Про мир нині мріють чимало наших співвітчизників. Поки що перемога (про інший варіант для нас не хочеться й думати) не здається близькою. Все ж, колись настане день, коли на полях колишніх боїв западе тиша. Що буде після цього? Відповідь на ці запитання спробують дати два людські психотипи: перший - для якого пів склянки води є "аж цілими пів склянки"; другий - для якого це "всього лише пів склянки". Спочатку слово – першому:
-
внаслідок війни з сильним ворогом ми боєздатну армію. У неї буде головне – неоціненний бойовий досвід;
-
молодь отримає не історичних, міфологізованих, а реальних героїв війни. Вони стануть потужним виховним прикладом;
-
зітреться протистояння "Схід - Захід". Мешканці зовсім не "бандерівських" регіонів довели, що у більшості своїй не сприймають ідеї "русского міра" і ладні були зі співом "Ще не вмерла..." йти проти озброєних окупантів. Українська нація стане значно більш монолітною;
-
люди навчаться визначати, чого вартий той чи інший політик – в умовах воєнного конфлікту брехню й лицемірство приховати важче;
-
Остаточно зроблений європейський вибір знайде підтримку світової спільноти і прискорить цивілізаційний поступ країни.
Тепер – слово отому, котрий сумує через "всього лише пів склянки":
- прямі й непрямі військові втрати значно загальмують розвиток країни і негативно позначаться на життєвих стандартах, що призведе до зростання соціальної напруги;
- центральна влада надаватиме преференції регіонам, який безпосередньо торкнулася російська навала, що послабить увагу до проблем інших областей і потенційно може викликати їхнє невдоволення;
- країна зіткнеться з синдромом серед учасників бойових дій, схожим на відомий афганський. Чимало фронтовиків повернуться додому із пост-травматичним стресовим розладом. Вони звикнуть до насильства і будуть без обмежень застосовувати його у цивільному житті, що створить значну напругу в суспільстві. Можливі непоодинокі конфлікти за схемою "поки ви тут…, я за вас кров проливав!". А враховуючи величезну кількість нелегальної зброї, можна буде очікувати сплеску злочинів, пов'язаних із її застосуванням;
- число "липових" героїв війни зростатиме, аж поки не перевершить кількість її учасників;
- перезавантаження влади не відбудеться. Нинішня номенклатура "почистить пір’я" і знову зручно вмоститься народу на шиї разом зі своїм звичним багажем: правовим "беспредєлом", корупцією, кумівством.
Такі ось деякі аргументи і контраргументи можливого розвитку подій, коли настане бажаний усіма мир. Які з них справдяться, а які ні – з’ясується тоді, коли стихнуть звуки вибухів і пострілів. Наразі вони не поспішають це робити...
Ігор Дуда
Так що краще...помий голову, підстрижи нігті, почисти зуби і, напевно, ще випери шкарпетки - саме через те, що ти це не робило, колишня дружина начепила тобі роги (пригадуєш, убоге?). І перестань нарешті копирсатися пальцем у носі.
Плюс, звичайно, через твій неперевершений дебілізм.
А, взагалі, радий, що ти знову об'явилося (правда, щось довго цього разу тривав курс лікування в психіатрії). Навіть трохи заскучав, ЧМО, за тобою. Буде з ким поспілкуватися.
Напевно, варто поставитися до цього зі співчуттям - буває...
А ще він (точніше, воно) - з кодла типових биків - нових українців, які не можуть нахвалитися власним обжиранням і вважають, що всім це надзвичайно цікаво читати.
Саша Крест 4 березня 2020 р.
на минуломи тижні був з дружиною у Jan Amor... сподобалося... хоча за устриці можна було б і подешевше брати... а взагалі то, я харчуюся здебільшого у Ковчезі... майже кожен день... додому беру багато...на початок взяли салат з курячою печінкою та дошку від м'ясника, нарізка... потім я взяв стейк з телятини, а жінка форель у вершках... на завершення я взяв собі трубочки з згущеним молоком, а жінка медівник... ну, і звичайно, для мене еспресо з цигарою перед від'їздом додому... жінка пила каву по-ірландськи... додому набрали смажених раків та мідії по-грузинськи...
Як для клаповухого і безграмотного дебіла (див. вище), смаки досить вишукані, сказати б, аристократичні. Що не заважає дебілу-рогоносцеві залишатися дебілом-рогоносцем.