"Релігійні" війни на Тернопіллі

Конфлікти між церковними громадами у двох селах Тернопільської області нещодавно вилилися в сутички і навіть стрілянину. Якщо ж компромісу між прихильниками різних церков не буде знайдено, керівники облдержадміністрації обіцяють закрити храми. У різних селах Тернопільщини міжцерковні конфлікти залагоджували по-різному — облаштовували приміщення для відправ у хатах, будували нові церкви. А в одному із сіл Збаразького району громади навіть домовилися про почергові богослужіння і... тримають це в таємниці від церковних владик. Конфлікт у селі Рохманів Шумського району загострився після того, як обласна влада своїм розпорядженням про почергові богослужіння спробувала помирити людей. У селі сутички виникли тоді, коли представники райдержадміністрації разом зі священиками спробували провести інвентаризацію майна у храмі і запровадити почергові богослужіння. Нагадаємо, що в Рохманові триває протистояння громад Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ) і Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) через сільський храм. Конфлікт виник у серпні 2004 року, коли від громади УПЦ відділилася група людей, які зареєстрували громаду УПЦ КП. 25 квітня цього року голова облдержадміністрації Іван Стойко прийняв розпорядження про почергову відправу. Проте прихильники УПЦ на чолі з отцем Олегом Сірком категорично проти такого рішення. Як пояснив о. Сірко, він не може допустити, щоб у храмі відправляли служби представники неканонічної церкви. Відтак 13 червня, коли чиновники мали провести інвентаризацію майна храму, отець Олег відмовився відчинити двері. Це, як ми писали у минулому випуску, обурило прихильників УПЦ КП і вони почали вимагати ключі від церкви. Чимало людей оточили церковний двір і погрожували священику, що не випустять його. “Облога” тривала майже сім годин, поки до Рохманова не прибула “швидка” — вона й “визволила” отця. Медиків викликали правоохоронці, аби вгамувати пристрасті серед людей. Наразі громада УПЦ опротестовує розпорядження І.Стойка про почергові богослужіння у Верховному суді. Храм у Рохманові нині опечатали, і його охороняють міліціонери, а розв’язанням конфлікту займається місцева влада. — Ми виконаємо судове рішення і будемо домагатися проведення інвентаризації, — повідомив голова Шумської райадміністрації Василь Петрук. — Це нормальний, цивілізований вихід, за законом. Інакше, якщо люди побачать, що влада безсила, вони можуть почати діяти на свій розсуд, використовуючи силу. У селі Заздрість на Теребовлянщині конфлікт між греко-католицькою та православною громадами призвів до стрілянини. З допомогою газового пістолета отець УГКЦ Віталій Дзюба намагався врятуватися від жителів села, які оточили його неподалік від церкви. Цей інцидент трапився 13 травня після невдалої спроби працівників виконавчої служби і представників УГКЦ провести інвентаризацію церковного майна. Зазначимо, що протистояння в Заздрості триває уже понад 14 років. Обидві сторони доводять своє право на храм, який був споруджений на кошти родини Йосипа Сліпого, уродженця Заздрості, патріарха УГКЦ. Ще в 1996 році арбітражний суд Тернополя своїм рішенням передав право власності на храм греко-католицькій громаді. Потім це рішення підтвердив арбітражний суд Києва, куди православні звернулися з апеляцією. Однак громада УПЦ КП не згодна з рішеннями судів і не погоджується на почергові відправи. Її представники пояснюють, що 15 років дбали про храм і не бачать підстав, щоб передати його іншій громаді. Греко-католики ж нарікають, що останні 14 років змушені були відправляти богослужіння просто неба. Після сутичок церкву в Заздрості опечатали. Однак вночі 20 червня члени православної громади зламали пломби та замки на дверях, і встановили там свій замок. Відтак на Зелені свята вони служили у храмі, і не впустили туди прихожан УГКЦ. Утім, як випливає зі слів заступника голови ОДА з гуманітарних питань Анатолія Вихруща, людям таки доведеться домовитися “по-доброму”. Інакше влада просто закриє храм, поки представники обох громад не погодяться на почергові богослужіння. Зараз міжцерковні конфлікти ще тривають у 26 населених пунктах області. Однак у більшості сіл, де колись кипіла ворожнеча, запевнили “RIA плюс” в обласному управлінні у справах релігій, цю проблему вже вирішено. Громади цих сіл вийшли з ситуації по-різному. Так, наприклад, у селі Коханівка Збаразького району одна з громад облаштувала церкву в хаті покійного священика. Інша — користується храмом, довкола якого і розгорівся конфлікт. У Коханівці восени 1999 року частина населення села вирішила підпорядкуватися не Московському, а Київському патріархату. Одразу після реєстрації громади УПЦ КП представники УПЦ звернулися до суду, щоб за ними визнали право власності на храм. А на Вербну неділю священика УПЦ гілками верби побили прихильники Київського патріархату. Відтак представники обладміністрації закрили церкву і порадили селянам дійти згоди в суді. Після тривалих судових тяганин Верховний суд прийняв рішення про почергові богослужіння, але селяни відмовилися його виконувати — вони відправляли служби біля церкви, але з різних боків. У 2001 р. громада УПЦ вирішила провадити богослужіння в колишньому будинку священика. А прихильники Київського патріархату почали правити у храмі. Зараз, запевнила сільський голова Галина Онищук, у селі все спокійно. В іншому селі Збаразького району громади УГКЦ і УПЦ КП дійшли до компромісу самостійно — вони таки стали відправляти богослужіння у сільському храмі почергово. Проте якби про це дізналися церковні владики, запевнили представники однієї з громад, конфлікт розгорівся б із новою силою (саме тому ми не вказуємо назви цього села). Як розповів голова церковної двадцятки православної громади, конфлікт у цьому селі розпочався у 1990 році, коли зареєстрували громаду УГКЦ. Члени обох громад домагалися права власності на храм у судах різних інстанцій протягом майже десяти років. Урешті господарський суд прийняв рішення на користь православних. — Ми дозволили греко-католикам правити, інакше бійок було не уникнути, — пояснив православний священик. — Але якби про це дізналися наші ієрархи, вони заборонили б так робити. А так поки що все спокійно. Поки ніхто не знає, хай там тихенько правлять. А в селі Буданів на Теребовлянщині громада УГКЦ звела новий храм, поступившись опонентам з УПЦ. Гроші для спорудження нової церкви люди збирали самотужки, просили у мешканців інших сіл, а також у підприємців. Згідно з домовленістю представників парафій, частину коштів мали виділити прихожани УПЦ, але згодом вони відмовилися. Минулого року храм, який зводили протягом кількох років, освятили. — Багато залежить від священиків і від держави, — ділиться думками отець УГКЦ Борис Пасічник. — Якщо держава не буде зацікавлена в тому, щоб вирішити ці конфлікти — їх ніхто не вирішить. У свою чергу, керівники обласної влади планують залагодити міжцерковні конфлікти шляхом переговорів. До 27 червня, як запевнили “RIA плюс”, Іван Стойко має зустрітися з владиками церков, представниками райадміністрацій та силових структур, аби припинити ворожнечу спільними зусиллями.   Коментарі “Політику і церкву — розмежувати...”Архиєпископ Тернопільської і Кременецької УПЦ Сергій: — Конфлікти, на мою думку, почалися після відомих подій “Помаранчевої революції”. Адже прояви реформування в суспільстві політики часто намагаються перенести і на церкву. Проте споконвіку політика і церква були розмежовані. Навіщо ж нині владі показувати право сильного і вирішувати, кому віддати храм. Це ж стосується й почергових відправ у церквах. Їх можна порівняти зі сваркою в робочому колективі. Якщо посварилися два працівники, то хіба ж варто давати їм один кабінет, навіть якщо вони приходитимуть туди в різний час? Тому й почергові відправи мають відбуватися лише тоді, коли в громадах є взаєморозуміння і всі вони згідні на це. В іншому випадку, менш чисельній громаді потрібно надати окреме приміщення. Приміром, це й вирішило б проблему в Рохманові. “Потрібно хотіти піти назустріч...”Отець Андрій Романків, канцлер Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ:— Однією з причин  конфліктів є неправда, яка виходить з уст деяких представників духовенства православної церкви. Вони інтерпретують історію необ’єктивно. Крім того, вони поводять себе нечесно. Так, у Рохманові вони домагаються почергових богослужінь, а в Заздрості не хочуть цього робити.Крім того, деякі політичні сили зацікавлені в існуванні конфліктів, бо хочуть дискредитувати теперішню владу. Конфлікт у Заздрості розгорівся перед приїздом Ющенка до Тернополя не випадково.Попередня влада ігнорувала міжцерковні та міжконфесійні конфлікти. Якщо вона і приймала відповідні рішення, їх все одно ніхто не виконував. Тому ці невирішені суперечки чекали “свого часу”, як бомба з годинниковим механізмом. Теперішня влада є посередником у діалозі між церквами. Вона хоча б намагається залагоджувати конфлікти, виконувати рішення судів.Я вважаю, що насамперед потрібно, аби духовенство хотіло піти назустріч і поважало закони України. “Не треба загострювати увагу...”Отець Анатолій Зінкевич, протоієрей Свято-троїцького духовного центру (УПЦ КП):— Події в цих селах є політичною авантюрою голови облдержадміністрації Івана Стойка, який почав приймати рішення на користь греко-католицької громади. До цього в селі не було конфлікту, бо не було причин для нього. Роз’єднують нас політичні інтригани. Люди, які пройшли на політичному горбі Ющенка до влади, не мають здібностей до керівництва, не мають що показати. Вони вирішили сховатися за одну з церковних течій — УГКЦ.Обласне керівництво за час свого перебування не зробило жодної дії, але проявило свої симпатії. Адже якщо в селі є дві громади, то церковну власність не можна передавати в руки однієї громади.У Заздрості виявилася недолуга поведінка обласної адміністрації. Дуже шкода, що ці політичні авантюри скомпрометували нашу область в очах української спільноти і, зокрема, Києва. Влада або цілеспрямовано, або через дитячу наївність додала ще один негативний штрих не на користь Тернопільщини.Розв’язати ці конфлікти просто: не загострювати увагу, не підігравати ворогуючим сторонам — і все стане на свої місця. А щоб назавжди об’єднати народ, потрібно створити єдину українську церкву. “Конфліктів як таких не існує...”Анатолій Вихрущ, заступник голови облдержадміністрації з гуманітарних питань:— На сьогодні конфліктів як таких не існує. Існує непорозуміння між тим, чи потрібно виконувати закон, а чи можна зробити вигляд, що певних положень не існує.Такі конфлікти потрібно залагоджувати не лайкою, а в судовому порядку. І якщо є рішення суду, то завдання влади — забезпечити його виконання. Не ми вигадали почергові відправи і не ми їх ініціюємо. Це передбачено законом. Владики церков у Тернопільській області повинні зрозуміти, що закон один і тлумачити його на свій лад не можна.Якщо люди не захочуть вирішити ці конфлікти за церковними і державними законами, ми закриємо храм. У влади вистачить сили це зробити. Люди, які дозволили собі нецензурну лайку біля храму, не достойні його.Варто зрозуміти, що облдержадміністрація не займається окатоличенням і не шукає популярності. Ми йдемо назустріч людям. Створили координаційну раду, надіслали відповідні листи президентові Ющенку, в яких просимо вирішити це питання на рівні держави. Якщо хтось знає, як розв’язати ці конфлікти, має конструктивні, конкретні пропозиції, нехай їх висловить.А від загострення конфліктів виграють ті сили, які незабаром можуть створити нам найбільші проблеми. Це сили зла. Ті сили, які підштовхують нашу молодь лежати з пивом на сходах драмтеатру. Це — своєрідний виклик релігії.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.