Відверті картини Тараса Гірняка: чи є музи в художника, які надихають на творчість

Говорячи про картини, можливо у вас є муза, чи навіть музи, що надихають вас?

 ─ Є(посміхається). Звісно, у кожного художника має бути муза. Але для мене - це музи, до яких я поки не можу дійти і бути поруч з ними. Можливо, муза – це і є щось недосяжне, бо якщо ти вже будеш поруч з нею, тоді, мені здається, ефект музи може пропасти. Якщо говорити про жінку, з якою живеш, то вона є більше художнім критиком, аніж музою.

То хто ж муза для вас? Зізнавайтесь.

─ Назвати її я не можу, але можу запевнити, що знайомий з нею.

Написання картин – це для вас більше хобі чи робота?

 ─ Для мене художник – це не професія, а стан душі. Звісно, що це і хобі, і робота, це мій хліб, і я цим заробляю. Але якщо  розглядати написання картин як заробіток, то є і такі, що не завжди мені по душі, які я і не хотів би робити, але звичайно, творчістю ти не дуже заробиш.Те що ти думаєш, уявляєш та малюєш для душі, не завжди приносить дохід. Тому доводиться дещо гнатися за комерцією, проте я стараюся працювати і для себе.

Скільки зазвичай часу іде на написання картини?

─ Усе залежить від того, яка картина. Якщо говорити про портрет, розміром 50 на 40, то десь до тижня часу. Звісно, що треба ще врахувати технічну специфіку, наприклад коли малюєш олійною фарбою, то потрібно почекати поки один шар висохне і тоді продовжувати творити. Проте є різні техніки, деякими можна намалювати портрет і за пів години, але це не означає, що ця робота не буде цінною.

У якому жанрі більше працюєте?

─ Натуралізм. Щоб все було більше наближене до натурального та фотографічного моменту, якщо це в портретах. Але люблю малювати і в жанрі абстракціонізму.
 

Скільки полотен за своє життя вже намалювали?

─ Дуже важко сказати. Я навіть не можу сказати вам, скільки намалював портретів. А ще якщо враховувати, скільки ми створили ікон та іконостасів з моїм батьком, то рахунок ітиме на тисячі.

Ви малюєте ікони в різних церквах чи все ж притримуєтеся якоїсь конкретної єпархії?

─ Для мене це не має значення. Єдиною відмінністю є стиль, наприклад візантійський, він дещо складніший, оскільки не є академічним.

У скільки років ви зрозуміли, що хочете бути художником, чи можливо це була думка, нав'язана батьками?

─ Приблизно з шести років, коли вже пішов до школи.  Але це не була думка, нав'язана батьками. Я відчував себе творчою людиною, і в інших аспектах себе просто не бачив. А художником я просто мусив бути, бо бачив, як працювали мої батьки, вони теж творчі люди, надихався ними.

Яка середня ціна та за скільки найбільше ви продавали свою картину?

─ Якщо це портрет, 50 на 40, холст, намальований олійною фарбою, то це приблизно 100 доларів. А найдорожче я продавав картину - приблизно за 1000 доларів.

Чи є для вас теми, які ви не погодилися б малювати ні за які гроші?

─ Доволі цікаве питання. Гадаю, що якби я малював Сталіна чи Путіна, то люди мене просто би не зрозуміли.

Чи були у вас періоди творчого застою, коли ви просто хотіли абстрагуватися від написання картин, або взагалі завершити творчу діяльність?

─ Творчу діяльність так просто залишити не можу, це просто стан душі. Проте періоди застою були, коли нема натхнення. Але є ще момент комерції, коли потрібно малювати, щоби щось заробити. Коли такі моменти приходять, це навіть помітно візуально в роботах, проте не кожен то бачить.

На вашу думку, художник – це поклик душі, чи все ж художником може стати будь-хто, головне - лише старання?

─ Художник – це талант, помножений на навчання. Якщо таланту нема, то картин, звісно, буде, але душі вона не матиме.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.