777 «Віддзеркалень" Руслана Боднарука

Свою першу книгу «Віддзеркалення» Руслан Боднарук написав в 20 років, а вже через рік вона побачила світ у тернопільському видавництві «Крок». З того часу нових книг хлопець не видавав, однак розповів, над чим працює зараз, і чим наступна книга буде відрізнятися від першої.

- «Віддзеркалення» вийшло ще в 2012 році, - розповідає Руслан. - Тоді тираж книги становив рівно 777 примірників. Однак був момент, коли я вже був ладен спалити непродані книги, та, на щастя, мене відмовили від такого кроку.

«Віддзеркалення» зрозуміти зможуть не всі, погоджується автор. Адже текст не має якогось счіткого сюжету. Це, скоріше, потік свідомості. Психологічна повість-мозаїка у ессе, як назвала книгу викладачка автора.

Від подвоєних літер до цілої книги

- Головний герой моєї книги лежить у комі, в той час як його друге «я» проживає своє життя, - розповідає Руслан. - Подвійний сюжет цілком відобразився у подвоєннях у слові-назві книги, там є дві літери «д» та дві літери «н».

Працював над своєю книгою Руслан десь із рік. Відверто розповідає, що іноді змушував себе її писати. Каже, що час від часу треба було чекати натхнення, хоча це і досить міфічне поняття.- Вечорами на нас находить втома, ти починаєш шукати причину, щоб не писати, однак варто змушувати себе це робити. Головне - мати в голові окреслений план і знати, чим все має закінчитися. Хоча сам я спочатку не знав, чим завершиться книга. Але цей «насильницький метод» праці, як я його називаю, допоміг визначитися із фіналом.

Тож тепер Руслан, навпаки, спершу продумує кінцівку книги, щоб все звести до логічного завершення. Головне - зрозуміти, про що саме ти пишеш. Тож друга книга автору вже так легко не дається, зізнається він.

- Коли мене запитують, чи є у цій книзі щось автобіографічне, то точно можу сказати, що є там дещо, запозичене із життя. Наприклад, історія, коли дух афганця приходить на його ж могилу. Якось колишній афганець розповів мені свою історію: доки він служив, додому прийшло повідомлення, що він загинув, батькам надіслали тіло, яке вони поховали. Аж потім він повернувся. Тож той афганець в буквальному розмінні іноді приходив на власну могилу, адже там вказані його ім’я та прізвище і дата народження.

Що ж до улюблених авторів, то Руслан захоплюється творами Михайла Коцюбинського. Каже, що над його «Цвітом яблуні» не зронить сльозу хіба черства людина, та й загалом його проза вміє зачепити і надовго не відпускає. Загалом же більше любить українську літературу, не тому що такий весь патріот, а тому що просто вона йому подобається. До улюблених авторів можу віднести Юрію Винничука, Юрія Іздрика та Володимира Винниченка.

Дарував свою книгу іншим письменникам

- Пам’ятаю, на другому курсі моя тоді ще майбутня дружина Марічка якраз писала курсову по Іздрику. Спершу ми тішилися з його матюків у тексті, а тоді зрозуміли, що є в тій літературі щось значно глибше. Тож можу сказати, що Іздрикова проза допомогла мені зрозуміти напрямок, в якому я хочу працювати, - каже Руслан.

Що ж до Юрія Винничука, то з ним у Руслана теж є цікава історія. Коли він тільки збирався видавати «Віддзеркалення», то надіслав рукопис старшому колезі із проханням написати вступне слово до книги.- Однак Винничук плавно із теми «з’їхав», порадив податися на один із літературних конкурсів, - пригадує Руслан. - Та все ж примірник моєї книги у нього є. Якось я зустрів його і Андрія Куркова у Тернополі, от і вручив їм по книжці. Це взагалі був своєрідний флешмоб «подаруй свою книгу українському письменнику», таким чином моє «Віддзеркалення» точно є у них двох, у Сергія Жадана та Макса Кідрука, у Василя Махна у Нью-Йорку, ще декілька книг поїхали на Схід.

Книгу, над якою зараз працює Руслан, сам він називає трішки легшою для сприйняття, в ній розповідається про дружбу досвідченого чоловіка, який багато чого досяг у житті, та хлопчика, на якого власні батьки не мають особливо багато часу. Тож дорослий спробує поставити своєрідний експеримент над хлопчиком: чого той зможе навчитися.

Довідка:

Руслан Боднарук народився 28 вересня 1990 року. Закінчив Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. Працює як журналіст, сценарист та редактор.