас. — Офіціант обов’язково поверне решту. І лише після цього у тій же серветці треба залишити чайові.
У вуличних кафе, за словами чоловіка, чайові не дають. Таксистові прийнято залишати 10% від суми на лічильнику. Можна просто залишити дрібні гроші із решти.
У Франції зазвичай чайові включають у рахунок. Окрім того, відвідувачі ресторанів і кафе залишають 1-1,5 євро, додає тернополянка Ірина. Вона жила в цій країні майже рік.
— Це звичайне правило етикету, ознака хорошого тону, — додає дівчина. — У рахунках ресторанів часто пишуть service compris, що перекладається як “включене обслуговування”. Але крім того, відвідувачі залишають чайові. Їх кладуть у круглу тарілочку, на якій офіціант приносить рахунок.
Працюють лише за чайові
Чи не найбільші чайові — в американців. Там хорошим тоном вважають залишити на чай суму в сумі 20-25% від вартості замовлення.
— У цій країні офіціанти працюють не за зарплату, але, власне, за чайові. Тому не залишити їм гроші за обслуговування — це позбавити їх частини зарплати, — розповідає тернополянка Олеся Кравчук, яка два роки жила у США. — Окрім кафе та ресторанів, чайові прийнято давати також у таксі, перукарнях, інших закладах сфери послуг. У ресторанах, коли розраховуватися карткою, у меню є спеціальна графа — tips. У ній клієнт сам записує суму чайових, яку він бажає залишити.
беруть бакшиш
Обслуговуючий персонал в африканських і близькосхідних країнах охоче приймає чайові, або по-їхньому бакшиш.
Тернополяни, з якими ми спілкувалися, зауважують, що персонал у готелях настільки навчений на чайові, що стоїть, поки не даси дрібні гроші за ту чи іншу послугу.
“Сторожував біля дверей...”
— У східних країнах чайові — окрема тема для розмови. Із нами колись в Анталії стався кумедний випадок. Ми з чоловіком уперше їздили до Туреччини та й узагалі за кордон. У готелі носій одразу підхопив наші валізи та поніс на третій поверх, — розповідає тернополянка Світлана Король. — Ми подякували та пішли в свій номер. Але чоловік мав ще запитати на ресепшені про екскурсію, відчиняє двері, а там... стоїть той носій. Ми аж злякалися. А він каже: “Бакшиш”.
Виявилося, тернополяни не дали йому чайові, і він вирішив зачекати, поки винесуть гроші. Хоча у турецьких готелях на стійці ресепшн, у ресторані, в барі або навіть в номерах зазвичай є невелика коробочка з написом: tip-box. Саме туди слід класти чайові для персоналу.
Втратили від курсу валют
А от тернополянка Ірина Кріль під час подорожі до Туреччини віддала п’ять євро “на чай”, сама того не плануючи. Жінка була на екскурсії в Стамбулі та пішла з іншими туристами пообідати в місцевому ресторані.
— Нам сказали, що там спокійно можна розраховуватися в євро. Тож ми, не задумуючись, замовили їжу та почали чекати, — пригадує пані Кріль. — Замовлення довго не приносили. Та й офіціант був якийсь непривітний. Ми вирішили, що не будемо залишати їм чайові.
Рахунок туристи оплачували в євро. Але здачу їм принесли... у турецьких лірах. Вони не знали курсу обміну валют, тож особливо не переймалися: взяли гроші та пішли з ресторану.
— Зате, коли ми обміняли в банку гроші, виявили, що втратили шість євро. Було неприємно, що нас так обрахували, — пригадує вона. — Вийшло, що вони собі залишили досить щедрі чайові за рахунок обміну валюти.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер