Рясні виділення жовтуватого забарвлення почали турбувати 26-річну Надію місяць тому. Спершу тернополянка цим не особливо переймалася. Сподівалася, минеться. Та виявилося, даремно. Виділення нікуди не зникали, навпаки - посилювалися перед місячними. Стривожившись, Надія звернулася в жіночу консультацію.
- Лікар помітила зміни в мазку, - пригадує дівчина. - В мене була гостра форма гонореї.
Загрожує навіть безпліддям
Перші прояви гонореї - гнійні виділення жовтуватого забарвлення - можуть з'явитись у період від трьох до 15 днів. Рідше - через місяць після зараження. Часто недуга протікає без жодних симптомів, зауважує лікар-гінеколог жіночої консультації №2 Людмила Флентей.
Про гонорею можуть свідчити дискомфорт під час сечовипускання, болі внизу живота, печія і свербіння у ділянці статевих органів, - каже співрозмовниця. - Якщо жінка зауважила у себе бодай один із перелічених симптомів, не варто втрачати час, а якнайшвидше здати аналізи. Так вдасться уникнути ускладнень, наслідки яких бувають незворотні.
Якщо хвора перериває лікування або намагається позбутися гонореї самотужки, хвороба переходить у хронічну форму. Зарадити недузі тоді стає значно важче.
Часто до гонореї приєднується трихомоніаз, а також бактеріальна або вірусна інфекція, - додає гінеколог. - Це можна визначити тільки за допомогою лабораторних аналізів в шкірно-венерологічному диспансері.
Якщо запальний процес стає хронічним, в жінок порушується менструальний цикл і розвивається злуковий процес у малому тазі. Це може призвести до безпліддя, позаматкової вагітності, викиднів, синдрому хронічних тазових болей.
Табу - на алкогольні напої
Гонорею лікують за допомогою антибіотиків. Препарати слід приймати точно за призначенням. Не можна вживати алкоголь і вести статеве життя. Якщо жінка пропустила прийом ліків, сподіватися, що гонорея зникне, марно.
Зараз люди часто приймають ліки, прислухаючись до реклами, за порадою друзів або знайомих. З часом відбувається звикання до певного препарату, - наголошує пані Флентей. - Тому, перш ніж призначати лікування, лікар бере мазок з вагіни та уретри. Так можна з'ясувати, чи там є збудник гонореї, а також наскільки він чутливий до антибіотиків.
Якщо діагностика і лікування - своєчасні, одужання настає через 7-20 днів. Все залежить від форми хвороби, місця знаходження запального процесу, ускладнень, супутньої інфекції, чутливості збудника до антибіотиків.
Після завершення лікування бажано приймати спеціальні препарати, що відновлюють нормальну мікрофлору в організмі, - веде далі гінеколог. - Наприклад, лактобактерин, біфідумбактерин, ацилакт.
Якщо після завершення курсу лікування прикрі симптоми не зникли, ймовірно, що жінка заразилася повторно або лікування виявилося невдалим.
Певні види збудників, що викликають гонорею, стали нечутливі до деяких антибіотиків, - розповідає фахівець. - Тож якщо покращення немає, слід обстежитися повторно. Лише так вдасться з'ясувати, в чому справа.
Якщо недуга - задавнена, вилікувати її непросто. З часом вона переходить в хронічну форму. - Для жінок це украй небезпечно. Адже може призвести до порушення менструального циклу, утворення злукових процесів у малому тазі, безпліддя, позаматкової вагітності, викиднів і поширення збудника по всьому організму, - каже лікар.
Чоловік не хотів лікуватися
Навіть якщо недуга протікає абсолютно без симптомів, хворі можуть заразити інших. Тому лікувати гонорею слід одразу в обидвох партнерів. Лише так вдасться уникнути повторного інфікування.
Якось до Людмили Флентей звернулася 35-річна жінка з району. Пацієнтка поскаржилася на підозрілі виділення, які посилювалися перед місячними, болі під час сечовипускання і внизу живота. Виявилося, що у жінки - задавнена гонорея. Лікування було досить складним. Однак через два місяці пацієнтка прийшла знову. Бо інфекція розвинулася повторно.
- Лікувати гонорею, як і інші захворювання, що передаються статевим шляхом, повинні одночасно обидва партнери, - наголошує гінеколог. - Але в цьому випадку чоловік не хотів лікуватися, запевняв, що повністю здоровий і йти до лікаря - немає сенсу. Жінка змовчала, бо не хотіла сваритися.
Зазвичай зараження відбувається статевим шляхом. Інколи гонорея передається через постільну білизну, рушники, губки та інші предмети, якими користувався хворий. Проте такі випадки - рідкість.
- При гонореї необхідно лікувати пару, - зазначає співрозмовниця. - Бо якщо жінка вилікується і житиме з інфікованим партнером, то рано чи пізно заразиться знову.
Під час пологів може запразитися дитина
Зазвичай з моменту зараження до появи перших ознак хвороби минає від декількох днів до кількох тижнів. Симптоми гонореї у жінок менш виражені, ніж у чоловіків. Інколи - зовсім непомітні.
Потрапивши в організм, збудник у більшості випадків одразу вражає шийку матки і сечовипускний канал. А іноді - навіть пряму кишку, - розповідає лікар-гінеколог жіночої консультації №2 Людмила Флентей. - Жінки помічають гнійні виділення з вагіни, дискомфорт під час сечовипускання, болі в нижній частині живота.
Якщо вчасно не розпочати лікування, інфекція поширюється в матку, маткові труби і яєчники. Звідси - різке підвищення температури, болі в нижній частині живота, порушення менструального циклу.
Поступово, через утворення спайок і рубців, настає часткове або повне зарощення маткових труб, - застерігає лікар. - Це може обернутися позаматковою вагітністю або безпліддям.
Гонорея особливо небезпечна для вагітних. Адже під час пологів ця недуга може передатися від матері до дитини.
- Вагітні жінки, які мають гонорею, потребують невідкладного лікування, - пояснює гінеколог. - Інакше інфекція може передатися дітям. Ризик високий. У немовлят може розвинутися гонококовий кон'юнктивіт - запалення слизової оболонки ока, а там - і сліпота.
В однієї з пацієнток Людмили Флентей на 27-му тижні вагітності з'явилися рясні гнійні виділення з вагіни. Вони були жовтуватого забарвлення, викликали подразнення зовнішніх статевих органів і внутрішньої поверхні стегон. Це насторожило жінку і вона прийшла на огляд. У вагітної була гонорея.
Нещодавно чоловік тернополянки повернувся з відрядження і, ймовірно, її заразив, - каже співрозмовниця. - Жінка одразу лягла в шкірно-венерологічний диспансер і пройшла курс лікування. Антибіотики їй вводили ін'єкційно.
Щоб захиститися від зараження, лікар радить не забувати про особисту гігієну й уникати випадкових статевих контактів. А також - завжди користуватися презервативом. Він вбереже від гонореї та інших хвороб, які передаються статевим шляхом.
Жінкам потрібно стежити за своїм менструальним циклом, адже його порушення - один із симптомів гонореї, і відвідувати гінеколога як мінімум раз на півроку, - наголошує пані Флентей.
До речі, вірогідність зараження після разового статевого контакту з хворим на гонорею складає близько 50%. А це вже значний ризик.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 22 від 3 червня 2026
Читати номер