Андрій Рудник прихистив 15 собак

36-річний Андрій Рудник зі Шляхтинців у себе на подвір’ї дав притулок 15 бездомним собакам – і дворнягам, і породистим. Він підбирає хворих і покалічених тварин і виходжує їх. Роза, Бім, Бом, Тоша, Чорнуха, Ліон, Фунтик… Загалом у чоловіка на подвір’ї зараз живе 15 чотирилапих. Каже, раніше було і 20 тварин, декого вдалося віддати в хороші руки.

Його собаки вільно бігають подвір’ям. Також чоловік зробив для них буди. Для собак використовують і літню кухню, де вони живуть взимку чи коли погана погода. Якщо якась тварина захворіє чи травмується, її беруть у хату на закриту веранду. Собак чоловік не стерилізує, каже коли тічка в собаки, то тримає її у вольєрі, які теж зробив самостійно.

Андрій Рудник працює провідним інженером кафедри приладів в техуніверситеті. Коли він на роботі, варить їсти тваринам і доглядає за собаками його мама-пенсіонерка.

– Я не можу пройти повз бездомну собаку, – розповідає пан Андрій. – Мені просто шкода тварин. Не можу дивитися, коли собака мучиться, бо покалічена чи хвора. Тому підбирав їх, лікував, виходжував. Багатьох ми, як кажуть, поставили на ноги. З одного боку стільки тварин - це не зовсім зручно. Але мусимо миритися, бо шкода їх. Якби я був багатим чоловіком, то найняв би собі допомогу, а так ми з мамою справляємося удвох. Крім того, ми ще на городі працюємо, вирощуємо овочі, які використовуємо не лише для себе, а й для тварин.

Пан Рудник каже, що люди по-різному ставляться до його затії: хтось підтримує і допомагає, а хтось не розуміє його бажання допомогти тваринам.

Додому він приводить бездомних, хворих чи покалічених тварин, яких знаходить на вулиці, у полі, коли повертається додому з роботи. Першу собаку чоловік підібрав на полі 11 років тому – це була пітбуль тигрової масті, звати її Роза. Вона досі живе в імпровізованому притулку. Деяких тварин Андрію Руднику підкидають.

– Восени позаминулого року нам підкинули двох собак, – розповідає він. – Судячи з усього, вони від однієї мами, такі світленькі, білого з бежевим кольорів, чимось схожі на гібрид золотистого ретривера і хаскі, такі маленькі, з коротенькими лапами, дуже кудлаті. Залишили нам їх прямо під воротами. Я ходив за молоком до сусідки, повертався назад і почув, що щось пищить, покликав маму і ми знайшли мішок, а там двоє собак. Назвали ми їх Бім і Бом. А було таке, що мама випросила в господарів в селі одну собаку, бо бачила, що тварину погано доглядали.

Допомагає чоловіку ветеринар Іван Скіра з Тернополя.

– Іван Федорович неодноразово лікував наших собачок. Щоправда, ми самі доставляли собак в клініку, і це проблема, бо власного транспорту я не маю, а в автобусі чи таксі тварин перевозять неохоче, – продовжує співрозмовник. – Інколи мені допомагав знайомий таксист, інколи водії автобусів були не проти. Тобто не всі забороняли нам поїхати. Але насправді це проблема.

Андрій Рудник каже, що собаки, яких він прихистив, швидше за все з ним і залишаться, бо навіть виходженим бездомним собакам знайти нових господарів непросто.

– Хотілося б прилаштувати більше собак, але, швидше за все, всі вони залишаться в нас, бо собакам вже багато років, вони великі, – продовжує чоловік. – Розі вже більше 11 років, є собаки по 5-7 років, а люди хочуть маленьких. У мене цуценят нема, є тільки дорослі собаки. Коли були цуценята, ми їх роздавали.

Чоловік каже, що часто його зарплати і маминої пенсії на утримання тварин не вистачає, тож без допомоги було б важче. Витрати на день бувають різними – коли треба крупи купити, коли – кості.

– До кризи це питання вирішував самостійно. Зараз це накладніше, але мені допомагають небайдужі: і тернополяни, і деякі жителі села, – розповідає чоловік. – Собакам час від часу потрібні ліки, підстилки. Це може бути старий одяг, особливо він потрібен на зиму.

Хто може допомогти тваринам харчами чи іншим, може звертатися за номером 0-98-645-15-10.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.