Тернопільський “Айболить” для парасольок

Мирослав Гавриш – чи не єдиний майстер із ремонту парасоль, який ще працює в нашому місті. Восени, особливо в дощову погоду, роботи у нього суттєво більшає. Його невеликий кіоск вщерть заповнений парасолями.

- Люди згадують про парасолі, а отже і про мене, лише коли на небі зявляються темні хмари або вже починає падати дощ, - усміхається пан Гавриш. – От і приносять різні моделі в ремонт. Найчастіше – китайські. Хоча серед них є як поганої, так і досить хорошої якості.

Має сотні парасоль.
Мирослав Гавриш ремонтує парасолі вже 12 років. Навчився цій справі сам. Колись працював в Побутремтехніці. Коли закрили, пішов на “власний хліб”.

- Моя робота – сезонна і не така вже й вигідна, як би хотілось. Заплачу за оренду, в соцслужби та податкову – і мало що залишається. Але ж працювати треба, - каже чоловік. – Але хоч би місце було. А то поруч ведеться будівництво і кажуть, що мій будуть зносити… Оренда приміщень зараз дуже дорога, то навіть не знаю, як далі буду працювати. Може через вашу газету хтось мені допоможе з невеликим приміщенням для оренди…

В його малесенькому кіоску – сотні парасоль – різного вигляду, стану та країни-виробника – розкладені на полицях, в ящиках і на підлозі. Багато з них тримає як запасні деталі.
Для читачів нашої газети він погодився надати декілька порад щодо вибору та експлуатації парасолі.

Тростина – міцна, але незручна.

Найкраще, як пояснює фахівець, якщо парасоля має вісім спиць. Тоді вона – надійніша, міцніша.
- Зараз багато складаних парасоль роблять на 10 спиць. Це – ще нормально. Набагато гірше, якщо ти зхспиць – 16-20, - каже співрозмовник. – Адже тоді вони дуже тонкі. Якщо вітер завертає, то відразу половину чи третину спиць ламається. Та й відремонтувати їх складно, руку важко запхати.
Є свої нюанси і стосовно видів парасоль.

- Найміцніші парасолі - тростини, - розповідає Мирослав Гавриш. - Вони мають суцільні спиці. Гнуться, хіба якщо їх дуже сильно вивертає вітер… Але їх зараз мало хто приносить в ремонт і взагалі купує. Бо вони незручні в користування: легко згубити, треба ходити весь день з палицею. А дощ, буває, лиш 15 хвилин протягом дня іде.

Відтак краще, брати парасолю-напівавтомат, причому, щоб спиці були металічними по всій довжині.
- Автомати швидше ламаються, кнопка-спуск може зіпсуватись, - пояснює він. – Раджу, щоб спиці були повністю металевими, бо такі менше ламаються. Зараз є в продажі чимало парасоль з пластиковими кінцями спиць. Вони ніби-то і непогані, на вітрі не ламаються. Але ж то пластмаса, ж часом трісне.

В колишніх радянських парасолях – міцні сталеві спиці, прогумована знизу тканина. Зараз, як каже пан Гавриш, наче і металеві спиці дають, але вони швидше ламаються. Та й тканина уже не така міцна, як колись.