Художниця Олеся Гудима: «Було сильне бажання малювати. Таке, як бажання дихати»

Картини тернопільської художниці Олесі Гудими часто можна побачити на виставках. Ці роботи є в колекціях шанувальників живопису в Україні та за кордоном.

Роботи Олесі Гудими можна одразу впізнати з-поміж інших. Вони теплі, барвисті, пахнуть квітами. Адже саме квіти є однією з улюблених тем художниці-флориста. Та є й багато інших цікавих робіт.

Нагадаємо, малювати 36-річна Олеся Гудима почала близько 10 років тому. Каже, цей період життя був для неї революційним, юним, з присутністю постійного спротиву шаблонам. За фахом Олеся Гудима журналіст. Вона дописувала у різні видання, виховувала діток. І раптом у неї стався вибух у свідомості – так вона стала художницею.  Свої перші картини малювала пальцями на простирадлах. Так з'явилася серія «Сновида». За 10 років своєї творчості Олеся Гудима виросла і утвердилася як художник. А її роботи щоразу дивують цікавими сюжетами та майстерністю. Про свою роботу,  успіх, розвиток художниця розповіла в інтерв'ю «»RIA плюс».



















- Як з'явилася ідея малювати? Що надихнуло вас тоді?

- Я вирішила просто вийти із загальноприйнятих рамок, стати вільною і почати дихати по-новому. Не можу сказати , що було легко, і чи знову б обрала собі такий шлях, якби наперед знала, через що доведеться пройти. Але це сталося. І сьогодні у мене справді є та зрілість, яка знає, що «казок не буває» і за все доводиться платити своїм часом, життєвою енергією, стосунками з іншими людьми, тощо.

Про картини на простирадлах я вже розповідала багато. І щоб узагальнити причину їхньої появи скажу одне — було сильне бажання малювати, таке сильне, як бажання дихати. І були сумніви: « А що скажуть старші майстри, а як співпрацювати з покупцями?»  Для таких речей я занадто вразлива. З одного боку ця вразливість необхідна, бо як по-іншому тонко відчувати світ. Але щодо взаємодії з людьми, вона втомлює. Серія «Сновида» стала першим кроком, експериментом, який простягнувся на наступні роки. Коли я кожного дня повторювала собі, що зможу достойно пройти той шлях, який обрала. Це нагадувало круту гру з своїм розумом, зі всім, чим жила доти. Звичайно за перші роки фантастичних змін не сталося, але зараз я бачу - що між початком і «сьогодні» - вражаюча трансформація. Отже, сила думки і щоденна праця змінюють реальність.

- Ваші картини можна впізнати одразу? Як називається такий стиль, як він виник? Що любите малювати найбільше?

- Найбільше люблю малювати квіти, - абстрактно і жіночі обличчя, - не портретні, а казкові. Серії картин між собою абсолютно не схожі: « Ангели миру для України», «Картини на вірші відомих поетів», «Сновида». Всі вони виконані у техніці сфумато, якій притаманна багатошаровість , і багато ходів у картині. Цей процес займає багато часу. « Квіти», «Земля», «Українська мадонна» - легкі абстрактні у техніці імпасто. Їхня особливість - густий шар фарби і не багато «ходів». Цей стиль художники удосконалюють роками, бо написання картини потребує уваги і чіткості. Один помилковий рух- і кольори стираються між собою, стають «несмачними».

- У вас четверо діток, як ви все встигаєте, коли знаходите час на малювання? У якому ритмі ви живете зараз?

- Мій ритм на сьогодні дуже швидкий, цінується кожна прожита хвилина. Навіть не знаю, з чим це порівняти. Я спрагла до життя, закохана в свою роботу, якою насолоджуюся тоді, коли люди, яких потребую,  є поруч.

- Що таке успіх у вашому розумінні?

- Успіх - це відчуття своєї потрібності - близьким людям, світу.

- Чи важко розвиватися українському художнику, що для цього бракує?

- Українському художнику, тим більше якщо він чоловік, а не жінка, яка має тисячі буденних обов'язків, розвиватися не важко. Коли він цього хоче і має любов до живопису. Не розумію тих, хто жаліється на незатребуваність, відсутність майстерні, грошей, часу, енергії. Не розумію тому, що здійснила власний експеримент цього явища в абсолютно непідходящих умовах.

- Над чим працюєте зараз? Про що мрієте і в роботі, і у житті?

-  Працюю зараз над колекцією картин «Квіти». Напевне, в першу чергу я художник-флорист. А також - над серією « Українська мадонна». Про що мрію... Найперше - про захищеність. Вона потрібна зараз всім людям, які живуть в Україні. Про можливість працювати більше і натхненніше.

- Ваші картини популярні в Україні і за кордоном. В яких країнах вже придбали ваші картини? Чи важко працювати з іноземними покупцями?

- Картини є у Україні, Канаді, Франції, Сполучених Штатах Америки, Німеччині, Англії, Вірменії, Іспанії, Польщі, Швейцарії, Італії. Із західними покупцями працювати не важко, вони першими проявили зацікавлення, а вже потім – українські.

- Які ще маєте захоплення окрім малювання?

-  Моє друге захоплення - це декор одягу вовною. Але через брак часу більше спостерігаю за цим процесом, ніж розвиваюся в ньому.

- Що порадите людям, які мріють малювати, але вагаються чи не впевнені в своїх силах?

- Невпевненість у своїх силах буде проявлятися тоді, коли бракуватиме енергії. Головне не концентруватися на цьому, бо прийдуть негативні події. Що я можу порадити - бути собою, знайти те, що любиш і не пошкодувати часу, щоб розвиватися. Ставити перед собою глобальні цілі, і бути постійним, впертим. Ось перелік порад, перелік простих слів, за якими стоятиме життєвий досвід, ціла пригода, серіал зі сльозами щастя, поневіряннями, перемогою.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google